Постанова № 39539617, 23.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2014 р. Справа №805/7112/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. при секретарі судового засідання Кугикліній І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Артемвугілля»

до Горлівської міської виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про скасування рішення

за участю:

представника позивача - Коваленко О.В. (дов. № 1-12/12-135 від 26.12.2013)

представника відповідача - Морозова Л.О. (дов. № 01-825 від 23.06.2014)

Державне підприємство «Артемвугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення Горлівської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1 від 01 квітня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зауважив на прийнятті оскаржуваного рішення за відсутності на те підстав. Позивач зазначив, що рішення № 1 від 01 квітня 2014 року про нарахування штрафу і пені за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду прийнято в порушення вимог чинного законодавства на підставі довідки, а не акту перевірки. Крім цього, позивач вважає, що відповідач не мав права нараховувати штрафні санкції на суму штрафних санкцій та пені, оскільки таке не відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою від 20 червня 2014 року за клопотанням позивача замінено неналежного відповідача - Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності належним відповідачем - Горлівською міською виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення. У наданих до суду запереченнях в обґрунтування незгоди із позовом відповідач зазначив, що рішення № 1 від 01 квітня 2014 року прийнято через неповернення позивачем у встановлені строки рішення відділення фонду № 235 від 10 жовтня 2011 року, законність якого встановлено Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2014 року по справі К/9991/19725/12. Загальна сума страхових коштів, що підлягають перерахуванню в десятиденний строк від дня отримання рішення , становила 161 608,50 грн., з яких сума неправомірно витрачених страхових коштів - 3230,24 грн., страхові внески з заниженої суми заробітної плати - 1215,86 грн., штраф у розмірі 50% неправомірно витрачених коштів - 1615,12 грн. та штраф у трикратному розмірі прихованої (заниженої) заробітної плати - 155 547,27 грн. Наведені кошти сплачені позивачем частково: 18 жовтня 2011 року в сумі 4 845,36 грн. та 13 березня 2012 року в сумі 1215,86 грн., залишок несплачених коштів за рішенням № 235 від 10 жовтня 2011 року складає 155 547,27 грн. Через несплату відповідачем коштів згідно рішення № 235 від 10 жовтня 2011 року в десятиденний строк від дня набрання чинності Ухвалою Вищого адміністративного суду від 19 лютого 2014 року по справі №К/9991/19725/12 відповідачем на підставі статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» було прийнято рішення № 1 від 01 квітня 2014 року. Наведене рішення було скасовано Рішенням Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 5 від 22 квітня 2014 року в частині нарахування пені в сумі 155,55 грн. Крім цього, у наданих запереченнях відповідач зауважив на тому, що чинним законодавством не передбачено передумовою прийняття рішення про застосування фінансових санкцій оформлення акту.

Представник відповідача в судовому засіданні представник відповідача підтримав викладене в запереченнях, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - державне підприємство «Артемвугілля» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Горлівської міської ради 19 лютого 2003 року, номер запису по державну реєстрацію 1 256 120 0000 000078, обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 32270533.

01 квітня 2014 року спеціалістом Горлівської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (відповідач) за наслідком проведення аналізу дотримання законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності складено довідку з питань перевірки своєчасності і повноти повернення коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням згідно рішення № 235 від 10 жовтня 2011 року по державному підприємству «Артемвугілля» (арк. справи 14). В наведеній довідці йдеться про встановлення неповернення підприємством залишку фінансових (штрафних) санкцій у сумі 155 547,27 грн. згідно рішення № 235 від 10 жовтня 2011 року, яке є чинним у частині вказаної грошової суми відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2014 року № К/9991/19725/12.

01 квітня 2014 року на підставі вказаної довідки відповідачем складено рішення № 1 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (арк. справи 15). Зазначеним рішенням до позивача на підставі пункту 6 статті 28, частини1 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 18 354,57 грн., з яких: штраф у розмірі 10% несвоєчасно повернутих та повернутих не в повному обсязі коштів фонду в сумі 15 554,72 грн. та пеня в розмірі 0,1% несвоєчасно повернутих та повернутих не в повному обсязі коштів фонду в сумі 2 799,85 грн. Наведене рішення позивач отримав 02 квітня 2014 року.

