Постанова № 39523281, 19.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 722/303/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Римлянська Г. О.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вашковецької сільської ради про часткове визнання рішення протиправним та його скасування , -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Вашковецької сільської ради, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення сесії Вашковецької сільської ради від 19.09.2013 року №121/17-13 в частині відмови ОСОБА_2 у порушенні клопотання перед Сокирянською районною державною адміністрацією про присвоєння почесного звання «Мати-героїня»; зобов'язати відповідача надіслати в Сокирянську районну державну адміністрацію клопотання про присвоєння ОСОБА_2 почесного звання «Мати-героїня»; визнати бездіяльність Вашковецької сільської ради щодо не розгляду поданого звернення від 18.09.2013 року за вх. №125 - неправомірною.

Ухвалою Сокирянського районного суду від 04.04.2014 року за клопотанням представника відповідача судом залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Сокирянську районну державну адміністрацію Чернівецької області.

Постановою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції від 25 квітня 2014 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2014 року - скасувати, виходячи з наступного.

В квітні 2013 року ОСОБА_2, яка народила та виховала 5 дітей до восьмирічного віку, подала до Вашковецької сільської ради заяву про розгляд її кандидатури на присвоєння почесного звання України «Мати-Героїня», з послідуючими змінами та доповненнями.

Рішенням 17 сесії VI скликання Вашковецької сільської ради №121/17-13 від 19.08.2013 року позивачці відмовлено у порушенні клопотання перед Сокирянською районною державною адміністрацією щодо присвоєння їй почесного звання «Мати-героїня», з посиланням на те, що дана кандидатура не відповідає вимогам Положення про почесні звання України в частині врахування вагомого особистого внеску у виховання дітей у сім'ї, створення їм сприятливих умов для здобуття освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування у них високих духовних і моральних якостей, так як її донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, закінчила тільки 8 класів Вашковецької середньої школи у 1989 році.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому відмовив в задоволенні позову, однак суд апеляційної інстанції не погоджується з прийнятим рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державні нагороди України» законодавство про державні нагороди складається з Конституції України. Закону України «Про державні нагороди України» та указів Президента України, що видаються відповідно до нього. Підстави для присвоєння почесних звань України, порядок присвоєння, вручення та інші правила встановлює Положення про почесні звання України, затверджене Указом Президента України від 29.06.2001 року № 476/2001.

Згідно ст. 39 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання щодо державних нагород відноситься до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відповідно п. 1 Положення про почесні звання, затвердженого Указом Президента України від 29.06.2001 року №476/2001 почесні звання України є державними нагородами України, що присвоюються за особисті заслуги громадянина перед Українською державою.

Пунктом 9 Положення встановлено, що почесне звання України «Мати-героїня» присвоюється жінкам, які народили та виховати до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законом порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних у моральних якостей.

Ст. 61 Кодексу про шлюб та сім'ю України, який діяв на момент закінчення ОСОБА_3 базової загальної середньої освіти і до досягнення нею повноліття, передбачено, що батьки мають право і зобов'язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці. Батьківські права не можуть здійснюватися в суперечності з інтересами дітей.

П.2 ст.4 Закону Української PCP «Про народну освіту» від 28.06.1974 року №2779-УІІ, який діяв з 01.10.1974 року по 04.06.1991 року передбачено, що одним із основних принципів народної освіти Української PCP є здійснення загальної обов'язкової середньої освіти молоді.

Таким чином, із вищезазначених нормативних актів не випливає, що батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною саме повної загальної середньої освіти, в той час як зазначається про обов"язкову загальну середню освіту, що в свою чергу поділяється на базову та повну.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_2 дійсно народила на виховала до восьмирічного віку п'ятьох дітей, зокрема: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.

З долучених до позовної заяви та досліджених судом першої інстанції доказів встановлено, що в даний час позивачка є пенсіонеркою за віком, в 1975 році Указом Президії Верховної Ради Української PCP нагороджена «Медаллю материнства», протягом 2012-2013 років до адміністративної відповідальності не притягувалася.

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 здобули повну загальну середню освіту, а ОСОБА_8 - вищу освіту, всі діти позивачки характеризуються позитивно.

