Ухвала суду № 39514139, 22.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3522/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «АВТОП» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року позивач Приватне акціонерне товариство «АВТОП» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2012 року №0000762300.

Постановою Київського окружного адміністративного суду 07 серпня 2012 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що податковим органом проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 373/22-00/25196783 від 09.04.2012 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності обчислення та своєчасності внесення до бюджету Приватним акціонерним товариством «АВТОП» (код за ЄДРПОУ 25196783) сум податку на додану вартість за січень 2012 року та у зменшенні податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за січень 2012 року».

Актом перевірки встановлено порушення позивачем аб. «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки №373/22-00/25196783 від 09.04.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000762300 від 26.04.2012 року.

В результаті адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зважає на наступне.

Позивач 31.10.2011 року отримав від постачальника ТОВ «ТФ Кабель» товар згідно видаткової накладної №РТ-0005212 від 31.10.2011 року на загальну суму 1 027 059,25 грн. (у тому числі податок на додану вартість 20% в сумі 171 176, 54 грн.).

На вищезазначену поставку, постачальником складена податкова накладна № 648 від 30.10.2011 року на суму 1 027 059, 25 гривень (у тому числі податок на додану вартість 20% в сумі 171 176, 54 гривень).

У зв'язку з необхідністю реєстрації зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не була видана покупцю - позивачу в жовтні 2011 року.

Отриманий від постачальника товар оприбуткований в бухгалтерському обліку в жовтні 2011 року, що підтверджується прибутковою накладною № ПТ-0000029 від 31.10.2011 року.

Згідно декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року, позивачем задекларовано бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів в сумі 313 659, 00 грн..

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У листопаді 2011 року продавець товарів ТОВ «ТФ Кабель» зареєстрував податкову накладну № 648 від 30.10.2011 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, та після реєстрації надав її позивачу, у якого в листопаді 2011 року виникло право на включення отриманої податкової накладної в «Реєстр виданих та отриманих податкових накладних» та на відображення суми податку на додану вартість по даній податковій накладній у складі податкового кредиту за листопад 2011 року, що було зроблено позивачем та підтверджується «Реєстром виданих та отриманих податкових накладних» за листопад 2011 року.

Сума податку на додану вартість за податковою накладною №648 від 31.10.2011 року відображена у формуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування за листопад 2011 року, та після проведення в грудні 2011 року та в попередніх періодах, оплати постачальнику, в межах залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду позивач мав всі передбачені законом підстави для включення в розрахунок бюджетного відшкодування наступного звітного (податкового) періоду, а саме січня 2012 року.

В матеріалах справи наявні первинні документи, оформлені належним чином, які підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 29.05.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Сорочко Є.О.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Сорочко Є.О.