Постанова № 39516642, 26.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2014р. Справа № 9104/33110/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): не з'явився

позивача у справі: Демянов С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому (правонаступник - Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів у Хмельницькій області), м.Хмельницький

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2010р. у справі №2а-5109/10/2270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроміст-Ексім", м.Хмельницький

до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому (правонаступник - Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів у Хмельницькій області), м.Хмельницький

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроміст-Ексім" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004042301/3/5048 від 09.07.2010р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 502501,00грн. за основним платежем та в сумі 251251,00грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

Позовні вимоги вмотивовано тим, що у відповідь на першу та повторну скарги на податкове повідомлення-рішення підприємству лише формально надавались відповіді відповідачем, в акті перевірки позивача від 04.12.2009р. не зазначено, на підставі яких конкретно порушень податкового законодавства перевіряючими встановлено факт завищення валових витрат по операціях з постачальниками ПП ОСОБА_2, ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, а також зроблено помилкові висновки про нікчемність господарських операцій з даними контрагентами. Позивач стверджує, що актом виїзної планової перевірки від 18.06.2008р. доведено факт відправлення отриманого за цими операціями товару закордонним партнерам.

За наслідками розгляду справи Хмельницький окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що оскаржуване позивачем рішення суб'єкта владних повноважень грунтується на припущеннях, а отже не може вважатися обгрунтованим, тому його слід визнати протиправним та скасувати, тобто позовні вимоги ТОВ "Євроміст-Ексім" підлягають задоволенню в повному обсязі як такі, що обгрунтовані та підтверджені відповідними доказами.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому оскаржила її в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт стверджує, що в ході проведення перевірки позивача не було виявлено жодних документів, які б свідчили про реальний рух товару - "ядра грецького горіха" - починаючи від його заготівлі до придбання приватними підприємцями, а як продавців (постачальника) - до перевізника та покупця - ТОВ "Євроміст-Ексім"; не встановлено також факту зберігання та перевезення товару приватними підприємцями.

Крім цього, в ході проведення перевірки фізичних осіб-підприємців встановлено, що операції з придбання та реалізації "ядра грецького горіха" мали безтоварний характер, а їх документальне оформлення здійснювалося виключно для формування валових витрат ТОВ "Євроміст-Ексім".

Від позивача до суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просить суд залишити апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Справа слуханням відкладалась, оскільки представник апелянта (відповідача у справі) у судове засідання 14.04.2014р. не з'явився, клопотань про можливість розгляду справи за його відсутності не подавав.

У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 26.05.2014р. з'явився представник позивача у справі: Демянов С.М., який доводи, викладені у запереченні на апеляційну скаргу, підтримав у повному обсязі, зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2010р. залишити без змін.

Представник апелянта (відповідача у справі) у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення: 17.04.2014р. - Державній податковій інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів у Хмельницькій області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова суду першої інстанції скасуванню, з огляду на наступне:

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що відповідно до акту про результати документальної невиїзної перевірки в частині правильності обчислення податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємо відносинах з приватними підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період з 01.01.2008р. по 31.03.2008р. за №11994/23-4/33709888 від 04.12.2009р., перевіркою встановлено порушення ТОВ "Євроміст-Ексім" ч.1-5 ст.203, п.1.2 ст.215 Цивільного кодексу України, п.5.1, пп.5.2.1, пп.5.3.9 п.5. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого було занижено податок на прибуток за І квартал 2008р. в сумі 502501,00грн.

Порушення полягало в тому, що позивачем завищено валові витрати за рахунок віднесення валових витрат по операціях з приватними підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що фактично не здійснювались, не мали на меті подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності підприємства, не підтверджені первинними документами - актами приймання продукції за кількістю та якістю, товарно-транспортними накладними, документами, що стосуються збору, закупівлі ядра грецького горіха, їх перевезенні, зберігання та якості; відсутні документи, які б підтверджували фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей. Відсутність цих документів не дає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції про одержання товару.

У зв'язку з цим перевіряючими було зроблено висновки про порушення підприємством ст.228 ЦК України, нікчемність укладених договорів та їх укладання виключно з метою заниження об'єктів оподаткування, несплати податків.

На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення №0004042301/0/9640 від 11.12.2009р., яким для ТОВ "Євроміст-Ексім" була визначена сума податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток на загальну суму 753752,00 грн., в тому числі: 502501,00грн. - за основним платежем та 251251,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження було прийняте податкове повідомлення-рішення за №0004042301/3/5048 від 09.07.2010р., яким були визначені податкові зобов'язання в тих же сумах.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з твердженнями позивача про порушення відповідачем при складанні акту перевірки та формування висновків п.1.7 "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", згідно якого, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової та позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, оскільки висновки акту перевірки не містять посилань на первинні документи, натомість про конкретні обставини перевірки можна судити лише з описової частини акта.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що недійсність господарських договорів можлива лише у випадках, встановлених законом, а тому висновки посадових осіб ДПІ про нікчемність договорів відповідно до ч.ч.1-5 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, ст.228 ЦК України, вчинені без достатнього обґрунтування та підтвердження, оскільки такий висновок суду грунтуєсться на правильному застосуванні норм матеріального права.

