Ухвала суду № 39541341, 24.06.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/7834/13 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М.

Провадження № 22-ц/783/3566/14 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.

Категорія: 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого - судді Берези В.І., суддів: Бойко С.М., Гірник Т.А., за участю секретаря судового засідання: Іванової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 13 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи: Перша Львівська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності, -

в с т а н о в и л а:

оскаржуваним рішенням позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 5/8 частин квартири АДРЕСА_1, загальною площею 39,7 кв.м в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 1983, 26 грн. судового збору.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_2 Просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що суд розглянув справу незважаючи на те, що він подавав письмові клопотання про відкладення розгляду справи, сума судового збору не відповідає реальній вартості квартири. Позивач переслідує корисливі цілі та Галицьким судом м.Львова слухається справа про призначення його другим опікуном дитини в інтересах якої заявлений даний позов.

Заслухавши сторін, їх представника, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст.1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.

Згідно з ч.1 ст.1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру №Г-23658 від листопада 2000 року дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та членам його сім`ї: ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» (а.с.8).

Згідно із витребуваної судом з Першої Львівської державної нотаріальної контори спадкової справи №731, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 - власник ? частини вищеназваної квартири. ОСОБА_6 та ОСОБА_2 відмовились від прийняття спадщини, що стверджується наявними в спадковій справі заявами. Відтак, 1/4 частини квартири, що належала ОСОБА_7, була прийнята ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6, спадщину після смерті якої приймають ОСОБА_2 та ОСОБА_5

Таким чином, ОСОБА_5 належали 1/4 частини квартири як власнику; 1/4 частини квартири - як єдиному спадкоємцю після смерті ОСОБА_7 та 1/8 частини квартири як спадкоємцю після смерті ОСОБА_6, тобто в цілому ОСОБА_5 належали 5/8 частин квартири після смерті родичів.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6). Як вбачається із свідоцтва про народження ОСОБА_4, ОСОБА_5 є його батьком (а.с.9). Судом встановлено, що інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_5 немає.

Згідно з наявним в матеріалах справи Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №29871236 від 14 березня 2012 року, була зареєстрована спадкова справа № 95/2012, спадкодавець: ОСОБА_5 (а.с.10).

Зі спадкової справи №951/2012 вбачається, що ОСОБА_4, від імені якого на підставі розпорядження Тернопільської районної державної адміністрації від 30 листопада 2011 року діє ОСОБА_3, звернувся до Першої Львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_4, однак свідоцтво про право на спадщину позивачу видано не було.

Як видно з матеріалів справи, оформити спадкові права не виявляється можливим, оскільки усі правовстановлюючі документи знаходяться у відповідача, та такий відмовляється їх надати.

Як видно з апеляційної скарги, апелянт-відповідач не заперечує право неповнолітнього ОСОБА_4 на належну такому частку спадкового майна 5/8 спірної квартири, визначений розмір цієї частки не оспорює, вважає лише невірною визначену ціну позову та розмір судового збору, який стягнуто з нього.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задовольняючи позов про визнання права власності на частку у майні в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, суд вірно визначився з характером спірних правовідносин, правильно застосував норми цивільного права, якими врегульовано спадкові права та вірно визначив розмір частки у спадковому майні, з чим погоджується апелянт.

Відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку,встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки судом позовні вимоги задоволені у користь позивача відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вірно вирішив про стягнення судового збору з відповідача, з огляду на те, що позивач як законний представник дитини інваліда, в силу ст.5 п.9 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору. Жодних інших документів, які б були підставою для звільнення відповідача від оплати судового збору не надано та не встановлено.

Доводи апелянта про невірну оцінку вартості спірного майна на увагу не заслуговують, оскільки, як видно з розрахунку ціни позову, наведеному у письмовій позовній заяві, вартість 5/8 частин спадкового майна - квартири у м.Львові визначена із середньої оцінки вартості 1 кв. м житла у м.Львові -1000 доларів за еквівалентним курсом по відношенні до гривні станом на час подання позову - 7993,0 грн., звідти ціна позову визначена у 198326,13 грн. Наведеного розрахунку будь-яким іншим сторона відповідача не спростувала, відтак, визначення ціни позову за наявним розрахунком жодних сумнівів не викликає.

Відтак, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд, з`ясувавши обставини спору, проаналізувавши зібрані докази, дав їм належну правову оцінку і ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону.

А тому, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст. 308, ст.ст. 314, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 13 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Береза В.І.

Судді: Бойко С.М.

Гірник Т.А.