11 квітня 2014 року, не погодившись прийнятим рішенням позивач направив скаргу № 1-41 до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. За наслідком розгляду зазначеної скарги Виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду прийнято рішення № 5 від 22 квітня 2014 року про часткове задоволення скарги, яким рішення № 1 від 01 квітня 2014 року скасовано в частині нарахування пені за один день прострочення платежу в сумі 155,55 грн., в частині застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів в розмірі - 10% - 15 554,72 грн. та пені 0,1% за кожний день прострочення платежу в сумі 2 644,30 грн., рішення № 1 залишено без змін.

05 травня 2014 року позивач надав скаргу до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 6-33-1225 від 27 травня 2014 року в задоволенні скарги позивача відмовлено.

Відносини, що склалися між сторонами, врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до статті 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі - Закон № 2240) фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

За змістом частини 2 статті 22 Закону № 2240 страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону..

Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 2240-ІІІ страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням № 1 від 1 квітня 2014 року прийнято через встановлення факту повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно рішення № 235 від 1 жовтня 2011 року.

Рішенням № 235 від 10 жовтня 2011 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за наслідком виявлення порушень пункту 1 статті 21, пункту 2 частини 2 статті 27 в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року, статті 7, пункту 2 статті 35, пункту 2 статті 36, статті 38, пункту 2 статті 53, статті 48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», встановлено загальну суму коштів фонду, що підлягають поверненню в сумі 161 608,50 грн., у т.ч.: страхові внески з заниженої (прихованої) суми заробітної плати за період до 1 січня 2011 року в розмірі 1215,86 грн., сума неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг за період до 1 січня 2011 року в розмірі 1182,35 грн., сума неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг за період з 1 січня 2011 року в розмірі 2047,89 грн., штрафні санкції (10% чи 50%) за період після 1 січня 2011 року в сумі 157 152,40 грн. Вказане рішення отримано позивачем 13 жовтня 2011 року та виконано частково шляхом сплати до Фонду коштів в сумі 4 845,36 грн.

Рішення № 235 від 10 жовтня 2011 року в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 156 763,13 грн. було оскаржено позивачем до суду. За наслідком розгляду Донецьким окружним адміністративним судом справи № 2-а/0570/18945/2011 за позовом державного підприємства «Артемвугілля» до Донецького обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання частково недійсним рішення від 10 жовтня 2011 року № 235 про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на суму 156 763,13 грн. постановою від 07 грудня 2011 року в задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року по справі № 2-а/0570/18945/2011 скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року та прийнято нову, якою адміністративний позов державного підприємства «Артемвугілля» задоволено частково. Постановою суду апеляційної інстанції рішення про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності № 235 від 10 жовтня 2011 року визнано недійсним в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 155 547,27 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

13 березня 2012 року позивачем переховано до Фонду кошти в сумі 1 215,86 грн. - в рахунок сплати визначених рішенням № 235 від 10 жовтня 2011 року страхових внесків з заниженої (прихованої) суми заробітної плати.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2014 року № К/9991/19725/12 постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року скасовано, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року в адміністративній справі № 2-а/0570/18945/2011 залишено в силі. Отже, рішення про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності № 235 від 10 жовтня 2011 року є правомірним.

Ухвала суду касаційної інстанції згідно частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду касаційної інстанції, якщо її було прийнято за наслідком розгляду в порядку письмового провадження, набирає законної сили через 5 днів від дня направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Згідно наявних в матеріалах справи копій конвертів ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2014 року направлено сторонам 28 лютого 2014 року, а тому наведена ухвала набрала законної сили 6 березня 2014 року.

Із врахуванням строку повернення страхових коштів, що використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансових санкцій, визначеного статтею 22 Закону № 2240 кінцевим строком повернення коштів фонду згідно рішення № 235 від 10 жовтня 2011 року є 15 березня 2014 року. Втім, як вбачається з матеріалів справи позивачем станом на день судового розгляду повернуто кошти фонду згідно зазначеного рішення в сумі 6 061,23 грн. Залишок неповернутих позивачем коштів згідно рішення № 235 від 10 жовтня 2011 року складає 155 547,27 грн. Зазначена обставина не є спірною між сторонами.

