Постанова № 39507905, 24.06.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2014 р. Справа № 809/1120/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області

до державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат»

про стягнення податкового боргу в сумі 101063,92 грн., -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2014 року Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 101063,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України заборгував сплату до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та екологічного податку на загальну суму 101063,92 грн.

Представник позивача на адресу суду подав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

В судове засідання 12.06.2014 року відповідач з невідомих суду причин не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду (а.с. 79).

В судове засідання 24.06.2014 року відповідач також не з'явився, на адресу суду подав клопотання про відкладення розгляду даної адміністративної справи у зв'язку з перебування представника на лікарняному, однак підтверджуючих документів суду не подав.

У відповідності до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Таким чином, суд розцінює неявку представника відповідача без поважних причин у судові засідання як спосіб затягнути розгляд даної адміністративної справи. При цьому, суд зазначає, що в штаті управління підприємства є достатня кількість працівників, які за своїм фахом та освітою могли б представляти ліспромкомбінат у суді в ході розгляду даної адміністративної справи.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частин 1, 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 08033772) 22.06.1993 року зареєстроване як юридична особа за адресою: вул. Л. Ребета, буд. 6, м. Івано-Франківськ, 76014, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.04.2014 року за №18468840 (а.с. 12-14).

Структурний підрозділ відповідача - Закарпатська лісопромислова дільниця взята на облік як платник податків 06.03.2006 року за №113/28-01 Ужгородською об'єднаною державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (надалі - Ужгородська ОДПІ), що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 06.03.2006 року за №113/28-01 (а.с. 15).

Судом установлено, що податковим органом проведені камеральні перевірки відповідача, за результатами яких складено акти від 10.07.2012 року за №125/1502/34077956 та від 17.08.2012 року за №172. На підставі вказаних акті позивачем винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 12.07.2012 року за №000019150076, котрими на відповідача покладено податкові зобов'язання в сумах 778,20 грн. та 510,00 грн., за несвоєчасну сплату податку на додану вартість та несвоєчасне подання податкової звітності з податку на доходи найманих працівників за ІІ квартал 2012 року, відповідно. Дані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, однак виконані ним не було (а.с. 38-42).

Борг відповідача перед бюджетом складає 101063,92 грн., з якого: 97918,00 грн. податку на прибуток підприємств, 778,20 грн. податку на додану вартість, 510,00 грн. податку на доходи найманих працівників, 1216,95 грн. надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та 640,77 грн. надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених місцях.

Оскільки, за відповідачем був облікований борг у попередні звітні податкові періоди, Ужгородська ОДПІ на виконання вимог податкового законодавства виставила податкові вимоги форми «Ю1» від 24.09.2007 року за №1/119 на суму 3199,37 грн. та форми «Ю2» від 29.10.2007 року за №2/130 на суму 15063,53 грн. Вищевказані вимоги отримані відповідачем, однак ним виконані не були (а.с. 56-57).

Податковий борг відповідача перед бюджетом підтверджується дослідженими судом податковими деклараціями, обліковими картками платника податку та становить 101063,92 грн. (а.с. 16-37,43-55).

Крім того, борг відповідача підтверджується перевірениим судом розрахунком податкової заборгованості та станом на 17.03.2014 року становить 101063,92 грн. (а.с. 11).

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.2011 року, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпунктів 14.1.175 пункту 16.1 статті 16 Кодексу податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до вимог пункту 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктами 49.1 та 49.2 статті 49 Кодексу встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно пункту 126.1 статті 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпунктів 168.1.1 та 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно пункту 250.2 статті 250 Кодексу платники екологічного податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів; за паливо, реалізоване податковими агентами, - за місцем перебування такого податкового агента на податковому обліку в органах державної податкової служби; за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк, - за місцем перебування платника на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Отже, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання відповідача з податку на прибуток підприємства, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та екологічного податку на загальну суму 101063,92 грн., які ним не сплачені, являються його податковим боргом.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом зі сплати податку на прибуток підприємства, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та екологічного податку станом на момент розгляду справи судом становить 101063,92 грн.

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані та правомірні, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 122, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь бюджету з державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 08033772) податковий борг в сумі 101063 (сто одна тисяча шістдесят три) грн. 92 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, установлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова складена в повному обсязі о 11:00 год. 24.06.2014 року.