Ухвала суду № 39514140, 22.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1692/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергон М» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ергон М» звернулися в суд з адміністративним позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України з урахуванням уточнених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2012 року №0000212310.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації - подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідач вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту-ТОВ «Остін Трейд» у складі ціни за придбані товари. Оскільки, товар контрагентом фактично не поставлявся, а договір укладений між контрагентами з метою мінімізації податкових зобов'язань. Таким чином, вказаний договір є нікчемним як такий, що порушує інтереси держави та суспільства, податковий кредит з податку на додану вартість сформовано позивачем незаконно, що призвело до заниження ним податкових зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що у період з 24.02.2012 року по 01.03.2012 року податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергон М» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по розрахунках з ТОВ «Остін Трейд» за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року та з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року, за результатами якої складено акт від 07.03.2012 року № 266/23-7/35422512.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пункту 198.2 (з урахуванням пункту 187.9 статті 187) пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 15510,00 грн., а саме за серпень 2011 року на суму 6850,00 грн., за листопад 2011 року на суму 8300,00 грн..

Зазначені обставини слугували підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 23.03.2012 року №0000212310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 18 937,50 грн., з яких: 15150,00 грн. - за основним платежем; 3 787,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

Між ТОВ «Ергон М» (Покупець) та ТОВ «Остін Трейд» (Продавець) укладено договір №25/8 від 25.08.2011 року, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар - шнек із нержавіючої сталі, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його вартість.

На виконання зазначеного договору та на підставі рахунків-фактур № 260811 від 26 серпня 2011 року (на суму 41100,00 грн. в тому числі податок на додану вартість 6 850,00 грн.) та №221115 від 22 листопада 2011 року (на суму 49800,00 грн. в тому числі податок на додану вартість 8300,00 грн.) відповідачем оплачено всю вартість товару, що підтверджується платіжними дорученнями №5 від 26 серпня 2011 року та №14 від 22 листопада 2011 року .

Згідно видаткових накладних від 26.08.2011 року №268/11, від 22.11.2011 року № 2211/11 позивачем отримано від ТОВ «Остін Трейд» підставі рахунків - фактур № 260811 та №221115 товар-шнек із нержавіючої сталі діаметром 150 мм. та корпус збірного лоткового шнеку.

Факт отримання товару та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями, є отримані позивачем від ТОВ «Остін Трейд» належним чином оформлені податкові накладні №111 від 26.08.2011 року, №86 від 22.11.2011 року, та платіжні доручення №14 від 22.11.2011 року та №5 від 26.08.2011 року.

Здійснюючи господарську діяльність позивач реалізував придбаний у ТОВ «Остін Трейд» товар-шнек із нержавіючої сталі діаметром 150 мм.та корпус збірного лоткового шнеку на користь ТОВ «Екострім», що підтверджується первинними документами оформленими належним чином та наявні в матеріалах справи.

На думку податкового органу правочин між позивачем та контрагентом укладений без мети настання реальних наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та є нікчемним.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентом, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків, питання наявності у представників будь-якої мети взагалі не досліджувалося під час перевірки, отже, доводи відповідача щодо нікчемності (фіктивності) правочинів, укладених між позивачем та контрагентом, колегією суддів до уваги не приймаються.

Податковим законодавством не передбачено право органу податкової служби самостійно визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Судом першої інстанції досліджено дійсність та реальність укладених договорів на підставі норм Конституції України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України та, дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність твердження апелянта про недійсність договорів між позивачем та його контрагентом, оскільки в матеріалах справи відсутні судові рішення про визнання договорів недійсними у зв'язку з порушенням приписів ст. 203 ЦК (ч. 1 ст. 215 ЦК) або недійсними у зв'язку з їх фіктивністю (ст. 234 ЦК), або визнання договорів недійсними у зв'язку з порушенням інтересів держави та моральних засад суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК), або визнання недійсними господарських зобов'язань (ст. 207 ГК).

В рішенні суду першої інстанції надано обґрунтовану правову оцінку виконанню умов договору, що підтверджується первинними документами.

Посилання відповідача в обґрунтування свої позиції на матеріали кримінальної справи, колегією судді не приймаються до уваги, оскільки такі документи не віднесені п. 83.1ст. 83 Податкового кодексу України до підстав для висновків під час перевірки, оскільки обвинувальний вирок суду по кримінальній справі відсутній.

Факт порушення кримінальної справи, сам по собі не свідчить про спрямованість правочину на знищення майна держави чи відсутність господарських операцій і не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями первинні документи.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, витрати для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Факт поставки позивачеві товару (робіт, послуг) від ТОВ «Остін Трейд» та оплати його вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості продукції (робіт, послуг), придбаних у ТОВ «Остін Трейд», посвідчується належним чином оформленими податковими накладними.

З урахуванням зазначеного вище, не заслуговують на увагу доводи апелянта про порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України.

На момент укладення правочинів, позивач та його контрагент були зареєстровані, як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 29.05.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Сорочко Є.О.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Сорочко Є.О.