Згідно підпункту 4.2 пункту 4 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 жовтня 2010 року № 29 (далі - Інструкція № 29) у разі несвоєчасного виконання страхувальником рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій щодо повернення коштів Фонду та сплати фінансових санкцій або виконання його не в повному обсязі на страхувальників накладається штраф та нараховується пеня відповідно до статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням". Суми цих санкцій сплачуються страхувальниками за рахунок власних коштів.

Рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду приймається та надсилається страхувальнику протягом 20 календарних днів з дня закінчення строку, встановленого для виконання рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій.

Як вбачається з розрахунку пені та штрафу за несвоєчасне або не в повному обсязі повернення страхових коштів до позивача застосовано штраф в розмірі 15 554,72 грн. та донараховано пеню в розмірі 2 799,85 грн. за несвоєчасне повернення страхових коштів в розмірі 155 547,27 грн. за період з 15 березня 2014 року по 1 квітня 2014 року включно, число днів простроченого платежу складає 18.

Втім, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів рішення № 1 від 1 квітня 2014 року скасовано рішенням Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 5 від 22 квітня 2014 року в частині застосування пені в розмірі 155,55 грн.

Враховуючи положення частини першої статті 30 Закону № 2240-ІІІ, розмір штрафу, який підлягає нарахуванню за несплату коштів фонду, визначених згідно рішення № 235 від 10 жовтня 2011 року складає 15 554,72 грн. та пеня за період з 16 березня 2014 року по 1 квітня 2014 року включно складає 2 644,308 грн. за 17 календарних днів прострочення.

Суд вважає безпідставним доводи позивача про відсутність в відповідача права на нарахування штрафних санкцій та пені на суму застосованих штрафних штрафу за порушення законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, оскільки наведені доводи спростовуються положеннями пункту 11 статті 2 Закону України № 2240-ІІІ, за змістом якого суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за цим Законом страхові кошти є сумою страхових коштів, відповідальністю за несплату яких встановлено статтею 30 цього закону.

Доводи позивача щодо прийняття рішення № 1 від 01 квітня 2014 року на підставі довідки, а не на підставі акту перевірки, також не приймаються судом, оскільки положеннями Закону № 2240 та Інструкції № 29 достатньою підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначено невиконання у встановлені законодавством строки рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що рішення № 1 від 01 квітня 2014 року про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 18 199,02 грн., у т.ч. : штраф у розмірі 10% несвоєчасно повернутих та повернутих не в повному обсязі коштів Фонду в сумі 15 554,72 грн. та пеня в розмірі 0,1% на суму несвоєчасно повернутих та повернутих не в повному обсязі страхових коштів в розмірі 2 644,30 грн. є правомірним, а отже позовні вимоги державного підприємства «Артемвугілля» про його скасування в цій частині не підлягають задоволенню.

Рішення № 1 від 01 квітня 2014 року в частині застосування пені в розмірі 155,55 грн. на день судового розгляду скасовано рішенням Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 5 від 22 квітня 2014 року, а тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню з огляду на відсутність предмету оскарження.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 4 цього ж Закону зазначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Із врахуванням викладеного, сума судового збору, що мала бути сплаченою позивачем за подання позову про скасування рішення Горлівської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1 від 01 квітня 2014 року, складає 1827,00 грн. (1218 * 1,5 м.з.п.). З наявної в матеріалах справи квитанції вбачається, що позивач при поданні позову сплатив 182,70 грн. (т. 1 арк. справи 2). Оскільки у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено повністю, решта судового збору в сумі 1644,30 грн. (1218 * 1,5 - 182,70), підлягає стягненню з позивача.

З огляду на наведене, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 122-143, 151-154, 158,162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову державного підприємства «Артемвугілля» до Горлівської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення № 1 від 01 квітня 2014 року, - відмовити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Артемвугілля» (код за ЄДРПОУ 32270533, адреса: 84601, Донецька обл., м. Горлівка, пр.-т Леніна, буд. 13) судовий збір у розмірі 1 644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 копійок) за наступними реквізитами сплати: отримувач коштів Держбюджет Калінінського р-ну м. Донецьк, код за ЄДРПОУ отримувача 38034015, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, р/р 31217206784005, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 червня 2014 року.

Суддя Михайлик А.С.