Рішення № 39518124, 23.06.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2014 р.Справа № 922/2078/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків до Приватного акціонерного товариства "ХЕМЗ-ІРЕС", м. Харків про внесення змін до договору за участю представників сторін:

позивача - Жарої К.П. довіреність №1-62юр/9609 від 02.12.13 р.;

відповідача - Жупинського М.А. довіреність №006 від 03.05.14 р.;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "ХЕМЗ-ІРЕС", в якій позивач просить внести зміни до додатка 3.1 "Перелік місць встановлення приладів обліку та тарифи, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електроенергію" до Договору про постачання електричної енергії 23.05.2005 за № 14, чинного в редакції Додаткової угоди від 10.09.2013 р. укладеного між Акціонерною компанією "Харківобленерго" Плеханівська, 149, м. Харків, 61037; код ЄДРПОУ 00131954) та Приватним акціонерним товариством "ХЕМЗ-ІРЕС" (вул. Індустріальна, 15-А, м. Харків, 61106, ЄДРПОУ 23914062), змінивши у стовпчику "клас напруги" цього додатку - з "1" на "2". Крім того позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1218,00 грн. та стягнути на користь позивача суму судового збору на р/р 2600111646 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, код 00131954.

У судовому засіданні 16 червня 2014 року оголошувалась перерва до 23 червня 2014 року о 11:00.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, про що надав через канцелярію господарського суду Харківської області 12.06.14 р. відзив на позовну заяву за вх.№19593, в якому відповідач зазначив, що позивач звернувшись до відповідача із пропозицією про внесення змін до договору не врахував положення ст. 181, 184 ГК України. Також відповідач зазначив, що додатковою угодою від 30.06.2011 р. до договору про постачання електричної енергії №14 від 23.05.2005 р. було припинення продаж (постачання) електричної енергії позивачем відповідачу на підставі договору з 01.07.2011 р. Електричну енергію відповідач отримує від ПАТ "Енергетична компанія "Барвінок" на підставі договору №070503 від 25.05.11 р. про постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом та договору купівлі - продажу за таким же тарифом. Відповідачем надані акти прийому - передачі електроенергії, які підтверджують факт поставки електричної енергії ПАТ "Енергетична компанія" Барвінок" на адресу відповідача, тому відповідач вважає позов необґрунтованим та просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

23.05.2005 між АК "Харківобленерго" (далі по тексту - позивач) та Приватним акціонерним товариством "ХЕМЗ-ІРЕС" (далі по тексту - відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії №14, що був укладений в новій редакції Додатковою угодою від 10.09.2013 (далі по тексту - договір), пролонгований відповідно до п. 9.4 на 2014 рік.

В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує, що договір, який діє на теперішній час між Позивачем та Відповідачем, не відповідає вимогам Постанови НКРЕ України "Порядок визначення класів споживачів" від 13.08.1998 року № 1052 зі змінами та доповненнями (Порядок), а також Правилам користування електричною енергією, затвердженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України за № 28 від 31.07.1996, зі змінами та доповненнями (Правила).

П. 5.5 Правил визначено, що договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, а саме у п.п. 5 вказано, що істотною умовою є клас напруги споживача за точкою продажу.

Позивачем листом від 30.01.2014 р. № 06-46е/42юр-3600 було направлено офіційну пропозицію відповідачу про внесення змін до Договору, а саме: на предмет встановлення відповідачу 2 класу напруги для проведення розрахунків спожиту електричну енергію відповідно до вимог Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.96 р. (далі по тексту - Правила), відповідно до п.п. 2. п. 5 "Порядку визначення класів споживачів", затвердженого постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 р. № 1052 із змінами і доповненнями (далі по тексту - Порядок).

Відповідач вважає, що позивач звернувшись до відповідача із пропозицією про внесення змін до договору не врахував положення ст. 181, 184 ГК України, тобто не отримавши у письмовому вигляді додаткової угоди до договору з викладеними в ній змінами відповідач заявив позивачу у своїй відповіді за вих.№102 від 20.05.14 р. на його пропозицію про внесення змін до договору та вважає, що позивач звернувся до суду передчасно.

