Ухвала суду № 39521372, 25.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/671/14

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу Державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови , -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відділу Державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.01.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області № 502 не підлягає виконанню, оскільки була звернута до виконання з простроченням трьохмісячного строку, а тому є незаконною та підлягає скасуванню.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 11 квітня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі позивач, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року, з підстав ухвалення її з порушенням норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, невірному застосуванні закону до тих обставин, які мали місце, що призвело до неправильного вирішення справи. Аргументуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що ним подано до суду позовну заяву у відповідності до КАС України, тоді як КУпАП передбачається зупинення строку пред'явлення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у разі оскарження постанови або внесення подання прокурором. Оскарження в розумінні позивача це подання скарги, що не є тотожним з поданням адміністративного позову до суду.

Відповідач не скористався правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України щодо надання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

В судове засідання призначене на 25 червня 2014 року сторони не прибули, хоча належним чином повідомлені про розгляд справи, відтак, відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України, апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження. При цьому, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється , у відповідності до вимог частини 6 статті 12 та частини 1 статті 41 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що 29.01.2014 року відділом державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції отримано листом від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області до виконання постанову № 502 від 10.09.2013 про стягнення з ОСОБА_2 8500 грн. штрафних санкцій, а також в додатку копію рішення Славутського міськрайонного суду від 12.11.2013 року про зміну накладеного Інспекцією на ОСОБА_2 штрафу з 10200 грн. до 8500 грн.

29.01.2014 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції І.Л. Грунтківським винесено постанову ВП № 41777466 про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області № 502 виданої 10.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 8500 грн. штрафу, яку позивачем отримано 14 лютого 2014 року.

Позивач вважає постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП № 41777466 від 29.01.2014 при примусовому виконанні постанови № 502 виданої 10.09.2013 року - незаконною, так як у відповідності до статті 303 КУпАП не підлягає до виконання постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення та вважає, що крайній строк пред'явлення постанови є 10.12.2013 року, а не 29.01.2014 року. Наведене спонукало позивача до звернення з цим позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про виконавче провадження", а твердження позивача щодо прийняття до виконання виконавчого документа з пропущеним строком його пред'явлення є безпідставним, оскільки позивачем оскаржувалася постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області № 502 від 10.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 8500 грн. штрафних санкцій до Славутського міськрайонного суду, внаслідок чого перебіг строку давності зупинявся до розгляду справи у суді.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції вважає, що вони зроблені за виключної юридичної оцінки обставин справи з правильним застосуванням до спірних правовідносин норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України і таке виконання здійснюється державними виконавцями на підставі Закону України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до частини 1 статті 25 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

За приписами статті 26 зазначеного Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа передбаченим статтею 18 Закону вимогам та наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

У статті 303 КУпАП визначено давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень і зазначено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження чи опротестування постанови відповідно до статті 291 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Згідно зі статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем дотримано Закон України "Про виконавче провадження".

Власне, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що стаття 303 КУпАП регулює питання строку давності виконання, при цьому підставою зупинення перебігу строку давності виконання є згідно статті 303 КУпАП оскарження чи опротестування постанови відповідно до статті 291 цього Кодексу, а як встановлено з матеріалів справи, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності оскаржена в судовому порядку.

У в'язку з цим не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що постанову про накладення адміністративного стягнення №502 від 10.09.2013 не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення, адже з урахуванням приписів статті 303 КУпАП, строки пред'явлення виконавчого документа зупинялися до розгляду справи адміністративним судом.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Біла Л.М.

Граб Л.С.