Рішення № 39540148, 25.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8308/14 25.06.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при помічнику судді Угленко Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 622 227 гривень 45 копійок

Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: Зацепін С.С. (представник за довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (надалі також - «Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 622 227 гривень 45 копійок.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 01.01.2005 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва укладено Договір № 510017 на постачання теплової енергії у гарячій воді. Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва свої зобов'язання за Договором виконує неналежним чином, внаслідок чого за період з 01.10.2011 року по 01.04.2014 року виникла заборгованість у розмірі 586 844 гривні 42 копійки. Таким чином, оскільки Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, ПАТ «Київенерго» просить Суд стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва 586 844 гривні 42 копійки - сума основної заборгованості, 27 300 гривень 10 копійок - 3% річних та 8 082 гривні 93 копійки - інфляційних нарахувань.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.05.2014 р. порушено провадження у справі № 910/8308/14, судове засідання призначено на 29.05.2014 р.

21.05.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 05.05.2014 року.

26.05.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що позивачем в квітні 2014 року було зараховано коштів Відповідача на загальну суму 72 630,61 грн., з яких: 45 536,60 в рахунок спожитої теплової енергії за квітень 2014 року; 27 094 гривні 01 копійку - в рахунок погашення заборгованості.

29.05.2014 року в судове засідання з'явились представники сторін та надали усні пояснення по суті спору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.05.2014 року відкладено розгляд справи на 19.06.2014 рік.

03.06.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли додаткові докази по справі, а саме: Довідка про надходження коштів за спожиту теплоенергію за квітень 2014 року згідно з Договором № 510017 від 01.01.2005 року.

19.06.2014 року в судове засідання з'явились представники сторін та надали усні пояснення по справі.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, керуючись статтею 38 Господарського процесуального кодексу України, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку щодо зобов'язання сторін надати письмові пояснення з урахуванням Довідки про надходження коштів за спожиту теплоенергію за квітень 2014 року згідно з Договором № 510017 від 01.01.2005 року.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі, Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2014 року відкладено розгляд справи на 25.06.2014 рік.

24.06.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Позивача Довідку про надходження коштів за спожиту теплоенергію за Договором № 510017 від 01.01.2005 року.

Також, 24.06.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Позивача Заяву, відповідно до якої Позивач просить Суд припинити провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 50 186,71 грн., у зв'язку з частковим погашення Відповідачем заборгованості, та стягнути з Відповідача основний борг в розмірі 536 657,71 грн., 27 300 гривень 10 копійок - 3% річних та 8 082 гривні 93 копійки - інфляційних нарахувань.

В судовому засіданні 25.06.2014 року представник Відповідача надав суду усні пояснення по суті спору. Представник Позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника по Розписці про відкладення розгляд справи від 19.06.2014 року.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача в судове засідання 25.06.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 25 червня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01.01.2005 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго») («Постачальник») та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва («Споживач») укладено Договір № 510017 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).

Відповідно до підпункту 2.2.1. Договору, Постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Підпунктом 2.3.1 Договору визначено, що Споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у Додатку № 1, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва свої зобов'язання за Договором виконує неналежним чином, внаслідок чого за період з 01.10.2011 року по 01.04.2014 року виникла заборгованість у розмірі 586 844 гривні 42 копійки. Таким чином, оскільки Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, ПАТ «Київенерго» (з урахування Заяви про припинення провадження в частині позовних вимог) просить Суд стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва 586 844 гривні 42 копійки - сума основної заборгованості, 27 300 гривень 10 копійок - 3% річних та 8 082 гривні 93 копійки - інфляційних нарахувань.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що підлягають припиненню провадження позовні вимоги в частині стягнення основного боргу на суму 50 186,71 грн., а інші позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору № 510017 на постачання теплової енергії у гарячій воді між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Умови Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Відповідно до статті 712 цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з Заяви позивача про припинити провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 50 186,71 грн. та Довідки про надходження коштів за спожиту теплоенергію за Договором № 510017 від 01.01.2005 року, Відповідачем після 01.04.2014 року сплачено в рахунок погашення боргу 50 186,71 грн.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до пункту 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, провадження у справі № 910/8308/14 в частині стягнення 50 186,71 грн. припиняється на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Однак, Суд зазначає, що Відповідачами до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів на підтвердження повної сплати заборгованості за Договором № 510017 на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.10.2011 року по 01.04.2014 року

Таким чином, Відповідачем були порушені зобов'язання щодо вжиття заходів для забезпечення надходження коштів за теплову енергію, що призвело до виникнення заборгованості перед ПАТ «Київенерго».

За таких обставин, Суд приходиться до висновку, що до стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» підлягає 536 657 гривень 71 копійка - сума основної заборгованості.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в частині стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва 27 300 гривень 10 копійок - 3% річних та 8 082 гривні 93 копійки - інфляційних нарахувань є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Припинити провадження в справі № 910/8308/14 в частині стягнення 50 186 гривень 71 копійки.

2. Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» - задовольнити.

3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЧЕЛЯБІНСЬКА, будинок 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, п/р 26000306201 у ГУ по місту Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669) 572 040 (п'ятсот сімдесят дві тисячі сорок) гривень 74 копійки, з яких: 536 657 гривень 71 копійка - сума основної заборгованості, 27 300 гривень 10 копійок - 3% річних та 8 082 гривні 93 копійки - інфляційних нарахувань

4.Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЧЕЛЯБІНСЬКА, будинок 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, п/р 26000306201 у ГУ по місту Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669) 11 440 (одинадцять тисяч чотириста сорок) гривень 82 копійки судового збору.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27 червня 2014 року

Суддя О.В. Чинчин