Ухвала суду № 39525704, 19.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17694/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова торгівельна компанія» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова торгівельна компанія» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №722/26-58-22-01/33945034 від 25.10.2013, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 722/26-58-22-01/33945034 від 25.10.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2014 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012. За наслідком перевірки складено акт № 395/22-01/33945034 від 17.07.2013 (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 005212201 від 02.08.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 837 665 грн.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві № 4956/10/26-15-10-04-04 від 04.10.2013 про результати розгляду первинної скарги скасовано вищезазначене податкове повідомлення-рішення в частині, а скаргу директора позивача задоволено частково.

На підставі акта перевірки та зазначеного вище рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 722/26-58-22-01/33945034 від 25.10.2013, яким позивачу збільшено грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 111 358 грн. (89 141 грн. основного платежу та 22 217 грн. штрафних санкцій).

Згідно з наданого відповідачем розрахунку, оскаржуваним рішенням позивачу нарахований податок на прибуток у зв'язку із встановленим завищенням валових витрат за період 2010 рік - перший квартал 2011 року, які не підтверджені відповідними первинними документами, на загальну суму 356 562 грн., у т.ч.:

- 350 630 грн. - витрати на придбання товарів (робіт, послуг) - послуг по юридичному обслуговуванню підприємства згідно з договором № 148 від 07.03.2009;

- 4 275 грн. - витрати на оплату праці;

- 1 657 грн. - сума страхового збору (стор. 5 акту перевірки).

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням та висновками акту перевірки, оскільки стверджує про те, що обставини здійснення господарської операції щодо отримання юридичних послуг підтверджуються актом прийому-передачі виконаних робіт від 02.04.2010. Також зазначив, що у позивача наявні всі документи, які відповідно до закону є необхідними для формування витрат - договір та акт виконаних робіт.

Так, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.1995, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

За змістом вищезазначених приписів, наявний в матеріалах справи акт прийому-передачі виконаних робіт від 02.04.2010 (а.с. 59).

Зміст цього акту передбачає здійснення виконавцем юридичних послуг в березні 2009 року - березні 2010 року на загальну суму 354 000 грн. (без ПДВ): надання інформації, консультації, заключення і роз'яснення з юридичних питань та усні довідки по законодавству України керівництву замовника, надання консультування з питань комерційної діяльності та управління представниками виконавця - Слабоус Є.А., Тихоненко С.М., проведення консультацій з працівниками замовника з питань взаємовідносин з діловими партнерами та представниками державних органів влади, інформування замовника про нове законодавства, організація вивчення керівними працівниками та спеціалістами замовника нормативних актів, що стосуються їхньої діяльності, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, прийняття участі представниками виконавця у підготовці та укладенні різного роду договорів, що укладаються замовниками з іншими підприємствами та громадянами, перевірка відповідності вимогам законодавства внутрішніх документів замовника, надання допомоги замовнику з підготовки та правильного оформлення зазначених документів, спостерігання за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, що не виконують договірних зобов'язань, проведення правового аналізу, які надавались для перевірки замовником.

Колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав вважати надані позивачем документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне придбання позивачем послуг у контрагента, оскільки у первинному документі має бути конкретизовано, які саме послуги були надані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), однак в акті прийому-передачі виконаних робіт зазначено лише загальне найменування послуг та їх вартість без конкретизування, які саме послуги були надані, їх видів та опису, конкретних об'ємів та напрямків, за якими вони проводились, кількість відпрацьованих годин, перелік використаних ресурсів та частина їх вартості, що включена до вартості послуг, що робить неможливим встановлення змісту та обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.

Із наданих позивачем документів не вбачається, які критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності позивача. Позивачем не доведено економічну доцільність витрат без визначення конкретних послуг та причинного зв'язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, та наміру придбання позивачем послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Крім того, згідно акту перевірки на час проведення перевірки позивачем не надано жодного первинного документу, який підтверджує валові витрати, задекларовані за період з 01.01.2010 по 31.03.2011.

Відповідно до частини другої ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податковим органом як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновком апелянта про те, що у позивача наявні всі документи, які відповідно до ПК України є необхідними для формування витрат - договір та акт виконаних робіт.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова торгівельна компанія» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 24.06.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.