Рішення № 39520411, 24.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5966/14 24.06.14

За позовом Антимонопольний комітет України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна"

т.о. без с/в на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві

про стягнення 1 000 000,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: Максименко А.П. (дов.№ 300-122-07-1680 від 28.02.14)

Від відповідача Рудик Ю.В. (дов. від 22.04.14)

Від третьої особи не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача штрафу та пені у сумі 1 000 000,00 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням тимчасової Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.09.2013 №25-р/тк накладено штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції на відповідача, але останній станом на момент звернення до суду його не сплатив.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.04.2014 порушено провадження у справі № 910/5966/14 та призначено до розгляду на 24.04.2014.

В судове засідання 24.04.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали додаткові докази по справі. Суд оголосив перерву під час розгляду справи на 14.05.2014.

На призначене судове засідання 14.05.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали додаткові докази по справі. Суд оголосив перерву під час судового засідання на 22.05.2014.

В судове засідання 22.05.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі.

Представник відповідача 22.05.2014 подав клопотання про відкладення розгляду справи, а також клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві (04071, м.Київ, вул. Межигірська,25).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.05.2014 залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві . Розгляд справи відкладено на 05.06.2014.

В судове засідання 05.06.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подав додаткові докази по справі.

Представники сторін 05.06.2014 подали клопотання про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

Ухвалою суду від 05.06.2014 продовжено строк розгляду справи № 910/5966/14 на п`ятнадцять днів.

Відкладено розгляд справи на 24.06.2014.

В судове засідання 24.06.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подав додаткові докази по справі.

Позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що штраф було сплачено вчасно, а його вини в тому що кошти надійшли не на той рахунок немає, оскільки всі необхідні реквізити були зазначені вірно.

Представник третьої особи в судове засідання 24.06.2014 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвала суду від 05.06.2014 отримана третьою особою 12.06.2014, що підтверджується відміткою на звороті ухвали та повідомленням про вручення поштового відправлення № 01601 1537576 5 (в матеріалах справи).

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що третя особа повідомлена про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання третя особа була належним чином повідомлена, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням тимчасової Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.09.2013 №25-р/тк "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" на товариство з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" (надалі або відповідач) накладено штраф у розмірі 500 000,00 гривень за вчинення порушення, яке передбачене статтею 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді поширення інформації що вводить в оману (надалі - рішення).

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (надалі - Закон) особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як свідчать матеріали справи, копія Рішення надіслана із супровідним листом Антимонопольного комітету України (надалі - Комітет) від 09.10.2013 № 127-26/09-9869 та отримана відповідачем 11.10.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303507138392.

У цьому супровідному листі Антимонопольний комітет України вказав рахунки для зарахування коштів від санкцій - вказавши код класифікації доходів бюджету 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106. При цьому реквізитів рахунків АМКУ не вказав, зобов"язавши звернутись для їх отримання до органів Державної казначейської служби України за місцем реєстрації.

Отже, строк сплати штрафу, накладеного Тимчасовою адміністративною колегією за Рішенням, закінчився 11.12.2013.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач наголошує, що відповідачем не було сплачено вищезазначений штраф у встановлений двомісячний строк.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву позивача, у якому просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що ТОВ «Нестле Україна» своєчасно та у повному обсязі сплатило штраф у розмірі 500 000,00 грн., накладений згідно рішення позивача № 25-р/тк від 27.09.2013. На підтвердження своєї позиції відповідач надав суду платіжне доручення № 907154 від 29.10.2013, яке підтверджує сплату відповідачем зазначеного штрафу.

Відповідач суду пояснив, що він з метою отримання реквізитів рахунку для сплати штрафу на підставі рішення позивача № 25-р/тк, у телефонному режимі звернувся до органів Державної казначейської служби України за місцем своєї реєстрації, а саме до Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі міста Києва (надалі УДКСУ у Подільському р-ні м. Києва). Співробітники УДКСУ у Подільському р-ні м. Києва повідомили, що до компетенції Управління не належить надання реквізитів рахунків для зарахування коштів та порадили дізнатися цю інформацію на сайті Державної казначейської служби України www.treasury.gov.ua. Аналогічна позиція УДКСУ у Подільському р-ні м. Києва викладена й у листі № 26-01-10/358(копія в матеріалах справи).

На вказаному інтернет-сайті відповідач знайшов наступні реквізити для сплати «Адміністративних штрафів та інших санкцій» (ККДБ 21081100) для юридичних осіб, зареєстрованих у Подільському районі міста Києва:

Отримувач коштів УДКСУ у Подільському районі ГУ ДКСУ у м. Києві

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975298

Банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві

Код банку отримувача (МФО) 820019

Рахунок отримувача 31416542700008

Код класифікації доходів бюджету21081100

Призначення платежу - штраф за порушення законодавства ТОВ «Нестле Україна» згідно Рішення АМКУ № 25-р/тк від 27.09.2013; символ звітності 106

За вказаними вище реквізитами 29.10.2013 на підставі платіжного доручення № 907154 відповідач сплатив 500 000,00 грн. в якості оплати штрафу згідно рішення позивача.

