Ухвала суду № 39533234, 18.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2014 р. м. Київ К/9991/16705/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Гончарук І.Ю.,

представників позивача Сташка П.М., Семенюк Н.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кредитної спілки «Злагода» на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011 по справі №2-а-5152/10/0270 за позовом Кредитної спілки «Злагода» до Державної податкової інспекції у місті Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2011, позовні вимоги Кредитної спілки «Злагода» до Державної податкової інспекції у місті Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.12.2010 №0001052200 та податкового повідомлення-рішення від 03.12.2010 №0001032200/0 задоволено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2011 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Кредитна спілка «Злагода» 24.03.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 29.03.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статей 19, 129 Конституції України, статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.11.4 статті 7.11 статті 7, підпунктів 8.2.1, 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статей 3, 42, 263 Господарського кодексу України, статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування ат послуг».

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Вінниці проведено документальну планову виїзну перевірку Кредитної спілки «Злагода» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Перевіркою встановлено заниження податку на прибуток на суму 6250,00грн. внаслідок неоприбуткування сум доходу отриманого від продажу автомобіля Mersedes-Benz 312D 1999 року випуску.

Продаж даного автомобіля кредитною спілкою здійснено фізичній особі ОСОБА_3 за 25000,00 грн., що оформлено біржовою угодою від 05.11.2009 №959510.

Окрім того, перевіркою встановлено порушення в частині проведення розрахунків за даною угодою в готівковій формі без застосування реєстратора розрахункових операцій на суму 25000,00грн.

За результатами даної перевірки Державною податковою інспекцією у місті Вінниці складено акт від 25.11.2010 №3954/2201/26423413 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.12.2010 №0001032200/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.12.2010 №0001052200 в сумі 125000,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дохід кредитної спілки як неприбуткової організації, отриманий від продажу автомобіля, як основного засобу, належного їй на праві власності є доходом від здійснення операцій з активами, а відтак звільняється від оподаткування.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем занижено дохід від продажу транспортного засобу, а також не проведено відповідну розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 4.1 статті 4 зазначеного Закону валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до підпункту 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

Згідно з підпунктом 7.11.4 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці «в» підпункту 7.11.1 (кредитні спілки), отримані у вигляді, зокрема, доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є кредитною спілкою - неприбутковою організацією, заснованою фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Автомобіль Mersedes-Benz 312D 02.11.2009 оприбутковано на баланс кредитної спілки, як основний засіб, про що свідчить відповідна оборотна відомість рахунку.

Таким чином, дохід кредитної спілки, як неприбуткової організації, отриманий від продажу автомобіля, як основного засобу, що належить їй на праві власності, є доходом від здійснення операцій з активами, а відтак звільняється від оподаткування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 03.12.2010 №0001032200/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Таким чином, застосування даного Закону передбачає здійснення суб'єктом господарювання саме торгівельної діяльності.

Особливості правового регулювання господарсько-торгівельної діяльності визначено главою 30 Господарського кодексу України, відповідно до статті 263 якої господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

Цією ж статтею визначено, що господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу.

Судом першої інстанції встановлено, що Кредитна спілка «Загода» є неприбутковою організацією, завдання якої полягає у задоволенні потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг шляхом здійснення діяльності, передбаченої підрозділом 5 Статуту.

Продаж позивачем автомобіля Mersedes-Benz 312D не є діяльністю в сфері товарного обігу, оскільки є реалізацією основного засобу кредитної спілки, та не підпадає під будь-яку із форм господарсько-торгівельної діяльності, а Кредитна спілка «Загода» не здійснює торгівельної діяльності.

Окрім того, судом встановлено, що операція по продажу позивачем автомобіля, розрахунок проводився за готівкові кошти у касу кредитної спілки з оформленням прибуткового ордера від 05.11.2009 №6222, що відповідає вимогам пункту 2.6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, який регулює вимоги до організації готівкових розрахунків.

Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі рішення від 03.12.2010 №0001052200 є протиправним.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції щодо протиправності рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.12.2010 №0001052200 та податкового повідомлення-рішення від 03.12.2010 №0001032200/0 є правильним.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Кредитної спілки «Злагода» задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011 по справі №2-а-5152/10/0270 скасувати, залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2011.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв