Рішення № 39522762, 23.06.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1366/14 Справа № 199/3084/13 Головуючий у 1 й інстанції - Подорець О.Б. Доповідач - Тамакулова В.О.Категорія 59

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

23 червня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів:Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі: Поляковій Н.О. ,

яка розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство "Южспецхіммаш" на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство "Южспецхіммаш" до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інвест Буд" про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про стягнення суми.

Позов обгрунтовували тим, що 25 травня 2010 року між ТОВ НВП «Южспецхіммаш», як виконавцем, та ТОВ «Дніпро Інвест Буд» , як замовником, було укладено договір на виконання проектної продукції за № 06/05-10- проектування житлового комплексу «Піхтовий» по провулку Ялицевий, 1-а в м. Дніпропетровську.

В договорі сторони визначили обсяги, стадії та строки виконання: перша- складання ескізного проекту- 25% в термін з 25 травня 2010 року по 28 липня 2010 року, друга - складання проекту-35% в термін 01 липня 2010 року по 25 серпня 2010 року, третя- виготовлення робочої документації - 40% з 25 серпня 2010 року по 25 листопада 2010 року.

Терміном виконання і передачі замовнику повного пакету проектної документації було визначено 25 листопада 2010 року, завершення поетапно робіт оформлялося підписанням сторонами актів здачі- прийняття виконаних робіт.

Позивач виконав першу стадію та виготовив «ескізний проект».

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2011 року за позовом ТОВ «Дніпро Інвест Буд» укладений договір на виконання проектної продукції розірвано, однак відповідач без дозволу ТОВ НВП «Южспецхіммаш» та ОСОБА_4, «ескізний проект» передав третім особам.

Позивачі ОСОБА_4, як автор проекту, посилався на використання проекту відповідачем без його згоди, ТОВ НВП «Южспецхіммаш» , як сторона договору зазначав, що проект не був переданий по акту здачі- прийняття виконаних робіт, вказував на порушення авторського права, спричинення збитків у вигляді невідшкодованої вартості виконаних робіт.

Позивачі просили стягнути з відповідача в рівних частинах - завдані збитки в сумі 889724 грн та моральну шкоду 324000 грн.

Відповідач позов не визнав, зазначав, що автором ескізного проекту є ТОВ НВП «Хелг», а позивачі лише здійснювали його коригування. Позивач ОСОБА_4 виконував проект в порядку службового завдання, як співробітник ТОВ НВП «Южспецхіммаш» з яким відповідач не укладав ніяких угод стосовно проектної продукції, тому він не може бути належним позивачем заявлених вимог, відшкодування авторської винагороди має бути здійснено роботодавцем на підставі угоди сторін, а не відповідачем.

Крім того згідно договору, укладеному відповідачем та ТОВ НВП «Южспецхіммаш», вартість ескізного проекту була визначена в сумі 30000 грн, заявлена позивачами сума про відшкодування збитків в розмірі 889,724 грн. як і стягнення моральної шкоди є необгрунтованими.

Рішенням суду І інстанції в заявлених вимогах відмовлено.

В скарзі апелянти посилаються на порушення норм матеріального та про цесуального права, просять скасувати рішення й постановити нове, яким задовольнити вимоги.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується, матеріалами справи, що 25 травня 2010 року між ТОВ НВП «Южспецхіммаш», як виконавцем, та ТОВ «Дніпро Інвест Буд» , як замовником , укладено договір на виконання проектної продукції за № 06/05-10- проектування житлового комплексу «Піхтовий» по провулку Ялицевий, 1-а в м. Дніпропетровську.

Сторони в договорі визначили обсяги, стадії та строки його виконання: перша- складання ескізного проекту- 25% в термін з 25 травня 2010 року по 28 липня 2010 року, друга - складання проекту-35% в термін 01 липня 2010 року по 25 серпня 2010 року, третя - виготовлення робочої документації- 40% з 25 серпня 2010 року по 25 листопада 2010 року.

Терміном виконання і передачі замовнику повного пакету проектної документації було визначено 25 листопада 2010 року, завершення поетапно робіт оформлялося підписанням сторонами актів здачі- прийняття виконаних робіт.

Позивач ОСОБА_4, як службова особа ТОВ НВП «Южспецхіммаш» та товариство виконали умови частини першої договору № 06/05-10 щодо виконання проектної продукції.

При відмові в задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не надали доказів стосовно авторства кожного з них на об'єкт архітектури та завдання їм відповідачем збитків і моральної шкоди.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна з наступних підстав

За ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом.

Обґрунтованим є рішення, що ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, що підтверджені тими доказами, які були досліджені в суді

Згідно зі ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування( ч. 2 ст. 59 ЦПК України).

За ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. 433 ЦК України об'єктами авторського права є , зокрема, твори архітектури, містобудування; ескізи, що стосуються архітектури та інших сфер діяльності;

Авторські права включають в себе особисті немайнові права автора, зазначені в ст. ст. 423, 438 ЦК України і в ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Вони належать автору твору, є невід'ємними від автора і абсолютними, незалежно від його майнових прав на твір і зберігаються за ним також у випадках передачі права на використання твору.

Статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачає відповідальність за порушення майнових прав суб'єктів авторського права.

Відповідно п. 2, ч. 1 статті 52 цього Закону, автор має право звертатись до суду з позовом про відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду.

Ст. 22 ЦК України визначає поняття збитків та право на їх відшкодування особі чиї права порушено.

Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Ст. 1166 ЦК України передбачає підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Майнові права на об'єкт архітектури, як об'єкт авторського права, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором( ст. 30 Закону України « Про архітектурну діяльність»).

Автор об'єкта архітектури, як об'єкта авторського права, має право на одержання у встановленому законодавством порядку авторської винагороди за його створення і використання.

Відповідно до ст. 52 Закону "Про авторське право і суміжні права та ст. 432 ЦК України при порушенні авторського права кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності, відшкодування матеріальної, моральної шкоди, стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсації.

Згідно з частинами 1-3 ст. 440 ЦК України, ст. 15 Закону № 3792-XII до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належить: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл та заборону використання твору іншими особами.

Ч. 1 ст. 1107 ЦК України передбачено, що розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі договорів, одним із видів якого є договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності (п. 3).

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що договір щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 212 ЦПК України).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України апеляційна інстанція скасовує рішення якщо судом неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Суд допустив такі порушення. В протиріч вимог вказаних норм Закону, судом не встановлено предмет спору, оскільки відповідач оспорював авторство та факт використання ескізного проекту, а позовні вимоги заявлено лише стосовно збитків та моральної шкоди які є похідними від авторства та викориcтання об'єкту авторства. Суд не роз'яснив позивачам їх право на уточнення заявлених вимог, чим порушив принципи диспозитивності та змагальності сторін ( ст.ст. 10,11 ЦПК України). Не уточнена позиція сторін щодо залучення у справу ТОВ НВП «Хелг» на авторство ескізу якого посилався відповідач. Оскільки суд не встановив фактичні обставини по справі характер правовідносин сторін, не надав роз'яснень, як того вимагає Закон та зробив передчасні висновки, рішення, як незаконне, підлягає скасуванню, з постановленням нового - відмови в позові.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство "Южспецхіммаш"- задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство "Южспецхіммаш" до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інвест Буд" про стягнення суми, - скасувати , в позовних вимогах- відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий:

Судді: