Постанова № 39516263, 24.06.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 червня 2014 р. № 820/7501/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадженя за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - позивач, СП «УВРК» ТОВ) звернулося Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Міндоходів (далі по тексту - відповідач, Харківська митниця), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд, скасувати рішення Харківської обласної митниці (далі по тексту - ХОМ) про коригування митної вартості товарів: № 807010001/2013/000048/2 від 22.10.2013 року, № 807010001 /2013/000051 /2 від 24.10.2013 року, № 807010001/2013/000052/2 від 25.10.2013 року, № 807010001/2013/000053/2 від 30.10.2013 року, № 807010001/2013/000054/2 від 31.10.2013 року; скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 807010001/2013/00053 від 22.10.2013 року, № 807010001/2013/00056 від 24.10.2013 року, № 807010001/2013/00057 від 25.10.2013 року, № 807010001/2013/00058 від 30.10.2013 року, № 807010001 /2013/00059 від 31.10.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при здійсненні митного декларування вірно визначив митну вартість товарів за основним методом - за ціною договору, підстави для застосування інших методів визначення митної вартості товару відсутні.

Представник відповідача М.М. Зозуля в письмових запереченнях проти позову заперечував з тих підстав, що позивач при здійсненні митного оформленні товару не подав витребуваних митницею документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару, внаслідок чого через відсутність можливості застосування наступних методів визначення митної вартості товару, застосований резервний метод.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд визнає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 у разі відмови у прийнятті МД посадовою особою митного органу відповідно до розділу VII цього Порядку оформлюється картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Харківською обласною митницею було видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00053 від 22.10.2013 року, № 807010001/2013/00056 від 24.10.2013 року, № 807010001/2013/00057 від 25.10.2013 року, № 807010001/2013/00058 від 30.10.2013 року, № 807010001 /2013/00059 від 31.10.2013 року.

Підставою відмови у митному оформлені (випуску) товарів зазначено здійснення коригування митної вартості товару рішеннями про визначення митної вартості товарів № 807010001/2013/000048/2 від 22.10.2013 року, № 807010001 /2013/000051 /2 від 24.10.2013 року, № 807010001/2013/000052/2 від 25.10.2013 року, № 807010001/2013/000053/2 від 30.10.2013 року, № 807010001/2013/000054/2 від 31.10.2013 року. Вимога - подання нової ВМД з урахуванням вимог вищевказаних рішень про визначення митної вартості товарів.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що СП «УВРК» ТОВ зареєстроване юридичною особою 22.03.2000 року та включене до ЄДР ЮО та ФОП, одним з видів діяльності якого є: 46.38 оптова торгівля іншими продуктами харчування в тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, що підтверджується копією витягу № 15698378 станом на 25.01.2013 року.

Між СП «УВРК» ТОВ (покупець) та Nils Sрегге АS (Норвегія) був укладений контракт № 1007/08 від 06.12.2010 р. на виконання умов, якого на митну територію України було ввезено товар - «скумбрія морожена, нерозібрана, з головою, з хвостом.... розмір: 300-500, виробник "Nils Sрегге АS"».

Згідно вищевказаного контракту одержувачем та покупцем вищевказаного товару є СП «УВРК» ТОВ. За умовами вищевказаного контракту товар упакований у короба та/або у вакуумні пакети, вартість упаковки включена до вартості товару (п.7.2. контракту), вартість товару включає вартість упаковки, наклеювання етикеток, маркування і т. і. (п. 4.2. контракту) ціна та вартість товару фіксуються узгоджуються між Постачальником та Покупцем і фіксуються в інвойсах та/або специфікаціях (п.4.1. контракту) умови оплати зафіксовані у інвойсах, супроводжуючих кожну партію Товару (п. 5.2.).

Отже, за умовами контракту (відповідно інвойсу № 1321765) ціна за 19500 кг. (нетто) товару становить 39975 доларів США (що дорівнює 319520, 18 гри.), що, відповідно, і відображено у оскаржуваному Рішенні у графі 27. Згідно того ж інвойсу встановлено відстрочку оплати терміном у 35 днів з дати інвойсу. Оскільки у інвойсі було встановлено умови поставки СІF Клайпеда (Іncоterms 2010), то Позивач користувався послугами перевізника за Договором про надання послуг з перевезення №25/02-03 від 25.02.2013 р., навантаження товару на транспорт перевізника було здійснено силами та за рахунок Продавця. Ціна послуг перевезення з м. Клайпеда (Литва) до пп Нові Яриловичі (Україна) становить 8000 грн. (без ПДВ) (рахунок фактура №147), відстрочка оплати послуг становить 20 днів з моменту отримання Замовником документів, вказаних в п.3.2 Договору (п.3.3 Договору про надання послуг з перевезення № 25/02-03).

Таким чином сума складових митної вартості товару становить 39975 USD + 8000 грн. = 327 520, 18 грн., що в свою чергу і було відображено декларантом позивача при митному оформленні товару у митній декларації 807010001/2013/807889 у митному оформленні якої було відмовлено.

Декларантом разом з вищевказаною митною декларацією було подано до митного органу наявні в нього документи, перелік яких наведений у графі 44 цієї декларації (відповідно до класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» від 20 вересня 2012 року №1011), та як вказано у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00053 (картка відмови), для проведення митного оформлення та встановлення митної вартості декларантом було подано до митного органу: рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг; рахунок - фактуру (інвойс); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); договір (контракт) про перевезення. Вищевказаний товар ліцензуванню не підлягає та страхування товару Покупцем не здійснювалося. Весь пакет документів відповідає вимогам передбаченим частинами 1 та 2 сі. 53 Митного кодексу України. Декларантом позивача при визначенні митної вартості товару використовувався основний метод, тобто ціна договору (контракту) щодо товару, які імпортуються на територію України плюс витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на мигну територію України (що відповідає вимогам п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ).

Але, митний орган не прийняв до відома вищевказані документи та витребував з декларанта додаткові документи, після пояснень декларанта про причини не надання додаткових документів, які містяться у додатках до спірної декларації, митний орган прийняв оскаржуване Рішення та відповідну картку відмови.

З мстою прискорення митного оформлення та запобігання псування товару і випуску товару у вільний обіг позивачем було надано до митного органу нову митну декларацію МД № 807010001/2013/807956 за результатами митного оформлення якої товар випущено у вільний обіг.

Крім того, на виконання умов контракту № 0705/08 від 07.05.2008 р., укладеного між позивачем та Shetland Catch Ltd. (Шотландія), на митну територію України було ввезено товар, а саме «скумбрія морожена, нерозібрана, з головою з хвостом..., розмір: 300-500, 400-600, виробник "Shetland Catch Ltd."». Згідно цього контракту одержувачем та покупцем вищевказаного товару є Позивач. За умовами вищевказаного контракту товар упакований у короба чи відра, тара не повертається, включена у вартість контракту (п.1.3. контракту), у вартість товару входить упаковка, наклеювання етикеток, доставка, страховка і т.д. (п. 2.1. контракту), вид, кількість, ціна товару фіксуються в інвойсі та/або специфікації (п.2.2. контракту), по кожній окремій поставці конкретні умови поставки товар)" оговорюються у інвойсі (п.п. 6.1.1.), всі умови оплати зафіксовані у інвойсах, супроводжуючих кожну партію товару (п.7.2.).

Отже, за умовами контракту (відповідно інвойсу № 0000010258) ціна за 219000 кг. (нетто) товару становить 509925 доларів США (що дорівнює 4 075 830.52 грн.), що і відповідно відображено у оскаржуваному рішенні у графах 27. Згідно того ж інвойсу встановлено відстрочку оплати терміном у 45 днів після відвантаження або 45 днів з 04.10.2013 р. (в залежності від того, яка подія настане першою). Оскільки у інвойсі № 0000010258 було встановлено умови поставки DАР (Іncоterms 2010), то товар доставлявся силами та за рахунок продавця, навантаження товару було здійснено силами та за рахунок Продавця.

