Рішення № 39516160, 27.06.2014, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2389/13-ц

Провадження № 2/352/81/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Гундич Г.В.

представника відповідача - адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання розписки (правочину) недійсною, -

в с т а н о в и в :

Позивач у серпні 2013 р. звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання розписки (правочину) недійсною. Заявлений позов обґрунтовував тим, що 05.07.2012 р. у приміщенні колиби «У вуйка Василя» у м. Коломия Івано-Франківської області під фізичним і психологічним тиском він написав боргову розписку на ім'я відповідача на суму 77500 доларів США. У цю колибу він поїхав на прохання свого колишнього друга ОСОБА_4. Там на них чекали знайомі ОСОБА_4 - ОСОБА_5, чоловік на ім'я Анатолій та ще один незнайомий мужчина, які у розмові дали зрозуміти, що кошти, а саме 50000 доларів США, які позивач без розписки по усній домовленості позичив у ОСОБА_4, з яких 7000 доларів повернув, це їхні кошти; його повідомили, що він заборгував 77500 доларів США, з яких 43000 доларів складає борг, 34500 - відсотки за користування позиченими коштами. Оскільки позивач не хотів підписувати розписку на таку суму, знайомі ОСОБА_4 почали його бити та погрожували йому фізичною розправою. Злякавшись за своє здоров'я і життя, перебуваючи у шоковому стані, він написав розписку, яку від нього вимагали. Розписка була датована 01.11.2011 р., у ній зазначалось, що він позичає кошти на суму 77500 доларів США у батька ОСОБА_6 - ОСОБА_3, що у разі неповернення коштів зобов'язується розрахуватись з кредитором своїми автомобілями - «Nissan GT-R» та «Nissan Pathfinder» відповідно вартістю 95000 доларів та 22000 доларів США. Крім цього, у розписці він під диктовку зазначених осіб вказав, що розписка написана власноручно, без примусу і тиску, у присутності свідків, яких насправді не було, як не було і самого ОСОБА_3 За наслідками таких неправомірних дій за його заявою відкрито кримінальне провадження, по якому проводиться досудове розслідування. Просив визнати оспорювану розписку, яка датована 01.11.2011 р. та написана позивачем 05.07.2012 р., недійсною з підстав, передбачених ст.231 ЦК України, як правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, та ст.1051 ЦК України, оскільки грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали і просили його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що позивач своєю власноручною розпискою від 01.11.2011 р. підтвердив, що позичив у відповідача 77500 доларів США, які зобов'язався повернути до 04.07.2012 р., а при неповерненні боргу зобов'язався розрахуватись з відповідачем належними йому транспортними засобами. 05.07.2012 р. позивач уклав нотаріально посвідчену довіреність, якою надав відповідачу право розпоряджатись його двома автомобілями. Таким чином, позивач повернув відповідачу борг (не готівкою, а внаслідок продажу автомобілів). Зазначив, що наданою позивачем довіреністю на розпорядження автомобілями відповідач скористався лише через два місяці, тому у позивача був час для скасування довіреності, якщо він уклав її під впливом якогось тиску з боку відповідача. Позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, якими він обґрунтовує свій позов. У зв'язку з безпідставністю позову просив у його задоволенні відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що позивач ОСОБА_2 оспорює власноручно написану ним розписку від 01.11.2011 р., копія якої міститься на а.с.106, згідно якої він позичив у відповідача ОСОБА_3 77500 доларів США, які зобов'язався повернути до 04.07.2012 р., а при неповерненні боргу зобов'язався розрахуватись з відповідачем належними йому транспортними засобами, а саме: «Nissan GT-R» р.н. НОМЕР_1 та «Nissan Pathfinder» р.н. НОМЕР_2.

Позивач оспорює вказану розписку з підстав, передбачених ст.231 ЦК України, відповідно до вимог ч.1 якої правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним, та передбачених ч.1 ст.1051 ЦК України, посилаючись на те, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця.

Обставина щодо виконання зобов'язання за вказаною борговою розпискою та відсутності у зв'язку з цим оригіналу оспорюваної розписки сторонами не заперечується.

У відповідності з вимогами ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що сторона позивача не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження обставин написання розписки від 01.11.2011 р., на які вона посилалась, стверджуючи, що розписка написана 05.07.2012 р. під фізичним і психічним тиском, а грошові кошти від позикодавця насправді одержані не були.

При цьому суд враховує показання у судовому засіданні свідка зі сторони позивача ОСОБА_7, який підтвердив, що восени 2011 р. був присутній у житловому будинку відповідача у с. Підлісся Тисменицького району, коли відповідач позичив позивачу близько 70000 доларів США, останній власноручно, добровільно, без будь-якого тиску написав розписку і отримав гроші; свідок на прохання відповідача чи його сина ОСОБА_6 засвідчив розписку своїм підписом, написавши у розписці своє прізвище, ім'я та по батькові.

Стосовно показань у судовому засіданні другого свідка позивача ОСОБА_8, який як слідчий СУ УМВС України в Івано-Франківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за заявою позивача, про те, що є сумніви щодо того, що розписка написана позивачем 01.11.2011 р., що свідок ОСОБА_9 у ході досудового розслідування підтвердив обставини, на які посилався ОСОБА_2 щодо написання ним розписки під тиском, суд зазначає наступне. Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершене, нікому не повідомлено про підозру, призначена слідчим почеркознавча експертиза дала висновок про неможливість встановлення обставин, за яких була написана розписка, та часу її написання у зв'язку з відсутністю оригіналу розписки; свідок, на якого посилався слідчий, у ході судового розгляду даної цивільної справи не допитувався.

Суд вважає необґрунтованим посилання представника позивача на наявність судового рішення, що набрало законної сили, яким ніби то встановлені обставини, що позивач не міг написати розписку 01.11.2011 р. та не міг отримати вказані у ній грошові кошти, з огляду на те, що мова йде за ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Хоростіль Р.Р. від 15.05.2014 р. (а.с.117-120) про надання слідчому Луканюку І.Б. тимчасового доступу до автомобілів марки «Nissan GT-R» та «Nissan Pathfinder», в описових частинах яких міститься виклад обставин згідно клопотання слідчого, однак, у мотивувальних частинах ухвал посилання на такі обставини відсутні.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, з урахуванням правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 р. у справі № 6-63цс13, відповідно до якої за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми, - суд дійшов висновку, що сторона позивача не довела обставин, якими обґрунтовувала заявлений позов, тому не вбачає підстав для визнання оспорюваної розписки недійсною.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 203, 215, 231, 1051 ЦК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Відмовити у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання розписки (правочину) недійсною.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча М.М.Хоминець