Рішення № 39535509, 25.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/8099/14 25.06.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона"простягнення страхового відшкодування у розмірі 3 822,92 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Самошина В.Ю. - представник за дов.

від відповідача: не з'явились

У судовому засіданні 25.06.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" про відшкодування шкоди 18 264,42 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2014 порушено провадження у справі №910/8099/14, розгляд справи призначений на 26.05.2014.

Ухвалою від 26.05.2014 розгляд справи відкладено на 25.06.2014.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, через відділ діловодства суду надійшло клопотання та платіжне доручення №ЦО04474 від 14.05.2014 про сплату 14 441,50 грн.

В поданому клопотанні відповідач просить суд припинити провадження за відсутності предмету спору, однак враховуючи п. 1-1 ст. 80 ГПК України та заяву про зменшення позовних вимог до 3 822, 92 грн., тобто за наявності спору, підстави для припинення провадження у справі відсутні, а клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

25.06.2014 позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог до 3 822,92 грн., яка прийнята судом до розгляду.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.06.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.

В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

19.10.2012 між ПАТ "СК "УНІКА" (далі - позивач, страховик) та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) укладений Договір добровільного страхування транспортного засобу №003265/4005/0000001 (далі - Договір), за яким був застрахований автомобіль Mitsubishi Grandis державний номер НОМЕР_1.

18.07.2013 близько 19 год. 45 хв. в м. Вінниця по проспекту Юності, 44, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Mitsubishi Grandis державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та ЗАЗ-21063 державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.

19.07.2013 страхувальник звернувся до страховика із заявою про настання страхового випадку та виплати страхового відшкодування.

Відповідно до звіту від 31.07.2013 №19/07/13ВН та калькуляції від 31.07.2013 вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля становить 19 508,42 грн.

На підставі вищевказаного договору від 19.10.2012, заяви страхувальника, позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 18 264,42 грн. вигодонабувачу за Договором від 19.10.2012 - ПАТ "ОТП Банк" (за заявою страхувальника) згідно платіжного доручення №028963 від 20.08.2013.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи, в межах суми 18 264,42 грн.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно внаслідок експлуатації автомобіля ЗАЗ-21063 державний номер НОМЕР_2.

Як вбачається з постанови Вінницького міського суду Вінницької області (№127/17809/13-п) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та з'ясування всіх необхідних обставин. Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди, належним доказом є довідка Державної автомобільної інспекції, складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. У свою чергу, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, остаточний висновок щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення міститься у постанові суду.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ЗАЗ-21063 державний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) АВ/3649635 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом АВ/3649635, діючим на дату ДТП (18.07.2013).

Отже, відповідач є особою на яку полісом АВ/3649635 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля ЗАЗ-21063 державний номер НОМЕР_2 на час спірної ДТП.

26.11.2013 позивач звернувся до відповідача з вимогою про страхове відшкодування у розмірі 18 264,42 грн. (вимога отримана відповідачем 29.11.2013, повідомлення про вручення поштового відправлення), яка залишена без задоволення.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").

Отже, враховуючи вартість відновлювального ремонту 18 264,42 грн., слід також враховувати розмір франшизи за страховим полісом АВ/3649635, що становить 0,00 грн.

За встановленими судами обставинами справи, позивач здійснивши виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспорту, отримав право вимоги в сумі 18 264,42 грн., яке особа, що одержала страхове відшкодування, мала до особи, відповідальної за завдані збитки.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення № ЦО04474 від 14.05.2014 на підтвердження сплати страхового відшкодування у розмірі 14 441,50 грн.

Відповідач виплатив страхове відшкодування у розмірі 14 441,50 грн. з урахуванням власного розрахунку коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Mitsubishi Grandis державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого Застрахованого автомобіля, виробництва не СНД, копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2007, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував 7 років.

Винятки стосовно використання зазначених у п. 7.38 правил, встановлені у п. 7.39 Методики, та ними зокрема є: якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний) (п.п. а); якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації (п.п. б), що відповідно є підставою для обрахування та застосування коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля.

Як вбачається з наданого суду звіту № 19/07/13ВН від 31.07.2013, складеного на замовлення позивача сертифікованим суб'єктом оціночної діяльності, було встановлено коефіцієнт фізичного зносу застрахованого автомобіля в розмірі 0,00.

Встановлений звітом №19/07/13ВН від 31.07.2013 про оцінку ринкової вартості застрахованого автомобіля та калькуляцією у системі Audatex коефіцієнт фізичного зносу застрахованого автомобіля не спростований перед судом належними засобами доказування.

При цьому, відповідачем не заявлялося клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України на підтвердження заявленої суми матеріальної шкоди, а також не заявляв клопотання про призначення експертизи в порядку ст. 41 ГПК України з питання встановлення розміру завданої шкоди.

Отже, з урахуванням часткової сплати страхового відшкодування, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 822,92 грн.

Відповідач в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував заявлені позовні вимоги.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код 30726778) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, код 20033533) кошти у розмірі 3 822,92 грн. (три тисячі вісімсот двадцять дві гривні 92 коп.) та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 01.07.2014.

Суддя М.Є. Літвінова