Декларантом разом з вищевказаною митною декларацією було подано до митного органу наявні в нього документи, перелік яких наведений у графі 44 цієї декларації (відповідно до класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» від 20 вересня 2012 року №1011), та як вказано у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00057 (картка відмови), для проведення митного оформлення та встановлення митної вартості декларантом було подано до митного органу: прейскурант (прайс-лист) виробника товару; рахунок-фактура (інвойс); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару: доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту). Вищевказаний товар ліцензуванню не підлягає та страхування товару Покупцем не здійснювалося. Весь пакет документів відповідає вимогам передбаченим частинами 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України. Декларантом позивача при визначенні митної вартості товару використовувався основний метод, тобто піна договору (контракту) щодо товару, які імпортуються на територію України плюс витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на мигну територію України (що відповідає вимогам п.6 ч. 2 ст. 53 МКУ).

Але, митний орган не прийняв до відома вищевказані документи та витребував з декларанта додаткові документи, після пояснень декларанта про причини не надання додаткових документів, які містяться у додатках до спірної декларації, митний орган прийняв оскаржуване рішення та відповідну картку відмови.

З метою прискорення митного оформлення та запобігання псування товару і випуску товару у вільний обіг позивачем було надано до митного органу нову митну декларацію ВМД №807010001/2013/807897 за результатами митного оформлення якої товар випущено у вільний обіг.

Крім того, на виконання умов контракту № 20/01 від 20.01.2005 р. укладеного між позивачем та "AS"Каjах Fishexport" (Естонія), на митну територію України було ввезено товар, а саме «кілька балтійська морожена, в картонних коробах по 33 кг., виробник AS"Каjах Fishexport"».

Згідно контракту одержувачем та покупцем вищевказаного товару є позивач. За умовами вищевказаного контракту товар упакований у короба або у відра, тара не повертається. її вартість включена у ціну продукції (п.4.1. контракту), ціна на партію товару та умови поставки відображуються у рахунку (інвойсі) (п. 2.1. контракту), покупець сплачує товар на протязі 10 днів з моменту його митного оформлення в Україні, чи здійснює передплату (п.3.1 контракту).

Оскільки інвойсі було встановлено умови поставки FСА Пярну (Іncоterms 2010), то позивач користувався послугами перевізника ФОП ОСОБА_3 за Договором про надання послуг з перевезення № 25/02-03 від 25.02.2013 р., навантаження товару на транспорт перевізника було здійснено силами та за рахунок Продавця. Відстрочка оплати послуг становить 20 днів з моменту отримання Замовником документів, вказаних в п. 3.2 Договору (п. 3.3 Договору про надання послуг з перевезення № 25/02-03). Отже, за умовами контракту було завезено три партії товару (24.10.2013 р., 30.10.2013 р., 31.10.2013 р.):

- відповідно інвойсу № 344 ціна за 19 800 кг. (нетто) кільки становить 10 890 EUR (дорівнює 119702, 60 грн.), що було відображено у ВМД (форма МД-2) № 807010001/2013/807935. Ціна послуг перевезення з м. Пярну (Естонія) до пп Нові Яриловичі (Україна) становить 9000 грн. (без ПДВ) (рахунок - фактура №155). Отже, ураховуючи вищевикладене сума складових митної вартості товару становить 10 890 EUR + 9000 грн. = 119702, 60 (гри.), що і було відображено декларантом позивача при митному оформленні товару у митній декларації 807010001/2013/807935 в митному оформленні якої було відмовлено;

- відповідно інвойсу № 357 ціна за 19 800 кг. (нетто) кільки становить 10 890 EUR (дорівнює 119728.71 грн.), що було відображено у ВМД (форма МД-2) № 807010001/2013/808037. Ціна послуг перевезення з м. Пярну (Естонія) до пп Нові Яриловичі (Україна) становить 9000 грн. (без ПДВ) (рахунок - фактура № 159). Отже, враховуючи вищевикладене сума складових митної вартості товару становить 10890 EUR + 9000 грн. = 128728, 71 (грн.), що і було відображено декларантом позивача при митному оформленні товару в митній декларації 807010001/2013/808037 у митному оформленні якої було відмовлено;

