Ухвала суду № 39529523, 24.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження№22ц/790/4141/14 Головуючий 1 інстанції - Лосева Д.А.

Справа № 638/12802/13-ц Доповідач -Коровін С.Г.

Категорія:договірні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого: - Коровіна С.Г.

Суддів : - Коваленко І.П.

Довгаль А.П.

При секретарі: - Огарьовій О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2013 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 і просила стягнути з нього на її користь суму позики - 316 801, 44 грн., 3% річних від простроченої суми - 47520,20 грн., відсоток індексу інфляції - 113481,84 грн. Крім того позивач просила стягнути на її користь моральну шкоду в сумі 4778 грн.04 коп. Позивач також просила стягнути на її користь судові витрати в сумі 3441 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_5 посилалася на те, що в липні 2009 року ОСОБА_7 позичив у неї грошові кошти в сумі 316 801 грон.44 коп. для комерційних цілей, проведення ремонтних робіт на двох поверхах у студентському гуртожитку Харківського національного університету ім. В.М. Каразіна. На підтвердження дговору позики відповідач видав розписку. Згідно розписки позику він зобов'язався повернути до 31.12.2011 року. З січня 2012 року вона неодноразова вимагала повернути борг, але відповідач її вимоги ігнорував. Позивачка надала суду власний розрахунок заборгованості і посилаючись на те, що такими діями відповідача їй спричинено моральну шкоду просила у відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 4778 грн.04коп. В результаті неправомірних дій відповідача погіршився стан її здоров'я, вона зверталася до лікарів, змушена була звертатися до банку для отримання кредиту.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилався, що договору позики сторони не укладами. Розписку він не писав, а на аркуші наданому позивачем і де зазначене його призви що його власного підпису немає.

Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі поставлено питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення позову. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки наданим доказам і безпідставно не врахував розписку про заборгованість відповідача перед позивачем.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позивач і його представники в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомленні належним чином про що свідчать їх власноручні розписки (а.с.150). Заява представника позивача ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи колегією не задоволена, оскільки нею не надано доказів на підтвердження поважності неявки в судове засідання. Про розгляд справи 24.06.2014 року апелянт та її представники повідомлені завчасно - 03.06.2014 року і ніщо не заважало цим особам надати суду відповідні докази як в суді першої інстанції так і додати їх до апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики вважається основною підставою виникнення позикових відносин. Відповідно до вимог ч.1 ст 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Позивачка, звернувшись до суду, стверджувала, що надала відповідачу за договором займу 316801,44 грн. На підтвердження наявності договору позики ОСОБА_5 посилалася на розписку від імені відповідача в який зазначено,що ОСОБА_7 винен ОСОБА_5 316801,44 грн., які він зобов'язується повернути до 31 грудня 2011 року. (а.с.4,11).

Представник відповідач, заперечуючи проти позову стверджував, що ніяких коштів від позивача ОСОБА_7 не отримував і розписки не підписував.

У відповідності до ч.1 ст 60 ЦПК України Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд першої інстанції дав належну оцінку доводам позивача і наданим ним доказам. У відповідності до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Надана позивачем розписка від імені Гуо Цзяфея не містить особистого підпису. Крім того розписка є надрукованою і від руки написано лише прізвище та ім'я відповідача. Відповідно до вимог ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначеним вимогам закону надана позивачем розписка не відповідає. Крім того з тексту розписки не вбачається, що мало місце передача грошових коштів від позивача відповідачу.

Суд першої інстанції дав належну оцінку наданим сторонами доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено укладення договору позики і отримання відповідачем в борг зазначеної позивачем суми. Оскільки укладення договору позики не доведено, то не підлягають задоволенню вимоги про стягнення зазначеної суми. Відповідно гне підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 3% річних за користування грошовими коштами, та індекс інфляції.

Позовні вимоги про те, що діями відповідача спричинено шкоду здоров'ю позивача і що вина змушена нести зайві витрати і отримувати додатково кредит в «ДП Ощадбанк Росії» не знайшли свого підтвердження і суд обґрунтовано відмовив у задоволенні усіх позовних вимог ОСОБА_5

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Колегія погоджується з рішенням суду і відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова 11 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -