Рішення № 39531349, 24.06.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 червня 2014 р. Справа № 902/218/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Торговий Дім "ПОЛЯКОВ"(18030, м. Черкаси, вул. Чехова, 41)

до: Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Горького, 31)

про стягнення 932 293,07 грн.

при секретарі судового засідання Здорик Я.С.

за участю представників сторін:

позивача: Іванченко І.М.. - довіреність № 313 від 23.08.2014 р.;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Торговий Дім "ПОЛЯКОВ" звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" про стягнення заборгованості в сумі 932293,07 грн.

Ухвалою суду від 03.03.2014 року порушено провадження за вказаним позовом у справі № 902/218/14.

В подальшому розгляд справи відкладався в зв'язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.

Розпорядженням керівника апарату суду від 13 травня 2014 року, відповідно до автоматизованого розподілу справ, справу № 902/218/14 передано на розгляд судді Колбасову Ф.Ф., в зв'язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. на лікуванні.

Ухвалою суду від 14.05.2014 року справу прийнято до свого провадження суддею Колбасовим Ф.Ф. та призначено її до розгляду на 03.06.2014 року.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.06.2014 року зазначив, що у зв'язку з відсутністю на підприємстві бухгалтерської та фінансової документації щодо правовідносин з позивачем, відповідач не може надати будь-яких доказів визнання або невизнання зобов'язань за договором дистрибуції №31102009/ДП УГК/Д-16 від 31.10.2009 року. А тому, з метою з'ясування всіх обставин справи, представник відповідача підтримав подане до суду 13.05.2014 року клопотання про витребування у АТ "УкрСиббанк" довідки щодо руху коштів по взаєморозрахунках з позивачем.

Судом клопотання відповідача задоволено та зобов'язано АТ "УкрСиббанк" надати суду довідку про рух коштів по взаєморозрахунках Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" з Приватним підприємством "Торговий Дім "ПОЛЯКОВ".

З огляду на вищевикладене, розгляд справи слід відкладено на 24.06.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні 24.06.2014р. позов підтримав в повному обсязі та надав довідку, якою повідомив, що станом на 23.06.2014 року сума заборгованості відповідача перед позивачем згідно договору дистрибуції №31102009/ДП УГК/Д-16 від 31.10.2009 року складає 932293,07 грн.

Відповідач в судове засідання 24.06.2014 року не з'явився. Хоча про час та місце розгляду справи останній повідомлений завчасно та у встановленому законом порядку, що стверджується наявними у справі матеріалами, зокрема підписом уповноваженої особи від 13.06.2014 року на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №2280051981758.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

31.10.2009 року між дочірнім підприємством "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (компанія) та приватним підприємством Торговий дім "Поляков" (дистриб'ютор) укладено договір дистрибуції № 31102009/ДП УГК/Д-16 на таких умовах.

Компанія зобов'язується передати у власність дистриб'ютора продукцію для її подальшого поширення на території на умовах і в порядку, визначених договором, а дистриб'ютор зобов'язується прийняти продукцію у власність і оплатити її вартість, а також виконати дії, необхідні для поширення і просування продукції на території на умовах і в порядку, визначених договором (п. 1.1 договору).

Послуга вважається наданою і підлягає оплаті компанією лише після підписання сторонами акту приймання - передачі послуг за формою, передбаченого додатком № 15 до договору (п. 1.2 договору).

Для виконання взятих на себе зобов'язань дистриб'ютор повинен: подавати замовлення в порядку, установленому цим договором, з періодичністю, необхідною для виконання місячних планів; приймати у власність продукцію в строки, визначені в договорі, і вчасно здійснювати її оплату (п.п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 договору) .

Обов'язки компанії: передати у власність дистриб'юторові продукцію компанії відповідно до умов договору; надати дистриб'юторові на його вимогу всю інформацію, що необхідна йому для належного виконання зобов'язань по наданню послуг відповідно до даного договору; вчасно приймати від дистриб'ютора послуги, які надаються відповідно до даного договору; вчасно здійснювати оплату послуг дитриб"ютора у вигляді бонусної винагороди в порядку й на умовах, передбачених цим договором (п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3., 2.3.4 договору).

Ціною продукції є базова ціна в актуальному стані. У ціну продукції включається вартість пляшки (безповоротна тара) і пакування (п. 3.1 договору).

Продукція відвантажується запакованою на піддонах з логотипом компанії. Піддони з логотипом компанії є власністю компанії і підлягають поверненню дистриб'ютором. Заставна вартість одного піддону складає 300 (триста) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ. Повернення піддонів дистриб'ютором відбувається на вимогу компанії на умовах FСА, склад дистриб'ютора (Інкотермс, 2000). При цьому дистриб'ютор зобов'язаний підготувати піддони для їх передачі компанії не пізніше, ніж на наступний день після отримання від компанії відповідної вимоги (повідомлення) про повернення піддонів (п. 3.2 договору).

Загальна сума договору складається з вартості продукції, отриманої дистриб'ютором на підставі ТТН, вартості піддонів, отриманих на підставі накладної, і вартості послуг, наданих дистриб'ютором на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі послуг (п. 3.14 договору).

У випадку придбання продукції на умовах передоплати використовуються базові ціни на продукцію на умовах передоплати, вказані в додатку № 3-2 до договору (п. 3.15 договору).

Поставка продукції здійснюється на умовах: DDU, склад дистриб'ютора: м.Київ, згідно Інкотермс 2000; DDU склад дистриб'ютора: м. Черкаси, згідно Інкотермс 2000 (п. 4.1 договору).

