Постанова № 39520570, 26.06.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.06.2014 справа №908/801/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Радіонової О.О.при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А.від позивача:не з'явились від відповідача:не з'явилисьрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор», м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від12.05.2014 року у справі№ 908/901/14 (Суддя: Корсун В.Л.)за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп», м.ДніпропетровськдоПублічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор», м. Запоріжжяпростягнення заборгованості в сумі 135548 грн. 84 коп. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» заборгованості в розмірі 135548 грн. 84 коп., в тому числі: основного боргу в розмірі 131426грн. 03 коп., пені в розмірі 3136 грн. 22 коп., 3% річних в розмірі 723 грн. 74 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 262 грн. 85 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 року по справі №908/801/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» основний борг в сумі 131426 грн. 03 коп., пеню в сумі 3042 грн. 60 коп., 3% річних в сумі 702 грн. 14 коп., інфляційних нарахувань в сумі 262 грн. 85 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2708 грн. 67 коп. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» в доход Державного бюджету України 300грн. 00 коп. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на учасника судового процесу.

Вищезгадане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимоги позивача щодо невиконання прийнятих договірних зобов'язань відповідачем є частково обґрунтованими, оскільки, в порушення норм чинного законодавства, п. 1.1.договору поставки від 14.03.2012 року № МС001134, укладеного між позивачем та відповідачем, зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати товару відповідачем не виконані.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду по даній справі, Публічне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить згадане рішення суду першої інстанції змінити, та стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 2714грн. 94 коп., пеню в розмірі 626 грн. 52 коп.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що суд неповністю з'ясував обставини, які мають значення по справі, та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Відповідач також стверджує, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зазначає, що з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного Кодексу України та відповідно до наказів товариства відповідача «Про затвердження виробничого календарю ПАТ «ЗТР» на 2013 рік» від 26.09.2012 року №1087 та «Про затвердження виробничого календарю ПАТ «ЗТР» на 2014 рік» дата оплати за товар за договором, на підставі якого заявлений позов є 07.01.2014 року, а не 31.01.2013 року, а прострочка виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати товару - 08.01.2014 року, у зв'язку з чим, до стягнення, на його думку, підлягають 3% річних в розмірі 626 грн. 52 коп., пеня в розмірі 2714 грн. 94 коп., розрахована за період з 08.01.2014 року по 06.03.2014 року.

Представники сторін в судове засідання 25.06.2014 року не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки представник відповідача не повідомив, представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального Кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково доданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обргунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правомірність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» (Постачальник) та Публічне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» (Покупець) 14.03.2012 року уклали договір поставки № МС001134 (далі - договір)(т. 1 а.с.13-16).

Відповідно до п. 1.1. договору, Постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки Покупцю товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та оплатити за нього грошову суму.

Згідно п. 2.1. договору Поставці підлягає наступний товар: металопрокат. Країна виготовлення товарів, які поставляються за цим договором визначається у відповідних специфікаціях до цього договору.

Пунктом 2.1.1. договору сторони визначили, що у випадку поставки товарів імпортного виготовлення або підакцизних товарів, Постачальник зобов'язується видати податкові накладні із зазначенням в них коду товару, що поставляється згідно діючій редакції УКТ ЗЕД (Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності), про що зазначається у відповідних специфікаціях до цього договору.

Відповідно до п. 2.2. договору Загальна кількість товару, який підлягає поставці, його співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) по сортам, групам, підгрупам, видам, маркам, типам, розмірам визначаються специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору.

За умовами п. 2.3. договору Постачальник одночасно з передачею товару передає Покупцю документи, які стосуються товару: рахунок-фактура, податкова накладна. Накладна на товар, сертифікат якості (сертифікат відповідності).

Згідно п. 3.1. договору товар поставляється у строки визначені у відповідних специфікаціях до цього договору.

Пунктом 3.4. договору Приймання товару по кількості та якості здійснюється по транспортним супровідним документам, які надаються Постачальником.

Відповідно до п. 5.1. договору ціна товару визначається специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 5.4. договору Покупець сплачує товар у наступному порядку: 100% оплата протягом 2-х банківських днів з моменту поставки товару, якщо інше не передбачене в специфікаціях до цього договору.

Згідно із ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.(ч. 7 ст. 193 ГПК).

Згідно ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Як стверджує позивач, він здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 3176822 грн. 10 коп. Відповідач, частково оплатив поставлений позивачем товар за договором від 14.03.2012 року №МС001134 року в сумі 3045396 грн. 07 коп.

Таким чином, на думку позивача, заборгованість відповідача перед позивачем складає в розмірі 131426 грн. 03 коп.

Факт передачі 27.12.2013 року товару на суму 131426 грн. 03 коп. відповідачу підтверджується рахунком на оплату від 25.12.2013 року №800005242 (т. 1 а.с. 20), видатковою накладною від 27.12.2013 року №8003878, підписаною сторонами без зауважень та скріпленою печатками товариств (т. 1 а.с. 19) та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 26.12.2013 року № 25605 (т. 1 а.с. 22).

Відповідач не оспорює доводи позивача щодо отримання спірного товару на 27.12.2013 року на суму 131426 грн. 03 коп. за договором, на підставі якого заявлений позов.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського Кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного Кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України товар повинен бути оплаченим після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного Кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

Доказів погашення суми боргу за отриманий товар за спірним договором відповідачем не надано, наявність заявленої до стягнення заборгованості ним не спростована, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 131426 грн. 03 коп. грн. 00 коп. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п.п. 6.1.1. договору за прострочку виконання грошового зобов'язання винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового стягнення 3% річних в загальній сумі 702 грн. 14 коп., пені в розмірі 3042 грн. 60 коп., розрахованих за період з 01.01.2014 року по 06.03.2014 року, та вважає правомірною відмову в частині стягнення суми 3 % річних в розмірі 21 грн. 60 коп. та пені в розмірі 93 грн. 62коп., у зв'язку з необґрунтованістю періоду нарахування в цій частині та з урахуванням умов п.5.4. договору.

Заявлені до стягнення інфляційні нарахування в розмірі 262 грн.85 коп., розраховані за період з 30.12.2013 року по 06.03.2014 року є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають стягненню.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що, оскільки наказами товариства відповідача «Про затвердження виробничого календарю ПАТ «ЗТР» на 2013 рік» від 26.09.2012 року №1087 та «Про затвердження виробничого календарю ПАТ «ЗТР» на 2014 рік» перенесені робочі дні, у зв'язку з чим, дата оплати за товар за договором, на підставі якого заявлений позов, є 07.01.2014 року, а не 31.01.2013 року, а прострочка виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати товару - 08.01.2014 року, у зв'язку з чим, до стягнення, на його думку, підлягають 3% річних в розмірі 626 грн. 52 коп. та пеня в розмірі 2714 грн. 94 коп., розрахована за період з 08.01.2014 року по 06.03.2014 року, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України визначені святкові та неробочі дні в Україні у 2013 році, а також рекомендовано відповідний графік перенесення робочих днів, з якого вбачається, що 30.12.2013року та 31.12.2013 року є офіційними робочими днями.

Таким чином, підстави для перенесення виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати товару за договором, на підставі якого заявлений позов, на 07.01.2014 року відсутні.

Враховуючи наведене, рішення господарського суду відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та підлягає залишенню в силі.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» на рішення господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 року по справі №908/801/14 - залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 року по справі №908/801/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І. Діброва

О.О. Радіонова