Як вбачається з матеріалів справи, запропоновані Позивачем Відповідачу для розгляду та підписання зміни до Договору, є обґрунтованими та необхідними, виходячи з наступного:

Про необхідність визначення точки продажу електричної енергії вказано у Типовому договорі про постачання електричної енергії, що є Додатком №3 до Правил. У відповідності до п.4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору. Таким чином, Господарський кодекс та Правила містять пряму вказівку щодо встановлення в Договорі між Позивачем та Відповідачем точки продажу.

Згідно п. 1.2 Правил точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію.

Пунктом 1.4 Правил встановлено, що точка продажу споживачу електричної енергії встановлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії.

Редакція Правил на момент укладання договору містила норми, які давали можливість основним споживачам постачати електричну енергію субспоживачам та отримувати від останніх кошти за надання послуг з передачі електричної енергії.

П. 1.6 Правил на момент укладання договору передбачав, що відносини між споживачами субспоживачами, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулювались договором про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, що укладався між ними на основі типового договору (додаток З до Правил). Основні споживачі, для яких надання послуг з передачі електричної енергії не було основним видом діяльності та які не були електропередавальними організаціями, не мали права відмовити субспоживачам у разі дотримання останніми вимог цих Правил в укладенні договорів про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, якщо щодо субспоживачів вони були монополістами з передачі електричної енергії.

Дана норма Правил, в свою чергу, знайшла відображення у пункті 5 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою ПКРЕ від 13.08.98 № 1052 (із змінами) (далі - Порядок), який і на сьогодні передбачає визначення класу субспоживача за класом в точці (точках) продажу електричної енергії основному споживачу незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж основного споживача та субспоживача у випадку, "якщо відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем відповідно до договору між основним споживачем та субспоживачем".

Отже, норми Правил на момент укладання Договору створювали наявність нерівних умов двох однотипних споживачів електричної енергії, електроустановки одного з яких приєднані безпосередньо до електричних мереж електропередавальної організації, а другого - до технологічних електричних мереж власника мереж, який не є електропередавальною організацією.

Відповідно п. 1.7 Правил в чинній редакції, що була прийнята постановою НКРЕ від 25.12.2008 N 1449, у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору.

Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках.

Згідно з положеннями пункту 1.10 Правил, електропередавальна організація, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах закріпленої території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензій на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.

Таким чином, на даний час Правила не передбачають укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж між споживачем (власником електричних мереж) та субспоживачем, а покладають цей обов'язок на постачальника електричної енергії (Позивача АК "Харківобленерго").

Тобто, у зв'язку зі зміною законодавства на постачальника електричної енергії покладено обов'язок укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж з основним споживачем (власником електричних мереж) та, відповідно, покривати всі витрати, пов'язані з доставкою електричної енергії в точку продажу субспоживачу на межі балансової належності його електроустановок.

В свою чергу, в зв'язку з вищенаведеним, клас напруги субспоживачу у відповідності до п.п. 2 п. 5 Порядку повинен бути встановлений як 2-й.

У зв'язку зі змінами положень діючого законодавства між Позивачем (АК "Харківобленерго") та основним споживачем мереж ВАТ завод "Потенціал" укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 25.03.2011 № 0453 (далі - Договір про спільне використання), предметом якого є відшкодування витрат основному споживачу (власник мереж за Договором про спільне використання) на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії іншим суб'єктам господарювання, яке здійснюється постачання електричної енергії відповідно до чинних договорів.

