Постанова № 39538355, 25.06.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/1269/14-п Головуючий у 1 інстанції: Глинська Д.Б..

Провадження № 33/783/249/14 Доповідач: Голубицький С. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року м. Львів

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Львівської області

Голубицький С.С.

за участю :

правопорушника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні по справі № 466/1269/14-п апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 13 березня 2014 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця м. Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого водієм у ТзОВ « Мостнафта »,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік -

в с т а н о в и в :

Згідно постанови районного суду ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 25.02.2014 року о 01 год. 10 хв. рухаючись автомобілем « ВАЗ-2108 » н.з. НОМЕР_1 по вул. Шевченка в м. Львові керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.п. «а» п. 2.9. Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись із висновками, наведеними в постанові, фактичним обставинам справи, покликаючись на порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону, просить апеляційний суд постанову скасувати і провадження у справі закрити.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що з протоколом про адміністративне правопорушення не згідний та його не підписував, а наявний в матеріалах справи висновок № 12785/594 щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння не відповідає дійсності, оскільки лікар його не оглядав і аналізів не відбирав. Крім того суд, розглянувши справу без його участі, не дослідив належним чином докази у справі і постановив незаконне рішення.

Також просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови пропущений ним з поважних причин.

Апеляційний суд, вислухавши виступи ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, допитавши свідків, дослідивши зібрані у справі докази, обміркувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, встановив наступне.

У своєму виступі на підтримку апеляційної скарги ОСОБА_2 пояснив, що 24.02.2014 року через поломку зчеплення автомобіля домовився із знайомим, який працював на станції технічного обслуговування автомобілів, близько 23-ої години вечора завезти свій автомобіль на станцію технічного обслуговування, що по вул. Шевченка, 161 в м. Львові, щоб він подивився і полагодив автомобіль. В цей же день близько 23-ої год. вечора його знайомий ОСОБА_4 на автоевакуаторі завіз та залишив його автомобіль на краю проїзної частини біля брами станції технічного обслуговування. Він, будучи абсолютно тверезим сів в автомобіль і став чекати знайомого. Близько 00 год. 25.02.2014 року до його машини раптово під'їхали якісь люди, почали щось кричати і називаючи себе « Самообороною Львова » вимагали його вийти з машини, заявили що він перебуває за кермом в стані алкогольного сп'яніння та викликали працівників ДАІ. По приїзду працівники ДАІ запросили його проїхати з ними на медичне освідчення у наркодиспансер, на що він погодився. В диспансері лікар його не оглядав, а тільки щось спитав і переговоривши з працівниками міліції склав висновок, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, який він відмовився підписувати. Він відмовився від пропозиції лікаря здати аналізи на вміст алкоголю в крові через антисанітарні умови в приміщенні диспансеру, а також через те, що боявся заразитися якоюсь хворобою. Почервоніння обличчя, збуджений емоційний стан та різку неадекватну поведінку при затриманні і під час його перебування у наркодиспансері пояснює тим, що хворіє на підвищений тиск і через неправомірну поведінку представників « Самооборони » дуже хвилювався та переживав. Наполягає на тому, що був тверезий, автомобілем на час його затримання не керував і Правила дорожнього руху не порушував. Розглянувши справу у його відсутність суд першої інстанції всіх обставин справи не дослідив, істини не встановив і виніс незаконне рішення.

Однак, надані ОСОБА_2 покази щодо обставини справи, у тому числі про те, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння і не керував транспортним засобом, є надуманими і не відповідають матеріалам справи.

Зокрема, з наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 329284 складеного 25.02.2014 року інспектором роти ДПС ДАІ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_2 25.02.2014 року о 01 год. 10 хв. по вул.. Шевченка, 161 керував автомобілем « Ваз-2108 » н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.

З пояснень свідка ОСОБА_6 в матеріалах справи вбачається, що 25.02.2014 року він рухався по вул. Шевченка у м. Львові в автомобілі « Москвич 2141 » з пасажиром ОСОБА_7. Під час руху його автомобіль раптово підрізав автомобіль « ВАЗ-2108 » внаслідок чого він вимушений був зупинитися. Коли він вийшов з машини і підійшов до водія вказаного автомобіля то відчув від нього сильний запах алкоголю.

Свідок ОСОБА_7 в суді пояснила, що близько 01 год. 25.02.2014 року вона в якості пасажира їхала по вул. Шевченка в м. Львові у автомобілі « Москвич 2141 » під керуванням ОСОБА_6. Під час руху раптово перед ними виїхав і став автомобіль « ВАЗ-2108 » змусивши ОСОБА_6 зупинити свою машину. Коли вона вийшла з машини та підійшла до водія автомобіля « ВАЗ-2108 » то відчула від нього різкий запах алкоголю. ОСОБА_6 викликав на місце представників « Самооборони Львова » та працівників ДАІ.

