Постанова № 39507772, 11.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2014 рокусправа № 2а/0470/4316/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

заявника апеляційної скарги - ОСОБА_1 та його представників - ОСОБА_2 (довіреність від 26.09.2013), ОСОБА_3 (посвідчення адвоката НОМЕР_1 та договір)

представника позивача - ОСОБА_4 (довіреність від 20.08.2013)

представника відповідача - Дарадан А.С. (довіреність від 10.06.2014)

за участю прокурора - Барчук А.Б. посвідчення № 000865)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1, особи, яка не приймала участь у справі, але суд вирішив питання про її права

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі № 2а/0470/4316/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровець» до Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, за участю прокуратури Дніпропетровської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

10 квітня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Дніпровець» (далі - Позивач) звернулося з позовом до Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі - Відповідач), у якому просило визнання незаконними дії Відповідача відносно відмови товариству у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на територіях Єлізаветівської, Курилівської, Миколаївської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області та зобов'язати Петриківську РДА винести рішення у формі розпорядження щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки Позивача для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протиправні дії Відповідача щодо не затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, порушують право приватної власності Позивача на зазначені ділянки. Адже, згідно з Установчим договором про створення і діяльність їх підприємства, серед іншого майна засновники (фізичні особи) внесли в Статутний фонд право власності на свої ділянки, що не протирічило законодавчим нормам на час реєстрації Товариства (25.01.2000 рік). Оскільки мораторій на продаж або відчуження земельних ділянок іншим шляхом було введено лише з 01.01.2002 року, тобто, після реєстрації їх Товариства, то така заборона на них не розповсюджується, так як дана норма Закону не має зворотної дії у часі. (а.с.3-4)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року позовні вимоги Сільськогосподарського риболовецького закритого акціонерного товариства «Дніпровець» задоволено у повному обсязі.

Постанова суду мотивована тим, що оскільки у судовому засіданні повністю знайшли підтвердження обставини, викладені Позивачем у позовній заяві, та з огляду на те, що відповідно до ст.58 Конституції України закон не має зворотної дії в часі, а Відповідач не має повноважень самостійно скасовувати своє рішення, то є підстави для задоволення вимог Позивача. (а.с.98,99)

ОСОБА_1, особа, яка не брала участь у справі, але вважає, що суд вирішив питання про його права, як власника частини земельної ділянки, яка дісталась йому у спадок і яка знаходиться у загальному масиві, право власності на яку бажає отримати Товариство «Дніпровець» (а судовим рішенням вимоги Позивача задоволено), подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано фактичні обставин справи, у тому числі, всебічно не досліджено оригінали технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують, начебто, право Позивача на земельні ділянки на територіях Єлізаветівської, Курилівської, Миколаївської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, крім того, судом допущено порушення норм матеріального права, що і призвело до неправильного вирішення спору. (а.с.168-176)

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представники вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити із підстав, у ній зазначених.

Прокурор також визнав законними та обґрунтованими вимоги заявника апеляційної скарги та підтримав їх. При цьому пояснив, що ними витребувана розроблена на замовлення ПАТ «Дніпровець» технічна документація із землеустрою щодо спірних земельних ділянок усіх фізичних осіб - засновників Товариства, де, зокрема видно, що одна із земельних ділянок, яка з 2007 року належить на праві власності ОСОБА_1, безпідставно віднесена до земель, право власності на які , відповідно до оскаржуваного рішення суду, зобов'язано визнати за ПАТ «Дніпровець», що фактично і відбулося у подальшому. Також просила врахувати, що за розпочатою перевіркою за скаргами громадян - власників земельних ділянок відповідно до Державних актів, щодо протиправного заволодіння ПАТ «Дніпровець» їх земельними ділянками, з'ясовано, що на даний час Державні акти на право власності на фізичних осіб є дійсними, факту передачі їх до статутного фонду Товариства не відбувалось (акт відсутній).

Представник Позивача - ПАТ «Дніпровець», проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на необґрунтованість її вимог та зазначаючи, що ОСОБА_1 не є належним заявником апеляційної скарги, оскільки оскаржуваним рішенням його права не порушено. При цьому визнав, що при затвердженні технічної документації дійсно спеціалістами - розробниками документації була допущена помилка та одна земельна ділянка ОСОБА_1 помилково включена до загального масиву земельної ділянки, право власності на яку оформлено на них. Але це технічна помилка, яка може бути виправлена у подальшому. Не заперечував, що подані ними у вересні 2011 року документи на отримання згоди на розробку технічної документації із землеустрою, на підставі яких приймалось Петриківською РДА рішення від 20.09.2011р. за № 535-р-11 дійсно містили відомості про те, що земельна ділянка площею 5233 м2 належить ОСОБА_6, так як їм не було відомо, що з 2007 року її власником є ОСОБА_1, та не заперечував, що надати докази передачі товариству ОСОБА_6 оригіналу державного акту на свою земельну ділянку, або надати сам оригінал цього акту вони не можуть.

Представник Відповідача - Петриківської РДА, також заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Пояснити, чому ж тоді безпосередньо їх рішенням не задоволено заяву Позивача, а прийнято розпорядження про відмову у її задоволенні, та для чого, у такому випадку, їм потребувалось судове рішення для подальшого прийняття розпорядження про задоволення заяви Позивача - не зміг. При цьому підтвердив, що як при прийнятті розпорядження від 20.09.2011 року про надання дозволу на проведення інвентаризації земельних ділянок ПАТ «Дніпровець», так і при прийнятті рішення про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на територіях Єлізаветівської, Курилівської, Миколаївської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, ними розглядались лише надані Позивачем документи та не ставились до відома суміжні землевласники і не з'ясовувалась їх думка щодо цього.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Як слідує із матеріалів справи, 25 березня 1999 року Рішеннями відповідних селищних рад Петриківського району Дніпропетровської області затверджено схему розподілу земель колективної власності Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець", та надано членам Колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Придніпровець" (на даний час - ПАТ «Дніпровець») у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.123 - 141 т.1)

Відповідно до Установчого договору про створення і діяльність ПАТ «Дніпровець» від 23 грудня 1999 року, укладеного між громадянами України (список згідно з Додатком № 1) та юридичними особами, а саме - ВАТ «Дніпроенерго», ТОВ «Промтовари» та Колективним сільськогосподарським риболовецьким підприємств "Придніпровець" - Засновники або Акціонери, дійшли згоди, що для забезпечення діяльності створеного Товариства, створюється статутний фонд шляхом внесення засновниками вкладів. Статутний фонд розділений на 9 846 528 акцій рівної номінальної вартості - одна гривня кожна. Засновники, в рахунок викупу своїх акцій, зобов'язуються внести до статутного фонду ЗАТ, зокрема - фізичні особи - право приватної власності на земельні ділянки та кошти в сумі 2 465 243 грн., конкретний внесок Засновника зазначається у додатках 2,3,4,5, який є невід'ємною частиною Договору. (а.с.24-64 т.1)

25 січня 2000 року було зареєстровано Сільськогосподарське риболовецьке закрите акціонерне товариство «Дніпровець» (наразі ПАТ «Дніпровець), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію № 2364258680010055, зміни в межах земельних ділянок не були проведені. (а.с.76-78 т.1)

Розпорядженням голови Петриківської районної державної адміністрації від 29 вересня 2011 року № 535-р-11 дозволено ПАТ "Дніпровець" проведення інвентаризації земельних ділянок, які внесені в Статутний фонд товариства та замовлення в ліцензійній землевпорядній організації технічної документації із землеустрою, що посвідчують право на земельну ділянку. (а.с.79 т.1 )

29 березня 2012 року представником ПАТ «Дніпровець» до Петриківської РДА подано заяву про затвердження технічної документації із землеустрою. (а.с.80)

29 березня 2012 року Відповідачем, з посиланням на підпункт «б» пункту 15 розділу X Земельного кодексу України, яким до 01 січня 2013 року не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна їх цільового призначення (використання), було надано обґрунтовану відповідь листом за № 802/12-16, відповідно до якої райдержадміністрація вважає передчасним оформлення за даним підприємством прав на зазначені земельні ділянки. (а.с.81).

Визнання незаконними дій Відповідача та зобов'язання Петриківську РДА винести рішення у формі розпорядження щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки Позивача для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і було предметом судового спору.

В той же час, заявник апеляційної скарги - ОСОБА_1, який не приймав участі у розгляді справи по суті, але вважає, що таким рішенням суду порушено його права, адже він не був засновником Товариства, а отримав у спадок земельну ділянку, яка знаходиться в загальному земельному масиві і щодо якої без його відома, як судом, так і Позивачем з Петриківською РДА вирішуються питання щодо спірної ділянки, просив скасувати зазначене рішення як незаконне та необґрунтоване.

На підтвердження вказаного надав до суду Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 22 серпня 2007 року на своє ім'я із планом меж земельної ділянки (а.с.175 т.1), копію Договору про розподіл спадкового майна після померлої ОСОБА_6, яке складається із земельної ділянки 5.3785 га, розташованої на території Курилівської селищної ради Петриківського району, якому у власність перейшла вищевказана ділянка повністю. (а.с.234, 235 т.1)

Крім того, і судом апеляційної інстанції встановлено, та сторонами не спростовано, що як при прийнятті головою Петриківської районної державної адміністрації Розпорядженням від 20 вересня 2011 року № 535-р-11 про надання дозволу ПАТ "Дніпровець" на проведення інвентаризації земельних ділянок, які внесені в Статутний фонд товариства, так і при вирішенні питання щодо затвердження розробленої технічної документації із землеустрою у березні 2012 року, Відповідачем розглядались та затверджувались документи, відповідно до яких власником вищевказаної земельної ділянки, розташованої на території Курилівської селищної ради Петриківського району значилась ОСОБА_6, як один із засновників ПАТ «Дніпровець», в той час, як уже з січня 2007 року власником цієї ділянки був спадкоємець ОСОБА_6 - ОСОБА_1, який до діяльності ПАТ «Дніпровець» не має ніякого відношення. (а.с.234,235,241 т.1 та а.с.20 , 53,68, 94,99 т.2)