Відповідно до п. 1.1 Договору про спільне використання власник мереж (ВАТ завод "Потенціал") зобов'язується забезпечити технічну можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача (АК "Харківобленерго") або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов Договору про спільне використання. У додатку до Договору про спільне використання "Приєднана потужність електроустановок у точці приєднання на межі балансової належності" наведено перелік суб'єктів господарювання, яким мережами власника забезпечується передача користувачем електричної

У відповідності до п.5.9 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за № 417/1442 (із змінами) (далі - Правила) споживач має право укласти договір про купівлю-продаж електричної енергії із будь-яким постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом за умови відсутності заборгованості за електричну енергію перед іншим постачальником електричної енергії. При цьому додатком до договору про постачання електричної енергії або окремим договором між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом оформляється домовленість сторін про внесення змін в договір про постачання електричної енергії щодо припинення-відновлення продажу електричної енергії (додаток 6 до Правил),

Продаж електричної енергії споживачу постачальником електричної енергії за регульованим тарифом припиняється на строк дії договору про купівлю - продаж електричної енергії з постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Всі інші положення Договору, не пов'язані з постачанням активної електричної енергії та оплати за неї, залишаються в силі.

Так, п. 9 Додаткової угоди від 30.06.2011 про припинення-відновлення продажу (постачання) електричної енергії до Договору про постачання електричної енергії № 14 від 23.05.2005 Позивачем Відповідачу передбачено, що умови Договору, що не регулюються цією домовленістю, залишаються незмінними, і сторони підтверджують свої зобов'язання за ними.

Зокрема, залишається в силі положення Договору в частині сплати за компенсацію перетікання реактивної енергії (КРЕ).

Відповідно до п.п. 2,3,4 Договору відповідач повинен здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно вимог Правил та згідно з додатком № 4А "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії". При укладанні Договору сторони дійшли згоди, та підписали додаток № 4А (Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії).

Згідно Правил, плата за перетікання реактивної електроенергії - це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Відповідно до згаданого Порядку клас споживача електроенергії визначається залежно від ступеня напруги, яку цей споживач отримує в точці продажу електроенергії. В зв'язку з тим, що електроустановки Відповідача споживають електричну енергію через електричні мережі ВАТ завод "Потенціал", Відповідач має статус субспоживача. Точка продажу електричної енергії Відповідачу (який має статус субспоживача) визначається Додатком 8 до Договору на межі балансової належності між Власником мереж та Відповідачем та має у відповідності до Додатку 11 "Схема для розрахунку платних витрат" до Договору ступінь напруги нижче 27,5 кВ.

Відповідно до п. 3.2 Порядку до 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ. Оскільки Відповідач є також споживачем електричної енергії за Договором, відповідно до Додатка 11 "Схема для розрахунку платних витрат", напруга в мережі Відповідача складає 10 кВ, що нижче, ніж 27,5 кВ. Отже, Відповідачу повинен бути встановлений 2 клас напруги.

Враховуючи вищенаведене та те, що Договір про постачання електричної енергії від 23.05.2005 р. за № 14 є чинним, а відповідач ухиляється від внесення змін до вказаного договору, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Такої ж правову позиції притримується і Вищий Господарський суд України в своїй постанові від 01.08.2013 по справі №5009/2687/12, залишивши без змін рішення Господарського суду Запорізької області від 02.04.2013, змінивши субспоживачу клас напруги з 1 на 2.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Внести зміни до додатка 3.1 "Перелік місць встановлення приладів обліку та тарифи, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електроенергію" до Договору про постачання електричної енергії 23.05.2005 за № 14, чинного в редакції Додаткової угоди від 10.09.2013 р. укладеного між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, 149, м. Харків, 61037; код ЄДРПОУ 00131954) та Приватним акціонерним товариством "ХЕМЗ-ІРЕС" (вул. Індустріальна, 15-А, м. Харків, 61106, ЄДРПОУ 23914062), змінивши у стовпчику "клас напруги" цього додатку - з "1" на "2".

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ХЕМЗ-ІРЕС" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 15-А, код ЄДРПОУ 23914062, п/р 2600301000385 в АТ "Сбербанк Росіїї", МФО 320627) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, р/р 2600111646 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, код 00131954) судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.06.2014 р.

Суддя Ю.В. Светлічний