Вирок № 39541465, 26.06.2014, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/362/14-к

Провадження № 1-кп/603/31/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2014 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді: Іванчука В. М.

при секретарі Швець Н.С.

з участю прокурора : Ковальчин М.М.

захисника : ОСОБА_1

законного представника обвинуваченої: ОСОБА_2

представника кримінальної міліції у справах дітей: Земби А.І.

представника служби у справах дітей

Монастириської райдержадміністрації: Ткачика Р.В.

потерпілої : ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Монастириська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014210140000077 від 10.04.2014 року про обвинувачення:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта неповна середня, не працюючої, не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2014 року приблизно о 14:00 год., перебуваючи в супермаркеті «Європа», який знаходиться в м.Монастириська по вул.Шевченка 17, Тернопільської області в обвинуваченої ОСОБА_6 раптово виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме жіночих туфель, які знаходились на полиці для зберігання речей покупців.

Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи протиправність своїх дій ОСОБА_6, діючи умисно, бажаючи заволодіти неналежними їй туфлями та в подальшому використовувати їх для власних потреб, тобто переслідуючи корисливі мотиви і мету, перебуваючи в супермаркеті «Європа», який знаходиться в м.Монастириська по вул.Шевченка 17, Тернопільської області, шляхом вільного доступу, переконавшись що за її діями не спостерігає власниця туфель ОСОБА_5, а по сторонні особи, що знаходяться в супермаркеті «Європа» не знаючи, хто є фактичним власником туфель, не усвідомлюють факту викрадення туфель, тобто діючи таємно, викрала із полиці для зберігання речей покупців жіночі туфлі коричневого кольору із написом «Анднон», що знаходилися у картонній коробці, вартість яких станом на момент вчинення крадіжки, тобто на 10 квітня 2014 року становила 150,00 грн.

Із викраденим майном ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення втекла, чим спричинила потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 150,00 грн.

Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

12 травня 2014 року між потерпілою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12014210140000077 від 10.04.2014 року, з одного боку, та підозрюваною у цьому провадженні ОСОБА_6, з іншого боку, у присутності законного представника ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1, на підставі ст.ст.468, 469, 471 КПК України укладено угоду про примирення.

Згідно даної угоди потерпіла ОСОБА_5 та підозрювана ОСОБА_6 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваної за ч.1 ст.185 КК України. Підозрювана ОСОБА_6 під час досудового розслідування визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, в повному обсязі відшкодувала потерпілій завдану матеріальну шкоду і зобов'язалась публічно вибачитись перед потерпілою ОСОБА_5 протягом одного місяця після затвердження даної угоди шляхом направлення відповідного повідомлення для публікації у Монастириській районній громадсько-політичній газеті «Вісті Придністров'я».

Сторони угоди дійшли згоди щодо призначення покарання ОСОБА_6 за ч.1 ст.185 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. ст. 104, 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік та покласти обов'язки, передбачені п.2,3 ч.1 ст.76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання.

Обвинувачена ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона підтримує укладену між нею та потерпілою угоду про примирення, вину визнає в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання згідна, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання, угода є добровільною, вона цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення від 12.05.2014 року та призначити узгоджене сторонами покарання, суду пояснила, що заподіяна матеріальна шкода відшкодована їй в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги КПК та КК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, який згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції ч.1 ст.185 КК України. При призначені покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої та обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітньою особою, вчинення злочину жінкою в стані вагітності.

В судовому засіданні з'ясовано, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для примирення. Обвинувачена ОСОБА_6 погоджується на призначення узгодженого покарання.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що обвинувачена ОСОБА_6 таємно викрала чуже майно, а тому її дії кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України, за якою належить призначити узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 в судовому засіданні заявила клопотання, яке підтримано обвинуваченою ОСОБА_6 та її законним представником ОСОБА_2, про звільнення обвинуваченої ОСОБА_6 від покарання на підставі п. «а» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», так як на момент вчинення кримінального правопорушення вона була неповнолітньою.

Прокурор та потерпіла в судовому засіданні не заперечили щодо задоволення клопотання.

Відповідно до п. «а» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України підлягають особи, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми.

Як вбачається з матеріалів справи обвинувачена ОСОБА_6, будучи неповнолітньою, вчинила умисний злочин середньої тяжкості, а тому суд не вбачає перешкод для звільнення обвинуваченої від покарання на підставі п. «а» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

По справі проведено товарознавчу експертизу №6-204/14 від 18.04.2014 року, вартість якої слід стягнути з обвинуваченої.

Речові докази - жіночі туфлі коричневого кольору із написом «Андннон» - повернути потерпілій ОСОБА_5

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 12 травня 2014 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_6, у присутності законного представника ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014210140000077 від 10.04.2014 року.

ОСОБА_6 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди про примирення від 12 травня 2014 року покарання у вигляді 1(одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 104, 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 1(один) рік.

На підставі п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання.

На підставі п. «а» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь державного бюджету процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи №6-204/14 від 18.04.2014 року в сумі 343,98 грн., які перерахувати на розрахунковий рахунок УК у м.Тернополі (м.Тернопіль) 24060300, р/р №31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ 37977726.

Речові докази - жіночі туфлі коричневого кольору із написом «Андннон» - повернути потерпілій ОСОБА_5.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: В. М. Іванчук