Постанова № 39520204, 17.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3560/12

Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Лукашик М.О.

за участі:

представника відповідача: Прокопюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Бершадський спиртовий завод" до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2012 року Державне підприємство "Бершадський спиртовий завод" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року вказаний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Належним чином повідомлений про час та місце проведення апеляційного розгляду, позивач в судове засідання повноважного представника не направив.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду не вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення судового розгляду за даної явки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції № 127 від 13.02.2012 р. та відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС слідчого відділу ДПС у Кіровоградській області від 20.04.2012 року у кримінальній справі №90-0035 працівником Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Бершадський спиртовий завод» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Інбудтраст» за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р.

За результатами перевірки складено акт № 178/22/05459097 від 13.06.2012 р.

В ході перевірки виявлені та зафіксовані в акті перевірки порушення позивачем вимог п.5.1., п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9. п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року шляхом завищення ДП «Бершадський спиртовий завод» валових витрат на суму 7640624 грн.; п.п. 7.4.1, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 1528123 грн. Вказані порушення допущені позивачем під час документального закріплення господарських операцій з ПП "Інбудтраст".

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.06.2012 року № 0000452301, яким збільшено суму грошового зобовязання позивача по податку на прибуток на 1807067,5 грн. та № 0000422301, яким збільшено суму грошового зобовязання позивача з податку на додану вартість на 1446212,5 грн. (а.с. 27 - 28).

Задовольняючи позовні вимоги ДП «Бершадський спиртовий завод», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем перевищені повноваження під час прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, а тому такі рішення є протиправними й наявні підстави для їх скасування. Суд першої інстанції вазує, що оскільки перевірка податковим органом проведена на підставі постанови слідчого у кримінальній справі, то відповідач неуповноважений визначати податкове зобовязання позивача за результатами такої перевірки до набрання законної сили рішенням суду у такій кримінальній справі або до винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із даними висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В силу п.п. 78.1.11 п. 78.1. ст. 78 ПК України, однією із підстав для проведення документальної позапланової перевірки є отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно із пп.54.3.2, пп.54.3.4 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Відповідно до п.58.4 ст.58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Пунктом 86.9 статті 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи, контролюючий орган приймає податкове повідомлення-рішення лише щодо платників податків відносно яких та/або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки чи збори.

Оскільки, кримінальна справа №90-0035 по контрагентах ДП "Бершадський спиртовий завод" порушена відповідно до ч.2 ст.28 та ч.2 ст.205 Кримінального Кодексу України, а кримінальна справа відносно ДП "Бершадський спиртовий завод" та його посадових осіб не порушувалась, відповідач мав право визначати грошове зобовязання ДП "Бершадський спиртовий завод" шляхом прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств) валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для іх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до підпункту 5.3.9. пункту 5.3 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи з положень п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Законом України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (робіт, послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999 року № 996-14 зі змінами і доповненнями встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Визначаючись щодо законності формування податкової звітності позивача за результатами відносин із ПП "Інбудтраст", суд з поміж вказаного враховує, що згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Так, Верховний Суд України у постанові від 27 березня 2012 року (справа № 21-737во10) зазначив, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Пред'явлені для перевірки та наявні в матеріалах справи документи не є первинними документами у розумінні вищенаведених положень чинного законодавства та не підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Крім того, відповідно до довідок КОБТІ №7-643 від 09.03.2011р., ДАІ УМВС України в Кіровоградській області №10/1941 від 15.03.2011р. Міської виконавчої дирекції ФСС та ТВП №01-35-337 від 08.04.2011р., УПФ України в м.Кіровограді №3217/02-26 від 18.04.2011р., ГУ статистики №03/2-41/4088 від 11.04.2011р., відповіді ТОВ "ТАР АЛЬЯНС" №07-776 від 21.05.2012р. встановлено відстуність у ПП "Інбудтраст" трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських, офісних та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення підприємством діяльності, зазначеної у довідці з ЄДРПОУ.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем неправомірно у сформовані валові витрати та включені до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені в результаті здійснення господарських операцій з ПП "Інбудтраст". Тобто, висновки податкового органу, що слугували підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 27.06.2012 року №0000452301 та № 0000422301 є обґрунтованими, а вказані рішення є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в ході судового розгляду довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятих на їх підставі рішень, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Бершадський спиртовий завод" до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "20" червня 2014 р.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.