Рішення № 39530184, 26.06.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.06.2014 Справа № 920/813/14

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Кальченко А.М., розглянувши матеріали справи № 920/813/14:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод», м. Лубни, Полтавська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпартнер -

Північ», м. Суми,

про стягнення 21 836 грн. 40 коп.,

За участю представників сторін:

Від позивача: представник Корсун Г.А. (довіреність № 587 від 19.05.2014 року);

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 21 836 грн. 40 коп. заборгованості за товар відповідно до укладених між сторонами договорів поставки товарів на умовах дистрибуції № 73 від 01.02.2010 року та № 54 від 01.01.2011 року.

В судовому засіданні 26.06.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення відповідачеві 11.06.2014 року поштового відправлення, а саме ухвали господарського суду Сумської області від 05.06.2014 року у справі № 920/813/14 (а.с. 43).

4 червня 2014 року відповідач надіслав відзив на позовну заяву № 42 від 04.06.2013 року, в якому зазначає, що підтвердженням наявності заборгованості товариства можуть бути виключно накладні, що підтверджують отримання товару та відсутність оплати такого товару. В позовній заяві позивач стверджує, що поставив товар на суму 827 011,01 грн., проте в якості підтвердження своїх вимог надав суду лише копію однієї видаткової накладної № 31613 від 20.11.2011 року на суму 43361,32 грн. Також відповідач зауважує, що на його думку, накладна носить сумнівний характер, оскільки не містить підпису уповноваженої особи та відбитку печатки нашого товариства, до того ж видаткова накладна підписана невстановленою особою. В матеріалах справи відсутня довіреність в підтвердження наявності у осіб, що підписали відповідну накладну повноважень на отримання від імені товариства відповідача товару. В зв'язку з вищевикладеним, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

26 червня 2014 року позивач надіслав доповнення до позовної заяви, в якому вказує, що відповідно до договорів № 73 від 01.02.2010 року та № 54 від 01.01.2011 року відповідачу була передана продукція на загальну суму 13181392,56 грн., а оплата здійснена на суму 13159556,16 грн., що підтверджується картою рахунку 361 за період з 01.02.2010 року по 30.06.2012 року. Позивач зазначає, що станом па 01.07.2012 року заборгованість відповідача становила 39873,30грн., з врахуванням оплати сума заборгованості станом на 25.06.2014року складає 21 836,40 грн. В підтвердження господарських операцій між сторонами позивач надає для долучення до матеріалів справи копії видаткових накладних за період з 01.11.2011 року по 21.11.2011 року, платіжних доручень, завірених банком, по яким сплачено відповідачем кошти на рахунок позивача за період з 02.11.2011 року по 29.03.2013 року, та копію карти рахунку 361 за період з 01.02.2010 року по 30.06.2012 року.

Зазначені документи судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, відкрите акціонерне товариство «Лубенський молочний завод» у зв'язку зі зміною організаційно - правової форми шляхом реорганізації перетворилось на Товариство з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод».

1 лютого 2010 року між сторонами було укладено договір поставки товарів на умовах дистрибуції № 73, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, позивач зобов'язується виготовляти та систематично поставляти відповідачеві товар, а останній в свою чергу прийняти та своєчасно оплатити товар.

1 січня 2011 року між сторонами було укладено договір на умовах дистрибуції № 54, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, позивач зобов'язується виготовляти та систематично поставляти відповідачеві товар, а останній в свою чергу прийняти та своєчасно оплатити товар.

