УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2014 р.Справа № 820/7734/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Азово-Чорноморська іпотечна компанія" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2014р. по справі № 820/7734/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азово-Чорноморська іпотечна компанія"
до Східного територіального управління національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
про скасування постанови,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Азово - Чорноморська іпотечна компанія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому просить суд визнати рішення відповідача, а саме - постанову №22-СХ-1-Е від 13.03.2014 року про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень протиправними та скасувати його.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2014 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Азово - Чорноморська іпотечна компанія" до Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 12.05.2014 р.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм процесуального права, позивач просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2014 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначив, що штрафна санкція, враховуючи приписи ч. 1 ст. 238, ст. 241 Господарського кодексу України, є мірою відповідальності, а не збільшенням податкового зобов'язання, у зв'язку з чим, вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на лист Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 року № 165/11/13-12 "Щодо адміністративних позовів майнового характеру". На думку апелянта, вимоги майнового характеру це не вимоги де особа просить не забирати в неї певні блага, а повернути такі блага чи компенсувати спричинену шкоду. За таких обставин, позивач вважає, що даний спір не є майновим у розумінні вищезазначених норм матеріального права.
В судове засідання 18.06.2014 року сторони не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
16.06.2014 року до Харківського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні.
Відповідач причини неявки до суду не повідомив.
Колегія суддів, вирішивши клопотання представника позивача, дійшла до висновку, що воно задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Частинами 1 та 2 статті 195-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
З огляду на зазначені норми законодавства та беручи до уваги те, що участь у судовому засіданні осіб апеляційний суд не визнав обов'язковою, участь представника позивача у судовому засіданні іншого суду, якому він віддав перевагу, враховуючи відсутність доказів поважності причини неприбуття в судове засідання по даній справі (судової повістки про виклик в інше судове засідання, копії ухвали про призначення справи до розгляду тощо), не можу слугувати підставою для визначення іншої дати розгляду справи Харківським апеляційним адміністративним судом.
Враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, а також необхідність додержання строків, передбачених ч.1 ст. 195-1 КАС України та достатність в матеріалах справи доказів для її вирішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість її розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про залишення адміністративного позову без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, при поданні позовної заяви, не дотримано вимоги ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: позивачем додано платіжне доручення № 23 від 28.03.2014 р., за яким судовий збір сплачено у розмірі 73,08 грн., а не в розмірі, визначеному Законом, як за подання позовів майнового характеру.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачеві слід надати суду квитанцію про доплату суми судового збору у встановленому законом розмірі за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік вимог до позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 року №3674-VІ "Про судовий збір".
Відповідно статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Як вбачається із змісту позовних вимог, позивачем у позовній заяві заявлено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Тому оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є: вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо, а тому доводи апеляційної скарги про те, що даний спір не є майновим, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Враховуючи, що оскаржуване позивачем рішення про застосування штрафних санкцій створює наслідки зміни складу майна позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ "Азово-Чорноморська іпотечна компанія" заявлено вимоги майнового характеру.
У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2014 року встановлено у розмірі 1 218,00 грн.
Згідно з ч.3 ст.4 Закону № 3674-VI під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Враховуючи, що у справі подано позовну заяву майнового характеру, оспорювана сума становить 17 000 грн. 00 коп., розмір судового збору, який має бути сплачено при поданні даного адміністративного позову становить 182, 70 грн. (10 відсотків від 1,5 розміру мінімальної заробітної плати).
З матеріалів справи встановлено, що згідно платіжного доручення № 23 від 28.03.2014 р. позивачем сплачено судовий в сумі 73, 08 грн., що є меншим, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення без руху позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Азово-Чорноморська іпотечна компанія", оскільки вона не відповідає вимогам ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, та наданню позивачу терміну для усунення недоліків шляхом доплати суми судового збору згідно Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів приходить висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а оскаржуване рішення суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху є законним та обґрунтованим.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення питання колегією суддів не встановлено, а тому підстав для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2014 року немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азово-Чорноморська іпотечна компанія" залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2014р. по справі № 820/7734/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.
Судове рішення № 39539966, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/7734/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: