Постанова № 39523213, 24.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/2611/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С.

секретар судового засідання: Лукашик М.О.

за участі:

позивача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції про визнання бездіяльності та дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області про визнання бездіяльності та дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно із ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень позивача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивач, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в провадженні Глибоцького районного суду Чернівецької області перебувала справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Чагорське" про визнання частково недійсним договорів купівлі-продажу, визнання права власності на 1/2 ідеальну частку спільного майна подружжя, визнання порядку користування будинковолодіннями.

Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2012 року у вказаній справі задоволено частково заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову. Заборонено вчиняти дії по відчуженню корівника літ. "А" загальною площею 935,20 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1, а також заборонено дії по відчуженню земельної ділянки площею 0,2427 га, що розташована в АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_4.

05 грудня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у зв'язку з примусовим виконанням Шевченківським ВДВС Чернівецького РУЮ виконавчого провадження №35409308 по стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 боргу за договором позики, в результаті переговорів укладено мирову угоду.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_4 відмовився на користь стягувача, тобто ОСОБА_5, від права власності на нежитлове приміщення (корівник №3) загальною площею 935,20 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1, та від права власності на земельну ділянку площею 0,2427 га, що розташована в АДРЕСА_1.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2012 року у справі №6-362/12 було задоволено подання головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС Чернівецького МУЮ про визнання мирової угоди від 05 грудня 2012 року й зазначену мирову угоду визнано.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 07 серпня 2013 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3, скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2012 року. Питання визнання мирової угоди, укладеної між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Поряд з цим 04 березня 2013 року та 16 липня 2013 року ОСОБА_5 звертався до Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень разом з доданими до них документами щодо проведення державної реєстрації права власності на корівник №3 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, відповідно.

За результати розгляду указаних заяв та доданих до них документів, в чому числі і ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2012 року у справі №6-362/12 та мирової угоди від 05 грудня 2012 року, державним реєстратором відповідно 04 березня 2013 року та 16 липня 2013 року прийняті рішення про проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на зазначене вище нерухоме майно.

Не погодившись, що право власності на корівник №3 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, було зареєстровано на ОСОБА_5 та вважаючи, що при поданні заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень останнім свідомо було приховано інформацію про оскарження в апеляційному порядку ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2012 року у справі №6-362/12 і про існування встановленої 19 жовтня 2012 року судовим рішенням заборони на відчуження вказаного нерухомого майна, ОСОБА_3 звернулась до Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області з заявою та іншими документами, а також з проханням надати необхідні бланки та реквізити для сплати державного мита у випадку подання заяви про скасування запису реєстрації права власності, що належить ОСОБА_5 на корівник №3 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.

Оскільки таких отримано не було, а заяву та надану копію ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 07 серпня 2013 року не прийнято, позивач 02 жовтня 2013 року поштовою кореспонденцією направила відповідачу заяву про долучення до матеріалів реєстраційних справ №16645573210 та 106170273210 копії ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 07 серпня 2013 року з проханням здійснити відповідні внесення змін до записів Державного реєстру прав.

Проте листом від 16 жовтня 2013 року №03-11/381 подану позивачем заяву разом з доданими до неї документами повернуто заявнику з підстав її невідповідності вимогам чинного законодавства України.

Не погоджуючись із тим, що на усне звернення до Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області не було надано бланків та реквізитів для сплати державного мита у випадку подання заяви про скасування запису реєстрації права власності, а також із тим, що суб'єктом владних повноважень не було прийнято заяву про долучення до матеріалів реєстраційної справи та внесення відповідних змін до записів державного реєстру прав, ОСОБА_3 звернулась до суду із вимогами про визнання недійсним та зобов'язання Реєстраційну службу Глибоцького районного управління юстиції скасувати запис, внесений до реєстру прав власності державним реєстратором Вентонюк Д.В. із зазначенням про погашення права власності на підставі скасованої ухвали суду від 26 грудня 2012 року, а саме: скасувати "Запис про право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 04 березня 2013 року 14:59:17 на підставі перенесення до ДРРПНМ рішення 690217, ухвала суду 6-362/12"; визнання незаконною та недійсною і зобов'язання Реєстраційну службу Глибоцького районного управління юстиції скасувати реєстрацію права власності на корівник №3 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, на ОСОБА_5

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є заінтересованою особою в розумінні Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року №3502/5 (надалі - Порядок №3502/5), адже оскаржені позивачем записи в Державному реєстрі прав не містять відомостей про позивача. Крім того, суд першої інстанції вказує, що безпосередньо із заявою про скасування реєстрації права власності ОСОБА_5 на корівник №3 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області не зверталася.

Колегія суддів частково погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.26 . Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до 2.1. Порядку №3502/5 для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Пункт 2.2. Порядку №3502/5 визначає, що орган державної реєстрації прав або нотаріус приймає заяви у день їх надходження в порядку черговості і реєструє у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати та часу реєстрації.

За результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав (п. 2.10. Порядку №3502/5).

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, 30 вересня 2013 року позивач звернулась до державного реєстратора прав із заявою про скасування записів у Державному реєстрі прав.

Рішенням №03-11/381 від 16 жовтня 2013 року подану позивачем заяву разом з доданими до неї документами повернуто заявнику. В даному рішенні вказано, що подані позивачем заява та документи не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому не можуть бути прийняті.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши рішення відповідача №03-11/381 від 16 жовтня 2013 року, колегія суддів вважає його таким, що не відповідає вказаним вимогам. Так, вказане рішення не містить інформації, які саме документи не відповідають вимогам чинного законодавства та яким саме вимогам, що унеможливлює подальші дії позивача, спрямовані на захист своїх прав.

Разом з цим, до заяви від 30 вересня 2013 року надані документи (копії рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 вересня 2012 року, ухвали Глибоцького районного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2012 року ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 07 серпня 2013 року), які, на момент їх подання до державного реєстратора, вказують на зв'язок позивача із нерухомим майном, про скасування запису щодо якого зверталась позивач.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідач необґрунтовано повернув позивачеві документи на підставі рішення №03-11/381 від 16 жовтня 2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги та зобов'язати реєстраційну службу Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 30 вересня 2013 року.

Згідно із ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

У відповідності з пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, адже судом першої інстанції не вжито достатніх заходів для встановлення всіх обставин у справі, що призвело до її неправильного вирішення, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуОСОБА_3 задовольнити частково .

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції про визнання бездіяльності та дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, - скасувати .

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати реєстраційну службу Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 30 вересня 2013 року.

В решті позову відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 20 грн. 80 коп. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "02" липня 2014 р.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Боровицький О. А.

Граб Л.С.