Крім того, ОСОБА_3 за місцем проживання теж характеризується позитивно, до адміністративної відповідальності не притягувалася, не працює, оскільки здійснює догляд за престарілою матір'ю ОСОБА_2 Разом з тим, остання закінчила 8 класів Вашковецької середньої школи та отримала базову середню освіту.

Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у пункті 1 своєї постанови від 6 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", суди під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім вимогам, зазначеним у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Так, згідно з пунктом 3 частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на викладене, судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам ОСОБА_2 про те, Вашковецька сільська рада під час прийняття оскарженого рішення не врахувала і ряд інших обставин, які мають значення для правильного вирішення її заяви. Зокрема те, що вона тривалий час хворіє, що підтверджується довідкою від 03 червня 2013 року №12, виданою Сокирянським центром первинної медико-санітарної допомоги, відповідно до якої позивачці поставлено діагноз: анколізуючий артрозо-артрит колінних та кульшових суглобів III-IV ступені з різким порушенням функції ходьби і за станом здоров'я вона не може самостійно пересуватися; інші її четверо дітей отримали повну загальну середню освіту; всім надано позитивні характеристики, син ОСОБА_8 є ветераном бойових дій, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1, виданим військкоматом Московської області, до того ж ним здобута вища освіта по спеціальності «юриспруденція».

Також, слід зазначити, що 31 липня 1975 року ОСОБА_2 за народження п'ятьох дітей нагороджена медаллю "Медаль Материнства" 2-го ступеню.

Зробивши системний аналіз норм законодавства та враховуючи всі обставини у справі, колегія суддів вважає необгрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 щодо визнання протиправним та скасування рішення сесії Вашковецької сільської ради від 19.09.2013 року №121/17-13 в частині відмови ОСОБА_2 у порушенні клопотання перед Сокирянською районною державною адміністрацією про присвоєння почесного звання «Мати-героїня», оскільки відсутні підстави вважати, що остання не володіє високими духовними, моральними та громадськами якостями, що підтверджується також відсутністю в неї та її дітей притягнень до кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності, асоціальної поведінки, шкідливих звичок, а також їх відношення до праці, наявність позитивного авторитету сім`ї в громаді.

Що стосується позовної вимоги про зобов"язання відповідача надіслати в Сокирянську РДА клопотання про присвоєння позивачці почесного звання "Мати-героїня", колегія суддів зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо порушення клопотання перед Сокирянською РДА про присвоєння почесного звання "Мати-героїня" є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Відповідно до положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

А тому колегія суддів вважає, що вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

З огляду на те, що частиною 2 статті 11 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, з метою забезпечення прав та інтересів ОСОБА_2, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності зобов'язання Вашковецької сільської ради повторно розглянути заяву позивачки про порушення клопотання перед Сокирянською РДА щодо присвоєння їй почесного звання "Мати-героїня" ОСОБА_2

Що стосується позовної вимоги про визнання бездіяльності Вашковецької сільської ради щодо нерозгляду поданого звернення від 18.09.2013 року за вх. №125 - неправомірною, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що звернення з приводу тривалого розгляду заяви ОСОБА_2 про присвоєння їй почесного звання "Мати-героїня" від 18.09.2013 року подано її сином ОСОБА_8

Відповідно до статті 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

З аналізу статті 3 вказаного закону випливає, що під зверненнями громадян потрібно розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

А тому, на думку колегії суддів, Вашковецька сільська рада повинна була надати письмову відповідь ОСОБА_8, незважаючи на те, що заяву він подав щодо інтересів своєї матері ОСОБА_2

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково .

Постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вашковецької сільської ради про часткове визнання рішення протиправним та його скасування, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення сесії Вашковецької сільської ради від 19.09.2013 року №121/17-13 в частині відмови ОСОБА_2 у порушенні клопотання перед Сокирянською районною державною адміністрацією про присвоєння почесного звання «Мати-героїня».

Зобов'язати Вашковецьку сільську раду повторно розглянути заяву про порушення клопотання перед Сокирянською РДА щодо присвоєння їй почесного звання "Мати-героїня" ОСОБА_2

Визнати бездіяльність Вашковецької сільської ради протиправною щодо нерозгляду письмового звернення ОСОБА_8 від 18.09.2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Біла Л.М.

Боровицький О. А.