Таким чином, як вбачається з викладеного, відповідач 29.10.2013 виконав належним чином рішення позивача № 25-р/тк від 27.09.2013. Зокрема, відповідач у встановлені ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» терміни, а саме протягом 2-х місяців з дня отримання рішення, оплатив штраф на рахунок УДКСУ у Подільському р-ні м. Києва №31416542700008 з призначенням платежу «Штраф за порушення законодавства ТОВ «Нестле Україна» згідно Рішення АМКУ № 25-р/тк від 27.09.2013; символ звітності 106», який був зазначений на сайті Державної казначейської служби України www.treasury.gov.ua. Вказаний факт. підтверджується платіжним дорученням № 907154 від 29.10.2013.

У зв'язку з наведеним суд зазначає наступне:

27.09.2013 Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України (надалі - АМКУ) було прийнято Рішення № 25-р/тк про стягнення з ТОВ «Нестле Україна» штрафу у розмірі 500 000,00 грн. (п'ятсот тисяч гривень).

29 жовтня 2013 року в якості оплати штрафу згідно Рішення АМКУ, ТОВ «Нестле Україна» сплатило 500 000,00 грн. (п'ятсот тисяч гривень) на підставі платіжного доручення № 907154.

Як вбачається з платіжного доручення № 907154 від 29.10.2013, грошові кошти в сумі 500 000,00 грн. були зараховані на рахунок УДКСУ у Подільському р-ні м. Києва з балансовим номером місцевого бюджету (31416542700008), так як у своєму супровідному листі Антимонопольний комітет України вказав рахунки для зарахування коштів від санкцій - вказавши код класифікації доходів бюджету 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106. При цьому реквізитів рахунків АМКУ не вказав, зобов"язавши звернутись для їх отримання до органів Державної казначейської служби України за місцем реєстрації. У той же час, згідно чинного законодавства грошові кошти на оплату цього штрафу ТОВ «Нестле Україна» мало перерахувати на рахунок з балансовим номером державного бюджету, а не місцевого. У таких випадках грошові кошти підлягають перерахуванню з рахунку УДКСУ у Подільському р-ні м. Києва з балансовим номером місцевого бюджету на рахунок УДКСУ у Подільському р-ні м. Києва з балансовим номером державного бюджету.

Процедура переведення грошових коштів з одного бюджетного рахунку на інший передбачена у «Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань» (надалі - Порядок), затвердженого спільним Наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України № 882/1188 від 30.12.2013, зареєстрований в Міністерстві юстиції 23.01.2014 за № 146/24923.

Відповідно до п. 5 та 6 вказаного Порядку помилково сплачені на бюджетні рахунки грошові кошти за заявою платника мають бути переведені на інший бюджетний рахунок, на погашення грошового зобов'язання такого платника, незалежно від виду бюджету. Вказана Заява подається до органів Міндоходів, які приймають рішення про переведення коштів та надають його для виконання до органів Державної казначейської служби України.

Як свідчать матеріали справи, заява про переведення помилково сплачених коштів з одного бюджетного рахунку на інший була подана Відповідачем до ДПІ у Подільському р-ні м. Києва 23.05.2014 (вх. № 10748/10 від 23.05.2014).

ДПІ у Подільському р-ні м. Києва задовольнило заяву відповідача про переведення помилково сплачених коштів з одного бюджетного рахунку на інший, про що повідомила Листом № 5556/10/26-56-20-02-04 від 20.06.2014. У той же час, через недостатність коштів у місцевому бюджеті, ДПІ у Подільському р-ні м. Києва повідомила, що кошти в сумі 500 000,00 грн. будуть перераховуватися до загального фонду державного бюджету частинами, по мірі надходження коштів (копія Листа ДПІ у Подільському р-ні м. Києва в матеріалах справи).

Суд наголошує, що відповідач оплатив штраф згідно рішення Позивача № 25-р/тк у встановлені ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» терміни, а саме 29.10.2013. Вказаний факт підтверджується платіжним дорученням № 907154 від 29.10.2013.

У відповідності до пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою. Відповідно до п. 14.1.95. ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України кредитор - це юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, у тому числі щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також контролюючі органи - щодо податків та зборів.

