Постанова № 39534828, 24.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 р. Справа № 805/7053/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Постановлена у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Міндоходів у Донецькій області

до Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» (м. Краматорськ)

про надання дозволу, -

ВСТАНОВИВ:

Артемівська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі – позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» (надалі – відповідач) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, яка складає 7 595,73грн.

Позивач у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце судового засідання був попереджений належним чином, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Позивач обґрунтовував позовні вимоги наступним. На виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду №805/4013/14 позивачем направлено інкасові доручення до банківських установ відповідача, однак воно повернуте у зв’язку з відсутністю грошових коштів для погашення податкового боргу, таким чином погасити податковий борг шляхом стягнення коштів з рахунків підприємства у відкритих у банківських установах, є неможливим, через відсутність таких коштів на рахунках. Положенням п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заперечення на позов суду не надав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідач зареєстрований у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 25.06.2011року, номер запису 1 270 107 0017 000370, ідентифікаційний код 30073921, про що свідчить довідка №10664244 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 16.12.2003 року № 334/10 відповідача взято на облік в органах державної податкової служби 11.08.1998 року за № 88.

24.01.2014 року відповідачем до позивача надано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), згідно якої щомісячний розмір податкового зобов’язання підприємства складає 9689,36грн., за грудень – 9689,40грн. Однак сума самостійно визначеного податкового зобов’язання за податковою декларацією від 24.01.2014року за лютий 2014року в розмірі 9 689,36грн. підприємством сплачена не у повному обсязі.

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про стягнення суми податкового боргу з земельного податку у розмірі 9689,36 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року по справі 805/4013/14, яка набрала законної сили, стягнуто кошти з банківських рахунків відповідача (код ЄДРПОУ 30073921) суму боргу з земельного податку у розмірі 9689 (дев’ять тисяч шістсот вісімдесят дев’ять) грн. 36 коп.

З метою погашення податкового боргу, позивачем до банківських установ було направлено інкасове доручення № 2243 від 25 квітня 2014 року, проте воно було повернуто без виконання у зв’язку із відсутністю коштів на рахунках відповідача.

Таким чином, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед бюджетом складає 7 595,73грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

П. 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством; організовують роботу та здійснюють контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг.

Відповідно до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу, а також повноваження на звернення до суду із відповідними позовами.

Відповідно до пп. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 88.1. ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

16 травня 2013 року позивачем складено акт опису майна № 33/19-011-02, відповідно до якого описано майно на загальну суму 8563,00 грн.

Крім цього, відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна станом на 21.05.2013 року, майно відповідача знаходиться у податковій заставі терміном дії до 21.05.2018року.

Також, позивачем було складено податкову вимогу форми «Ю» від 13 травня 2013 року № 31 на суму 3939,38 грн., яку відповідач отримав 15.05.2013 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці податкової вимоги. Суду не надано доказів щодо оскарження відповідачем зазначеної вимоги у судовому порядку.

Згідно довідки від 24.05.2014року №9773 відповідач має безперервний податковий борг.

Пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно із пп. 89.1, 89.2 та 82.3 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

У разі якщо сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов'язання та податкового боргу, різниця перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.

Оскільки у відповідача наявний податковий борг перед бюджетом, щодо погашення якого позивачем вживалися заходи, а також враховуючи відсутність інших джерел для здійснення погашення податкового боргу, суд вбачає наявність достатніх підстав для прийнятті рішення щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст.. 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Надати Артемівській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» (ЄДРПОУ 30073921), юридична адреса: 84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Вознесенського, буд. 25), у розмірі 7 595,73грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна № 33/19-011-02 від 16 травня 2013 року.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Маслоід О.С.