- відповідно інвойсу № 351 ціна за 19 800 кг. (нетто) кільки становить 10890 EUR (дорівнює 119841, 85 грн.), що було відображено у ВМД (форма МД-2) № 807010001/2013/808015. По перевезенню цієї партії товару Позивач користувався послугами перевізника ФОП ОСОБА_4 за договором про надання послуг з перевезення №180413 від 18.04.2013 р. Відстрочка оплати послуг перевезення становить 20 днів з моменту отримання Замовником документів, вказаних в п. 3.2 Договору № 180413 (п. 3.3 Договору про надання послуг з перевезення № 180413). Ціна послуг перевезення з м. Пярну (Естонія) до пп Нові Яриловичі (Україна) становить 9000 грн. (без ПДВ) (рахунок - фактура №СФ-0000162 від 30.10.2013 р.). Отже, враховуючи вищевикладене сума складових митної вартості товару становить 10 890 EUR + 9000 грн. = 128841, 85 (грн.), що було відображено декларантом позивача при митному оформленні товару у митній декларації 807010001/2013/808015 у митному оформленні якої було відмовлено.

Декларантом разом з вищевказаними митними деклараціями було подано до митного органу наявні в нього документи, перелік яких наведений у графі 44 цієї декларації (відповідно до класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» від 20 вересня 2012 року №1011), та як вказано у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00059, №807010001/2013/00058, № 807010001/2013/00056, для проведення митного оформлення та встановлення митної вартості декларантом було подано до митного органу: рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг; рахунок - фактуру (інвойс); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару: доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); договір (контракт) про перевезення. Вищевказаний товар ліцензуванню не підлягає та страхування товару Покупцем не здійснювалося. Весь пакет документів відповідає вимогам передбаченим частинами 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України. Декларантом позивача при визначенні митної вартості товару використовувався основний метод, тобто ціна договору (контракту) щодо товару, які імпортуються на територію України плюс витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України (що відповідає вимогам п.6 ч. 2 ст.53 МКУ).

Але, митний орган не прийняв до відома вищевказані документи та витребував з декларанта додаткові документи, після пояснень декларанта про причини не надання додаткових документів, які містяться у додатках до спірної декларації, митний орган прийняв оскаржувані рішення: № 807010001/2013/000051/2 від 24.10.2013 р.; № 807010001/2013/000053/2 від 30.10.2013 р.; № 807010001/2013/000054/2 від 31.10.2013 р. та відповідні картки відмови.

З мстою прискорення митного оформлення та запобігання псування товару і випуску товару у вільний обіг позивачем було надано до митного органу нові митні декларації (ВМД № 807010001/2013/807937, ВМД №807010001/2013/808017, ВМД № 807010001/2013/808040) за результатами митного оформлення яких відповідач товар випустив у вільний обіг.

Правовідносини з визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування врегульовані положеннями ст. ст.57-64 МК України.

За правилами ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу; застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності; у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу; при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу; методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи; у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Ст.58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Частиною 2 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3,4 ст.53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Відповідача в порядку визначеному ст. 71 КАС України не доведено наявності обставин визначених ч.3 ст.53 МК України для витребування додаткових документів.

У ході розгляду справи судом встановлено, що іноземні контрагенти позивача згідно з поданими до митного оформлення документами є виробниками імпортованого товару.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В силу положень ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідачем не надано суду в порядку ст. 71 КАС України доказів які б об'єктивно свідчили про те, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності чи ознаки підробки, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення гл. 9 МК України здійснено повторно визначення митної вартості товару не за ціною договору як основним методом, а із застосування резервного методу визначення митної вартості, який застосовано з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.57-64 МК України, без достатніх підстав, передбачених Митним кодексом України, а отже позовні вимоги про скасування рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішень, карток відмови підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішень, карток відмови - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів: № 807010001/2013/000048/2 від 22.10.2013 року, № 807010001 /2013/000051 /2 від 24.10.2013 року, № 807010001/2013/000052/2 від 25.10.2013 року, № 807010001/2013/000053/2 від 30.10.2013 року, № 807010001/2013/000054/2 від 31.10.2013 року.

Скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 807010001/2013/00053 від 22.10.2013 року, № 807010001/2013/00056 від 24.10.2013 року, № 807010001/2013/00057 від 25.10.2013 року, № 807010001/2013/00058 від 30.10.2013 року, № 807010001 /2013/00059 від 31.10.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 37999628, р/р 31217206784011, код банку 851011) на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю (63702, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Дзержинського, 55, код ЄДРПОУ 30665859) суму сплаченого судового збору в розмірі 73.08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.