Рішення № 39517975, 24.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11542/14 24.06.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

про стягнення 29 106,27 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Діденко І.В. - довіреність №Э.37.7.0.0/Д-841 від 08.11.2013 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення 29 106,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну ОСОБА_2, який є страхувальником позивача, було завдано страхувальником відповідача матеріальної шкоди, яка була відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 29 106,27 грн. - відшкодування витрат, пов'язаних із сплатою страхового відшкодування, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою від 11.06.2014 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.06.2014 року.

В судове засідання 26.06.2014 року представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.06.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 24.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2008 року між ОСОБА_2 (далі по тексту - страхувальник) та Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах», далі по тексту - страховик, позивач) укладено Договір страхування наземного транспорту №DO10АЕ000074053 (далі за текстом - Договір), за умовами якого був застрахований транспортний засіб марки «Mitsubishi Pajero Sport», державний номер НОМЕР_1 (далі по тексту - застрахований транспортний засіб).

Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП - дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.

З матеріалів справи слідує, що 20.01.2010 року в Донецькій області по проспекту Маяковського - вул. Постишева, сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб, та транспортний засіб марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_3, у результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження (Протокол №53 огляду транспортного засобу від 21.01.2010 року; Акт автотоварознавчого дослідження № 53/01-10 автомобіля: Mitsubishi Pajero Sport, державний номер НОМЕР_1 від 21.10.2010 року, наявні у матеріалах справи).

Відповідно до Страхового акту №И-927 від 23.02.2010 року вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 29 106,27 грн. (копія страхового акту в матеріалах справи).

У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідний страховий акт, видано наказ на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) у розмірі 29 539,27 грн.

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Майнова шкода, завдана страхувальникові позивача була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору, однак постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15.02.2010 року №3-555/10, винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність Власова (власника транспортного засобу марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2) на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», відповідно до Полісу серія ВЕ № 178745, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем.

Згідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що страховик виконав своє грошове зобов'язання 01.03.2010 року на підтвердження чого позивач надав суду меморіальний валютний ордер № 927-2 від 01.03.2010 року на суму 29 106,27 грн. (копії меморіального валютного ордеру міститься в матеріалах справи).

Відповідно до Полісу ВЕ № 178745 ліміт відповідальності відповідача: за шкоду по життю та здоров'ю 51 000,00 грн., за шкоду по майну 25 500,00 грн., франшиза 0,00 грн. (копія Полісу міститься в матеріалах справи).

Відзив відповідача на позовну заяву не приймається судом в якості належного та допустимого доказу та спростовується наявними в матеріалах справи документами та чинним законодавством.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення відшкодування витрат, пов'язаних із сплатою страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню в розмірі 25 500,00 грн. з врахуванням лімітів відповідальності страховика (ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»)

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 65, код ЄДРПОУ 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНА ПЕРЕМОГИ, будинок 32, код ЄДРПОУ 33248430) 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - відшкодування витрат пов'язаних із сплатою страхового відшкодування, 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 63 коп. - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 27.06.2014 року.