У даному випадку кредитором є УДКСУ у Подільському р-ні м. Киева. Листом ГУ Міндоходів у м. Києві № 4068/10/2615.20.06.15 від 06.05.2014 (міститься в матеріалах справи) повідомило про те, що 29.10.2013 грошові кошти в сумі 500 000,00 грн. на підставі платіжного доручення № 907154 були зараховані на рахунок УДКСУ у Подільському р-ні м. Києва. Отже, 29.10.2013 на підставі платіжного доручення № 907154 грошові кошти в сумі 500 000,00 грн. були зараховані на рахунок належного кредитора, а отже грошове зобов'язання відповідача є виконаним 29.10.2013.

Виходячи з усього вище викладеного, та відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» вбачається, що ТОВ «Нестле Україна» належним чином та своєчасно виконало своє грошове зобов'язання, яке виникло на підставі рішення позивача № 25-р/тк від 27.09.2013. Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог Антимонопольного комітету України про стягнення з ТОВ «Нестле Україна» штрафу та пені у сумі 1 000 000,00 грн., оскільки відсутня вина відповідача у тому, що кошти було зараховано не на потрібний рахунок.

Юридичною підставою цивільно-правової відповідальності є норма закону або іншого акту цивільного законодавства, а фактичною - склад цивільного правопорушення, який має бути повним, якщо йдеться про відшкодування шкоди (протиправність, збитки, причинний зв'язок, вина), або неповним (усіченим), якщо стягується неустойка (протиправність поведінки, вина). У ст. 614 ЦК вина розглядається окремо, як умова (підстава) відповідальності за порушення зобов'язання. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність є негативним для порушника наслідком вчиненого ним правопорушення. Юридичною підставою такої відповідальності є закон, а фактичною - склад цивільного правопорушення. Вона настає за наявності таких умов:

- протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи;

- шкідливого результату такої поведінки (шкоди);

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою;

- вини особи, яка заподіяла шкоду.

Перші три умови - протиправність, шкода та причинний зв'язок - є об'єктивними, а четверта - вина - є суб'єктивною підставою цивільно-правової відповідальності.

Протиправною вважається така поведінка особи, яка порушує приписи закону чи іншого нормативного акта, або виявилася у невиконанні чи неналежному виконанні договірного зобов'язання.

Шкода є другою неодмінною умовою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків. Під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно від об'єкта правопорушення розрізняють майнову або немайнову (наприклад, моральну) шкоду.

Однією з необхідних умов цивільно-правової відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника і збитками потерпілої сторони. Мається на увазі, що протиправна дія або бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи, - наслідком протиправної поведінки заподіювача.

Для покладення відповідальності за цивільне правопорушення, крім зазначених вище трьох об'єктивних умов - про-типравності, збитків і причинного зв'язку, за загальним правилом, необхідна ще одна умова - вина заподіювача. Вина в цивільному праві розглядається як психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її наслідків.

У цивільному праві діє припущення (презумпція) вини особи, яка вчинила правопорушення. Відповідно до ст. 209 ЦК України особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином, несе майнову відповідальність лише за наявності вини (умислу або необережності), крім випадків, передбачених законом або договором. Відсутність вини доводиться особою, яка порушила зобов'язання. Коли невиконання або неналежне виконання зобов'язання зумовлено умислом або необережністю кредитора, боржник звільняється від відповідальності, якщо інше не встановлено законом (ст. 210 ЦК). Іноді невиконання зобов'язання є наслідком винної поведінки обох сторін (змішана вина). Тоді суд відповідно до ступеня вини кожної із сторін зменшує розмір відповідальності боржника. Відповідальність боржника може бути зменшена також у тому разі, коли кредитор навмисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів до зменшення їх (ст. 211 ЦК).

У зв'язку з наведеним суд зазначає, що з усіх умов цивільно-правової відповідальності наявний лише шкідливий результат, однак він не є результатом протиправної поведінки відповідача, оскільки відповідач вчасно перерахував накладений позивачем штраф, а в тому, що дані кошти надійшли не на той рахунок - немає вини відповідача.

Отже, відсутній причинний зв'язок між перерахуванням коштів відповідачем та надходженням їх на відмінний від потрібного рахунок, що свідчить лише про відсутність вини відповідача, що дає підстави для звільнення його від відповідальності у вигляді стягнення як штрафу у розмірі 500 000,00 грн., так і накладеної нібито за несплату даного штрафу пені у розмірі 500 000,00 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Господарського кодексу України, державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюється Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.

Ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, основним завданням Антимонопольного комітету України є, зокрема, участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

У відповідності п. 1 ч. 3 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Згідно ч. 1 ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону, розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Також з ч. 2 цієї статті вбачається, що невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за неподання чи несвоєчасне подання передбаченої законом інформації, або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням.

Частиною другою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи рішення позивача є чинним та ніким не оспореним, а відповідач вчасно оплатив накладений на нього штраф.

Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач не довів вину відповідача у тому, що сплачені ним кошти надійшли не на той рахунок.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягненню не підлягають.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" про стягнення 1 000 000,00 грн. - відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

3. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 01.07.2014