Матеріалами справи, зокрема, видатковими накладними № 15560 від 01.02.2011 року, № 29513 від 01.11.2011 року, № 29514 від 01.11.2011 року, № 29512 від 02.11.2011 року, № 29745 від 03.11.2011 року, № 29746 від 03.11.2011 року, № 15747 від 06.11.2011 року, № 15748 від 06.11.2011 року, № 29940 від 06.11.2011 року, № 29941 від 06.11.2011 року, № 29943 від 06.11.2011 року, № 15749 від 07.11.2011 року, № 29942 від 07.11.2011 року, № 15867 від 08.11.2011 року, № 30254 від 08.11.2011 року, № 30268 від 08.11.2011 року, № 30272 від 09.11.2011року, № 30519 від 10.11.2011 року, № 15972 від 10.11.2011 року, № 30516 від 10.11.2011 року, № 16050 від 13.11.2011 року, № 30786 від 13.11.2011 року, № 30787 від 13.11.2011 року, № 30789 від 13.11.2011 року, № 30790 від 14.11.2011 року, № 16164 від 15.11.2011 року, № 16165 від 15.11.2011 року, № 31099 від 15.11.2011 року, № 31097 від 15.11.2011 року, № 16249 від 17.11.2011 року, № 16250 від 17.11.2011року, № 31353 від 17.11.2011 року, № 31357 від 17.11.2011 року, № 16348 від 20.11.2011 року, № 31611 від 20.11.2011 року, № 31613 від 20.11.2011 року, № 31617 від 20.11.2011 року, № 31614 від 21.11.2011 року, № 16349 від 21.11.2011 року підтверджується факт поставки позивачем відповідачеві товару.

Відповідно до накладних повернення, а саме № 29623 від 02.11.2011 року, № 29624 від 02.11.2011 року, № 29625 від 02.11.2011 року, № 29626 від 02.11.2011 року, № 29876 від 04.11.2011 року, № 29878 від 04.11.2011 року, № 30419 від 09.11.2011 року, № 30420 від 09.11.2011 року, № 30421 від 09.11.2011 року, № 30587 від 11.11.2011 року, № 30871 від 14.11.2011 року, № 30873 від 14.11.2011року, № 31190 від 16.11.2011 року, № 31191 від 16.11.2011 року, № 31422 від 18.11.2011 року, № 31423 від 18.11.2011 року, № 31800 від 21.11.2011 року, № 31801 від 21.11.2011 року, № 31802 від 21.11.2011 року відповідач повернув позивачеві частину отриманого товару.

Пунктом 3.7 договору поставки товарів на умовах дистрибуції № 73 від 01.02.2010 року встановлено, що відповідач оплачує вартість отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача або внесення грошових коштів готівкою з відстрочкою оплати 4 (чотири) календарних дні. Днем оплати за кожну окрему партію товару вважається день отримання грошових коштів за цю партію товару позивачем.

Відповідач оплачує вартість отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача або внесення грошових коштів готівкою з відстрочкою оплати 5 (п'ять) календарних дні. Днем оплати за кожну окрему партію товару вважається день отримання грошових коштів за цю партію товару позивачем (п. 3.7. договору поставки товарів на умовах дистрибуції №54 від 01.01.2011 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладених між сторонами договорів не оплатив в повному обсязі вартість товару, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 21 836 грн. 40 коп.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 610 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частиною першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено, що якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи 20.02.2013 року позивачем направлялась відповідачеві претензія (досудове попередження) № 218, в якій позивач просить відповідача сплатити 37 836 грн. 40 коп. протягом 10 календарних днів з дня отримання претензії. Проте відповіді на претензію відповідач не надав, заборгованість сплатив частково в сумі 16 000 грн. 00 коп.

Заперечення відповідача відносно того, що накладні підписані невстановленою особою, яка і отримала товар не приймаються судом до уваги оскільки як вбачається з матеріалів справи, а саме картки рахунку № 361 та платіжних доручень з призначенням платежу - «оплата за молокопродукти згідно дог. № 54 від 01.01.2011року» відповідач частково розрахувався за товар отриманий саме по цій накладній. Отже відповідачеві було не тільки відомо про існування між сторонами договірних відносин та отримання товару відповідно до видаткових накладних, але він виконував і зобовязання щодо оплати товару.

Враховуючи зазначені обставини, зокрема те, що відповідачем не подано доказів погашення заборгованості позовні вимоги в частині стягнення 21 836 грн. 40 коп. заборгованості за поставлений товар суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не своєчасної оплати товару, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпартнер - Північ» (40007, м. Суми, вул. Миргородська, буд. 6, код 36898438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський молочний завод» (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Індустріальна, 2, код 00446813) 21 836 грн. 40 коп. заборгованості та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.07.2014 року.

Суддя І.В. Зайцева