Однак, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на правомірність та обгрунтованість висновків апеляційної скарги, поданої ДПІ у м.Хмельницькому, стосовно того, що операції з придбання та реалізації товару між постачальниками та ТОВ "Євроміст-Ексім" мали безтоварний характер, а їх документальне оформлення здійснювалось лише для формування валових витрат позивача.

Відповідно до п.5.1 та п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 цього Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до вимог ст.9 Закону України "Про систему оподаткування", платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до вимог ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні облікові документи повинні мати обов'язкові реквізити, в тому числі: дату і місце складання; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, суд першої інстанції правильно визначив норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, однак прийшов до помилкових висновків про підтвердження господарських операцій між позивачем та приватними підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наявними в матеріалах справи доказами.

Як було зазначено у підписаних сторонами договорах про довгострокові поставки, приватні підприємці ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поставляли позивачу ядро грецького горіха, а Товариство повинно прийняти зазначений товар та здійснити його оплату з умовами даних договорів, потім, відповідно до контрактів, даний товар відправлявся закордонним партнерам Товариства до Німеччини, Франції та Литви.

Однак, посилання суду першої інстанції на доведеність факту відправлення отриманого за угодами між позивачем та приватними підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 товару закордонним партнерам не мають відношення до даної адміністративної справи, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення складено на підставі акта документальної невиїзної перевірки ТОВ "Євроміст-Ексім" по взаємовідносинах із українським постачальниками, а не закордонними покупцями.

Крім цього, колегія суддів апеляційного суду вважає, що постанови від 17.05.2010р. та 08.07.2010р. про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.212 КК України відносно посадових осіб ТОВ "Євроміст-Ексім", в зв'язку із відсутністю в їх діях складу злочину, не є підставами для звільнення від доказування в розумінні ч.4 ст.72 КАС України, та не є належними та допустимими доказами в розумінні ст.70 КАС України на підтвердження заявлених позовних вимог.

Також судом першої інстанції безпідставно відхилено посилання відповідача на акти про результати документальних невиїзних перевірок фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, якими було встановлено відсутність бази та об'єктів оподаткування, у зв'язку із відсутністю фактичних поставок товарів та здійснення цими особами безтоварних операцій, що не малі на меті настання реальних наслідків та укладання нікчемних правочинів із ТОВ "Євроміст-Ексім".

Проведеними перевірками ПП ОСОБА_2, ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5 встановлено, що до перевірки не надано жодних документів, що стосуються збору, закупівлі ядра грецького горіха, їх перевезення, зберігання та якості, а також проведення розрахунків з постачальниками товару, понесених витрат на придбання та транспортування товару.

Зокрема, в поясненнях від 13.10.2008р. ОСОБА_2 зазначено, що "дану продукцію закуповую в приватних підприємців м.Хмельницького та області, первинних документів не веду, підприємців, в яких закуповую товар, не пам'ятаю, поставку товару здійснював транспортом цих підприємців та власним транспортом". Подібні показання дав ОСОБА_5

Вказане спростовує висновок суду першої інстанції про те, що перевірки контрагентів позивача зроблено без виклику цих осіб та ґрунтуються лише на припущеннях та свідчить про поверхневий аналіз фактичних обставин справи.

В інформаційному листі ВАСУ №742/11/13-11 від 02.06.2011р. зазначено, що статтею 1 Закону України від 16.07.99 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а тому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до інформаційного листа ВАСУ №1936/11/13-11 від 01.11.2011р., наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Переконливих та достатніх доказів, первинних документів на спростування зазначених в акті перевірки висновків ДПІ позивачем ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано.

На підставі цього справедливими та обґрунтованими видаються посилання апелянта в апеляційній скарзі на відсутність будь-яких документів, які б свідчили про реальний рух товару, починаючи від його заготівлі до придбання приватними підприємцями, а від них як продавців (постачальників) - до перевізника та покупця - ТОВ "Євроміст-Ексім", що визнається самими постачальниками в матеріалах податкових перевірок, які є чинними та містять об'єктивну податкову інформацію.

Оскільки підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, то судом першої інстанції зроблено помилкові висновки про дотримання позивачем порядку формування валових витрат і правомірність віднесення до валових витрат 502501,00грн. по операціях з приватними підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Положення ст.9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновкоми суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ "Євроміст-Ексім" підлягають задоволенню в повному обсязі як такі, що обгрунтовані та підтверджені відповідними доказами. Матеріалами адміністративної справи достовірно та обґрунтовано встановлено, що правомірним та обґрунтованим є прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0004042301/3/5048 від 09.07.2010р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 502501,00грн. за основним платежем, та в сумі 251251,00грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

Відповідно до вимог ст.202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове рішення, якщо встановить невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

З огляду на викладене, суд першої інстанції в процесі розгляду справи прийшов до висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються доводами апеляційної скарги, тому колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити повністю.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому (правонаступник - Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів у Хмельницькій області), м.Хмельницький на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2010р. у справі №2а-5109/10/2270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроміст-Ексім", м.Хмельницький до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому (правонаступник - Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів у Хмельницькій області), м.Хмельницький про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволити.

2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2010р. у справі №2а-5109/10/2270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроміст-Ексім", м.Хмельницький до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому (правонаступник - Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів у Хмельницькій області), м.Хмельницький про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.05.2014р.