Ухвала суду № 39525660, 25.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14231/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Компанія Енерджи» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2014 року позов задоволено, скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у місті Києві від 22.05.2013 року № 0002132220 та № 000312220.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у місті Києві проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Компанія Енерджи» з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з TOB «Різано Трейд», ПП «Фірма Володар» та ТОВ «РІП» за весь період діяльності. За наслідками перевірки було складено акт від 07.05.2013 року № 1461/22-221-36602036. (т.1 а.с.14-35).

У висновках акту зазначено, що документальною позаплановою перевіркою встановлені порушення:

п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 91 774,00грн., в тому числі по періодах: за І квартал 2011 року у сумі 42 401,00грн., за ІІ квартали 2011 року у сумі 49 373,00грн.;

п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 76 104,00грн., а саме у березні 2011 року на суму 36 671,00грн., у червні 2011 року на суму 39 433,00грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 22.05.2013 року:

№ 0002132220 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 91 775,00грн. з якої основний платіж 91 774,00грн. та штрафна санкція у розмірі 1,00грн.;

№ 000312220 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 76 105,00грн. з якої основний платіж 76 104,00грн. та штрафна санкція 1,00грн. (т.1 а.с.57-58)

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (Покупець) та ПП «Фірма «Володар» (Постачальник) 04.05.2011 року укладено договір № 0405/25 за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю товар (будівельні матеріали) за кількістю та по ціні згідно видаткових накладних відповідно до умов договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору. Загальна сума договору становить 1 000 000,00грн. Оплата за товар виконується шляхом перерахування Покупцем коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Строк дії договору: 31.12.2011 року. (т.1 а.с.83)

Сторонами підписана накладна № 0405-1 від 04.05.2011 року про отримання товару Покупцем від Постачальника на суму 13 110,00грн. у т.ч. ПДВ 2 185,00грн. (т.1 а.с.84)

ПП «Фірма «Володар» на адресу позивача виписана податкова накладна № 8 від 04.05.2011 року на суму 13 110,00 грн. у т.ч. ПДВ 2 185,00 грн. (т.1 а.с.85)

Також, між позивачем (Покупець) та ТОВ «РІП» (Постачальник) укладені договори № 0405/32 від 04.05.2011 року та № 0106/11 від 01.06.2011 року за умовами яких Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю товар (крупи в асортименті) за кількістю та по ціні згідно видаткових накладних відповідно до умов договорів, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даних договорів. Загальна сума договорів становить 1 000 000,00грн. та 1 000 000,00грн. відповідно. Оплата за товар виконується шляхом перерахування Покупцем коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Строк дії договорів: 31.12.2011 року. (т.1 а.с.86, 89)

На виконання умов договорів, сторонами підписані накладні № 2365 від 04.05.2011 року про отримання товару Покупцем від Постачальника на суму 223 488,00грн. у т.ч. ПДВ 37 248,00грн. та № 62 від 06.06.2011 року на суму 21 000,00грн. у т.ч. ПДВ 3 500,00грн. (т.1 а.с.87, 90)

ТОВ «РІП» на адресу позивача виписані податкові накладні № 65 від 04.05.2011 року на суму 223 488,00грн. у т.ч. ПДВ 37 248,00грн. та № 62 від 06.06.2011 року на суму 21 000,00грн. у т.ч. ПДВ 3 500,00грн. (т.1 а.с.88, 91)

Крім того, між позивачем (Покупець) та ТОВ «Різано Трейд» (Постачальник) укладено договір № 080211-4 від 01.02.2011 року за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю товар (крупи в асортименті) за кількістю та по ціні згідно видаткових накладних відповідно до умов договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору. Загальна сума договору становить 2 000 000,00грн. Оплата за товар виконується шляхом перерахування Покупцем коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Строк дії договорів: 31.12.2011 року. (т.1 а.с.92)

На виконання умов зазначеного договору, сторонами підписані накладні № 1402-7 від 14.02.2011 року про отримання товару Покупцем від Постачальника на суму 3 600,00грн. у т.ч. ПДВ 600,00грн., № 080211-1 від 08.02.2011 року на суму 188 704,00грн. у т.ч. ПДВ 31 450,67грн., № 25/02 від 25.02.2011 року на суму 27 720,00грн. у т.ч. ПДВ 4 620,00грн. та № 0503/1 від 05.03.2011 року на суму 1 200,00грн. у т.ч. ПДВ 200,00грн. (т.1 а.с.93-96)

ТОВ «Різано Трейд» на адресу позивача виписані податкові накладні № 70 від 14.02.2011 року на суму 3 600,00грн. у т.ч. ПДВ 600,00грн., № 50 від 08.02.2011 року на суму 188 704,00грн. у т.ч. ПДВ 31 450,67грн., № 112 від 25.02.2011 року на суму 27 720,00грн. у т.ч. ПДВ 4 620,00грн. та № 44 від 05.03.2011 року на суму 1 200,00грн. у т.ч. ПДВ 200,00грн. (т.1 а.с.97-100)

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за товар проводився у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані виписки з банківського рахунку на перерахування з поточного рахунку зазначених грошових коштів позивачем на рахунок TOB «Різано Трейд», ПП «Фірма Володар» та ТОВ «РІП» за товар. (т.1 а.с.125-130, т.2 а.с.107-113)

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Компанія Енерджи» здійснює діяльність, зокрема, виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; неспеціалізована оптова торгівля.

Для здійснення господарської діяльності позивачем орендовані транспортні засоби за договорами укладеними з ОСОБА_3, які наявні в матеріалах справи. Крім того, позивач має у власності нерухоме майно: будівля офісно-складських приміщень, нежитлова будівля, комплекс. (т.1 а.с.232-238)

Також встановлено, що придбані у ПП «Компанія Енерджи» з TOB «Різано Трейд», ПП «Фірма Володар» та ТОВ «РІП» товарно-матеріальні цінності позивачем реалізовано на адресу третіх осіб: ТОВ «Мерак», ТОВ «Новус Україна», ТОВ «Норман плюс», ТОВ «Край-2», ТОВ «Алнаир», ЗАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна», ТОВ «Еко», ТОВ «Вест Лайн Маркет», ФО-П ОСОБА_6, ПП «Дівіал-2000», ТОВ «Фора», ТОВ «ПАККО Холдинг», ФО-П ОСОБА_7, ПП «Квартал-Економ-Магазин», ТОВ «Реал Маркет», ТОВ «Бімаркет», ТОВ «Чумацький шлях», ДП «Терра-Трейд», ТОВ «Самшид», ДП «Продмережа» на підтвердження чого позивач надав суду договори купівлі-продажу, видаткові накладні та податкові накладні на отримання товару. (т.1 а.с.239-250, т.2 а.с.1-115)

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду також звертає увагу на той факт, що вищезазначені первинні, розрахункові та інші документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і за висновками суду свідчать про реальність операцій між позивачем і його контрагентом.

Крім того, необхідно зазначити, що на момент здійснення зазначених операцій контрагенти позивача були зареєстровано як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, їм було присвоєно індивідуальний податковий номер, а свідоцтво платника податку на додану вартість вказаних суб'єктів господарювання не було анульовано.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання зазначених договорів, позивачем надані податкові накладні та платіжні доручення про рух грошових коштів. В свою чергу відповідачем не надано доказів повернення коштів на рахунок позивача за вказаними операціями.

Також, відповідачем не зазначено жодних заперечень щодо змісту вказаних первинних документів.

З огляду на встановлене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 27.06.2014 року.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.