Пунктом 2.3.4. Договору, передбачено, що компанія (відповідач) зобов'язується вчасно здійснювати оплату послуг дистриб'ютора (позивача) у вигляді бонусної винагороди в порядку й на умовах, передбачених даним договором.

Згідно умов договору під терміном «Бонусна винагорода» сторони погодили, що це винагорода дистриб'ютора за надання послуг компанії по поширенню та просуванню продукції компанії в каналах збуту.

Послуга вважається наданою і підлягає оплаті відповідачем лише після підписання сторонами Акту приймання-передачі послуг за формою передбаченою Додатком № 15 до Договору.

Згідно п. 3.4. та п. 3.12 договору, вартістю послуг позивача є бонусна винагорода, що нараховується на підставі Акту приймання передачі послуг позивача, підписання якого сторонами здійснюється до 10 числа поточного місяця за попередній розрахунковий місяць. Оплата послуг позивача проводиться до 15 числа місяця, що слідує за місяцем, у якому позивачем були надані послуги, за умовами підписання Акту приймання-передачі послуг позивача і надання звітів передбачених договором.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що ціною послуг позивача є бонусна винагорода, розмір якої визначається відповідно до додатку № 9 до договору на основі бази для нарахування бонусної винагороди, вказаної в додатку № 4 до договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 31 грудня 2010 року, а в частині розрахунків - до повного виконання (п. 15.1 договору).

12.11.2012 року сторонами укладено додаткову угоду № 47 до договору дистрибуції, якою внесено зміни в п. 15.1 договору та продовжено його дію до 31.12.2013 року.

На виконання умов договору позивач в липні 2013 року надав відповідачу послуги дистриб'ютора на загальну суму 479410,36 грн., що стверджується обопільно підписаним сторонами 31.07.2013 року актами приймання-передачі послуг дитриб"ютора, наданих згідно з договором дистрибуції № 31102009/ДП УГК/Д-16 від 31.10.2009 року на суму 104754,12 грн. та 374656,24 грн.

В серпні 2013 року позивач надав відповідачу послуги дистриб'ютора на загальну суму 452882,71 грн., що стверджується обопільно підписаним сторонами 31.08.2013 року актами приймання-передачі послуг дитриб"ютора, наданих згідно з договором дистрибуції № 31102009/ДП УГК/Д-16 від 31.10.2009 року на суму 132804,02 грн. та 320078,69 грн.

За надані послуги відповідач не розрахувався, що стверджується наданим позивачем, належним чином завіреним банківською установою, витягом з банківських рахунків Приватного підприємства "Торговий Дім "ПОЛЯКОВ" про надходження на них коштів від Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" по договору дистрибуції № 31102009/ДП УГК/Д-16 від 31.10.2009 року за весь час дії договору.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суду, відповідач заборгував позивачу за надані в липні- серпні 2013 року послуги по договору дистрибуції №31102009/ДП УГК/Д-16 від 31.10.2009 року 932293,07 грн. (479410,36 грн.+ 452882,71 грн.).

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо надання послуг, за якими згідно зі ст. 901 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд, дослідивши договір укладений між сторонами та акти приймання-передачі послуг, встановив, що надані позивачем послуги підтверджуються актами приймання-передачі послуг за липень-серпень 2013 року. Вказані акти скріплені печатками сторін та містять посилання на договір дистрибуції № 31102009/ДП УГК/Д-16 від 31.10.2009 року.

Крім того, слід зазначити, що судом було задоволено клопотання № 68-20/0527 від 06.06.2014 року відповідача та витребувано у ПАТ "УкрСиббанк" довідку про рух коштів на розрахункових рахунках дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" пов'язаних з вчиненням розрахунків з позивачем на підставі договору дистрибуції № 31102009/ДП УГК/Д-16 від 31.10.2009 року за період з 31.10.2009 року по 03.06.2014 року. Дане клопотання було обґрунтоване тим, що з березня 2014 року відповідач неодноразово звертався до АТ "УкрСиббанк" з проханням надати доступ до рахунків та інформацію, однак з відповідей банку вбачається, що останній ухиляється від надання належної інформації та доступу до документів, а тому, на думку відповідача, неможливо встановити всі обставини справи щодо стану розрахунків за договором.

З наданої до суду довідки № 2038 від 20.06.2014 року АТ "УкрСиббанк" вбачається, що після 23.07.2013 року відповідачем розрахунки за надані послуги по договору дистрибуції № 31102009/ДП УГК/Д-16 від 31.10.2009 року не проводились. З аналізу наданого позивачем на виконання вимог ухвали суду розгорнутого обґрунтованого розрахунку проведеного за весь період дії договору дистрибуції №31102009/ДП УГК/Д-16 від 31.10.2009 року, видаткових накладних на передачу продукції в 2013 році та витягів з банківських рахунків за весь період дії договору, вбачається, що розрахунки, які зазначені в довідці № 2038 від 20.06.2014 року АТ "УкрСиббанк" були проведені в оплату послуг наданих відповідачем за попередні періоди.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Всупереч вище наведеному та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

На підставі викладеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у сумі 932293,07 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі як обґрунтовані та заявлені правомірно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

24.06.2014 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 4-5, 32, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff", код ЄДРПОУ 30805594 (22800, м. Немирів, вул. Горького, буд. 31, Вінницька область) на користь Приватного підприємства "Торговий Дім "ПОЛЯКОВ", код ЄДРПОУ 32268131(18030, м. Черкаси, вул. Чехова, 41) 932293,07 грн. - основного боргу та 18645,86 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повне рішення складено 01 липня 2014 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Горького, 31)