Свідок ОСОБА_5 ( інспектор ДАІ ) пояснив, що близько 01 години 25.02.2014 року прибув за викликом на вул. Шевченка, 161 в м. Львові, де на дорозі побачив кілька машин і скупчення людей. При спілкуванні з'ясував, що представниками « Самооборони Львова » був затриманий водій автомобіля ВАЗ-2108, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. В ході з'ясування обставин встановив, що таким є гр. ОСОБА_2 від якого відчув різкий запах алкоголю з рота, та який поводив себе агрессивно, неадекватно. ОСОБА_2 було запропоновано проїхати на медичне освідчення у Львівський наркодиспансер. По прибуттю в наркодиспансер ОСОБА_2 відмовився від медичного освідчення та поводив себе агрессивно, неадекватно. При медичному огляді ОСОБА_2 лікарем-наркологом було встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння та складено висновок про результати медичного огляду, на підставі якого ним був складений протокол про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, кожний окремо, в суді пояснили, що в якості представників « Самооборони » 25.02.2014 року спільно з працівниками ДАІ приймали участь у патрулюванні міста. Близько 01 години ночі разом з нарядом ДАІ прибули за викликом на вул. Шевченка, 161 в м. Львові де побачили кілька машин і скупчення людей. При спілкуванні з'ясували, що представниками « Самооборони Львова » був затриманий водій автомобіля « ВАЗ-2108 » ОСОБА_2, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Від останнього відчувався різкий запах алкоголю з рота. По прибуттю у Львівський наркодиспансер ОСОБА_2 почав відмовлятися від проходження медичного освідчення, був збуджений, поводив себе дуже емоційно.

Допитаний в суді лікар-нарколог ОСОБА_10 пояснила, що 25.02.2014 року на підставі скерування інспектора ДАІ ОСОБА_5 проводила медичний огляд ОСОБА_2. Останній поводив себе неадекватно, був дуже збуджений, у нього була порушена координація руху та відчувався різкий запах алкоголю з рота. На підставі результатів медичного огляду нею був зроблений висновок про те, що ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Із записів у наданій апеляційному суду лікарем - наркологом ОСОБА_10 копії Акту медичного огляду № 012785 від 25.02.2014 року вбачається, що при проведенні медичного огляду ОСОБА_2 поводився неадекватно, був збуджений, на зауваження не реагував, висловлювався нелогічно, мав порушення артикуляції, порушення рухової сфери, втрату точності рухів, на запитання не відповідав, наблюдалися тремтіння повіків і пальців рук, хитка хода, хитання стоячи і при ході, відчувався різкий запах алкоголю з рота.

Згідно висновку медичного огляду за № 12785/594 від 25.02.2014 року, при огляді ОСОБА_2 лікарем наркологом встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

В своїх письмових поясненнях на адресу апеляційного суду свідок ОСОБА_11пояснив, що близько опівночі 24.02.2014 року повертався машиною додому і біля автозаправки на вул. Шевченка, 161 в м. Львові побачив машину ОСОБА_2 « ВАЗ-2108 », яка була зупинена двома машинами « Самооборони » та вирішив зупинитися і підійти. Підійшовши до вказаного автомобіля він побачив, що ОСОБА_2 похитується, він нього відчувався різкий запах алкоголю, та поводив себе неадекватно. Через кілька хвилин приїхали працівники ДАІ і повезли ОСОБА_2 в наркологічний диспансер на судово -медичне освідчення, після проведення якого інспектор ДАІ склав протокол про порушення ним Правил дорожнього руху. Зважаючи на те, що він проживає по сусідству з ОСОБА_2 і добре знає його, він запропонував працівникам ДАІ доставити його автомобіль « ВАЗ-2108 » по місцю його проживання, про що написав працівникам ДАІ відповідну розписку. Після чого відігнав вказаний автомобіль та завіз самого ОСОБА_2 до дому по місцю проживання.

Покази свідка ОСОБА_4 про те, що він близько 23-ої години 24.02.2014 року автоевакуатором відвозив автомобіль ОСОБА_2 до приміщення автосервісу на вул. Шевченка, 161 в м. Львові, та покази свідка ОСОБА_12 про те, що близько 01 години 25.02.2014 року він допомагав ОСОБА_2 відштовхати його автомобіль « ВАЗ-2108 » з поламаним зчепленням від вул. Шевченка, 161 до дому по місцю його проживання, апеляційний суд розцінює як такі, що не відповідають дійсності, оскільки вони є суперечливими та не узгоджуються з обставинами справи і з іншими доказами у справі. Крім того, дані свідки є близьким знайомими ОСОБА_2 з якими він підтримує тривалі добрі стосунки, і є особами зацікавленими у дачі свідчень на його користь.

З врахуванням наведенного апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Та обставина, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, на що ОСОБА_2 звертає увагу в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування постанови, оскільки наведені в ній обставини справи повністю знайшли своє підтвердження при перевірці доводів апеляції і з'ясуванні обставин справи в суді апеляційної інстанції.

Що стосується призначеного покарання, то таке, на думку апеляційного суду, призначене з врахуванням особи та характеру скоєного правопорушення, оскільки ОСОБА_2 не лише не усвідомив протиправність й суспільну небезпеку вчиненого ним правопорушення та не розкаявся у вчиненому, а й намагався ввести суд в оману, заперечуючи фактичні обставини справи та надаючи неправдиві свідчення в суді.

З врахуванням наведеного підстав для задоволення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не вбачає і залишає постанову без змін.

Пропущений ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови слід поновити, оскільки такий був пропущений ним з поважних причин.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_2 пропущений строк на подачу апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 13 березня 2014 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік - без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя : Голубицький С.С.