Ухвала суду № 39520775, 25.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року Справа № 142353/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Рак Х.І.,

представника позивача Шевчука Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Волинський нафтовий дім» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Волинський нафтовий дім» (далі - ТОВ «Волинський нафтовий дім») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції у Волинській області (далі - ОДПІ) від 13.07.2011 року № 0000941501 про застосування штрафної санкції у розмірі 376,00 грн. та поновити дію торгових патентів серії ТПБ № 54394 та серії ТПБ № 54395, що видані 01.04.2011 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року у справі № 2а/0370/2686/11 позову було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ № 0000941501 від 13.07.2011 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ОДПІ просить зазначену постанову суду в частині задоволення позову скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що на період з 12.08.2010 року по 31.07.2011 року ТОВ «Волинський нафтовий дім» було видано два торгових патенти серії ТПБ № 749170 та № 749171, у зв'язку з чим протягом 2010 року товариство було зобов'язано сплатити 4252,90 грн. Фактично ТОВ «Волинський нафтовий дім» сплатив у 2010 році 4480,80 грн.

Позивачем 30.06.2011 року було надано ОДПІ факсимільні розрахунки, у яких переплата позивача станом на 01.01.2011 року рахується в розмірі 1507,10 грн., що не співпадає з даними ОДПІ, відповідно до яких на вказану дату у ТОВ «Волинський нафтовий дім» існувало позитивне сальдо (переплата) в розмірі лише 227,10 грн., що у подальшому вплинуло на невнесення плати за торгові патенти позивачем.

ТОВ «Волинський нафтовий дім» не сплачено збір за липень 2011 року у встановлений строк, а тому станом на 15.06.2011 року у підприємства виник податковий борг в розмірі 412,90 грн.

Враховуючи наведене, 29.06.2011 року ОДПІ було проведено камеральну перевірку щодо проведення сплати за торгові патенти ТОВ «Волинський нафтовий дім» (акт №174/15/37128552).

Суд першої інстанції взяв до уваги те, заява на припинення торгових патентів була відправлену позивачем на адресу ОДПІ 14.03.2011 року факсимільним зв'язком, а оригінал був переданий 15.03.2011 року, без встановлення доказів отримання факсу ОДПІ.

Висновок суду першої інстанції про те, що строк подачі позивачем заяви на припинення дії торгових патентів мав закінчитись не 14.03.2011 року, а о 24 годині 15.03.2011 року. суперечить вимогам Податкового кодексу України (далі - ПК).

Відтак ОДПІ під час проведення перевірки ТОВ «Волинський нафтовий дім» порушень, які б ставили під сумнів правильність визначення сум грошових зобов'язань по платі за придбання торгового патенту на здійснення діяльності з продажу нафтопродуктів, не допущено, тому підстави для визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування відсутні.

Представник позивача у ході апеляційного розгляду справи заперечив обґрунтованість доводів апелянта, просиві залишити оскаржуване судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Волинський нафтовий дім», суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до пп. 267.7.5. п. 267.7. ст. 267 ПК суб'єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному органу державної податкової служби. При цьому, торговий патент підлягає поверненню органу державної податкової служби, який його видав, а суб'єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.

14.03.2011 року на виконання вимоги розділу XX підрозділу 7 Перехідних положень ПК позивача звернувся з листом-заявою (вих. №49-03/11 від 14.03.2011 року) до ОДПІ про припинення дії торгових патентів серії ТПБ № 749170 та серії ТПБ № 749171 з 01.04.2011 року та подав заявки на отримання нових торгових патентів засобами факсимільного зв'язку, а оригінал був переданий 15.03.2011 року, що підтверджується розпискою про отримання на другому бланку заяви.

Судом було відхилено твердження відповідача про те, що позивачем заяву про припинення торгових патентів серії ТПБ № 749170 та № 749171 було подано лише 15.03.2011 року, оскільки ТОВ «Волинський нафтовий дім» відповідно до норм ПК України подало заяву про припинення дії торгових патентів 14.03.2011 року за вих. №49-03/11, що підтверджується листом директора ТОВ «Волинський нафтовий дім», яку отримано ОДПІ 15.03.2011 року.

Суд дійшов висновку, що строк подачі заяви на припинення дії торгових патентів мав закінчитись не 14.03.2011 року як вважає відповідач, а о 24 годині 15.03.2011 року.

Тому позивач вправі був 14.03.2011 року подати заяву на припинення дії торгових патентів і рішення про застосування фінансових санкцій до позивача є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, не підлягає до задоволення вимога позивача про поновлення дії торгових патентів серії ТПВ № 54394 та серії ТПВ № 54395, які видані Нововолинською ОДПІ від 01.04.2011 року, оскільки нормами чинного законодавства не встановлено механізму, який передбачає рядок поновлення дії торгових патентів.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, на період з 12.08.2010 року по 31.07.2011 року ТОВ «Волинський нафтовий дім» було видано два торгових патенти серії ТПБ № 749170 та № 749171, у зв'язку з чим протягом 2010 року товариство було зобов'язано сплатити 4252,90 грн. Фактично ТОВ «Волинський нафтовий дім» сплатив у 2010 році 4480,80 грн.

Приписами п. 1 підрозділу 7 розділу XX Перехідних положень ПК передбачено, що торгові патенти, видані згідно з вимогами Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», строк дії яких не закінчився на момент набрання чинності цим Кодексом, підлягають поверненню до органів державної податкової служби за місцем їх придбання у тримісячний строк (але не пізніше закінчення строку їх дії).

Відповідно до приписів відповідно до пп. 267.7.5. п. 267.7. ст. 267 ПК суб'єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному органу державної податкової служби. При цьому, торговий патент підлягає поверненню органу державної податкової служби, який його видав, а суб'єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що ТОВ «Волинський нафтовий дім» звернулося з листом-заявою (вих. №49-03/11 від 14.03.2011 року) до ОДПІ про припинення дії торгових патентів серії ТПБ №749170 та серії ТПБ № 749171 (старі) з 01.04.2011 року, яка під розписку була отримана відповідачем 15.03.2011 року.

При цьому суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції у тому, що приписи ст.ст. 251, 252, 253 Цивільного кодексу України свідчать про те, що строк подачі заяви на припинення дії торгових патентів мав закінчитись не 14.03.2011 року, як вважає податковий орган, а о 24 годині 15.03.2011 року. Відтак, позивачем 15.03.2011 року було подано вказану лист-заяву від 14.03.2011 року у встановлений законом строк, а тому оспорюване рішення від 13.07.2011 року № 0000941501 про застосування фінансових санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

У іншій частині постанова суду першої інстанції не оскаржена у апеляційному порядку, а відтак у суду апеляційної інстанції немає правових підстав для її перегляду.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року у справі № 2а/0370/2686/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 26 червня 2014 року.