Оскільки вказані обставини не були враховані судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення від 25 квітня 2012 року, в той же час як цим рішенням суд зобов'язав Петриківську РДА вирішити питання щодо затвердження технічної документації на підставі розпорядження № 535-р-11 від 20.09.2011 року (а.с.99 зворот), без відома та отримання згоди ОСОБА_1, як суміжного землекористувача та особи, права якої зачіпаються і при розгляді заяви ПАТ «Дніпровець» стосовно підготовки технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ПАТ «Дніпровець» на земельну ділянку, колегія суддів вважає наявними підстави для перегляду судового рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1

При цьому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що у судовому засіданні повністю знайшли підтвердження обставини, викладені Позивачем у позовній заяві, а тому є підстави для задоволення вимог Позивача, адже такий висновок зроблений без врахування вищевказаних обставин справи та з порушенням норм матеріального права, що полягає в наступному.

Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб зобов'язано діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті другої КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2008 року зазначено, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

За позицією ПАТ «Дніпровець», з якою погодився суд першої інстанції, оскільки засновники (фізичні особи) внесли у статутний фонд право власності на свої земельні ділянки, що не протирічило статті 12 Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 року N 1576-XII у редакції. чинній на час створення товариства (1999рік), тому Товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Розпорядженням голови Петриківської районної державної адміністрації від 29 вересня 2011 року № 535-р-11 дозволено Сільськогосподарському риболовецькому Закритому акціонерному товариству "Дніпровець" (на даний час ПАТ «Дніпровець») проведення інвентаризації земельних ділянок, які внесені в Статутний фонд товариства та дано згоду на замовлення в ліцензійній землевпорядній організації технічної документації із землеустрою, що посвідчують право на земельну ділянку За таких обставин та після виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки на ім'я ПАТ «Дніпровець», Відповідач зобов'язаний був прийняти рішення про затвердження такої документації. А тому відмова Петриківської РДА прийняти таке рішення з посиланням на підпункт «б» пункту 15 розділу X Земельного кодексу України, яким до 01 січня 2013 року не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна їх цільового призначення (використання), було надано обґрунтовану відповідь листом за № 802/12-16, відповідно до якої райдержадміністрація вважає передчасним оформлення прав на зазначені земельні ділянки за даним підприємством, є незаконною, адже закон не має зворотної дії в часі.

За позицією заявника апеляційної скарги - ОСОБА_1, оскільки на земельну ділянку, яка належить йому на праві приватної власності з 2007 року, ПАТ «Дніпровець» у вересні 2011 року безпідставно замовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки саме за Товариством, а судом у квітні 2012 року незаконно вирішено питання про зобов'язання Петриківської РДА щодо затвердження такої технічної документації, у зв'язку з чим без його відома та згоди вирішено питання щодо його прав землевласника, то таке судове рішення має бути скасоване як незаконне та необґрунтоване. Вважає, що суд не врахував, що належна йому на праві власності земельна ділянка ні його матір'ю - ОСОБА_6, ні ним, як, до речі, і іншими власниками земельних ділянок, не передавались до Статутного фонду Позивача.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи документи та встановлені судом додаткові докази, з урахуванням приписів вищевказаних правових норм та виходячи із суті заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про наступне.

Закон України « Про господарські товариства» № 1576 від 19.09.1991 року регулює, безумовно, відносини щодо майнових прав товариств.

Проте, земельні відносини регулюються Конституцією України та Земельним кодексом України, обов'язок дотримання яких покладено як на фізичних, так і юридичних осіб.

Документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку незалежно від способу набуття власником такого права, виступає виключно Державний акт.

Судом встановлено та сторонами не спростовано, що після державної реєстрації СР ЗАТ «Дніпровець» (на даний час - ПАТ «Дніпровець» (а.с.77 т.1), тобто, після 25.01.2000 року, коли фізичні особи - засновники ПАТ «Дніпровець», які згідно з Установчим договором від 23.12. 1999 року (відомості про скасування або визнання нечинним якого на даний час відсутні) мали внести до статутного фонду підприємства право власності на свої земельні ділянки, та до 01 січня 2002 року, (коли набрав чинності новий Земельний кодекс України від 25.10.2001 року та втратив чинність Земельний кодекс України від 1990 року ), ПАТ «Дніпровець» не вирішувало питання щодо оформлення права власності на земельні ділянки на ім'я Товариства, землевпорядними організаціями не встановлювалось меж земельних ділянок в натурі та не отримувалось документа на ім'я ПАТ «Дніпровець», що посвідчує його право на певні земельні ділянки (стаття 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р).

Враховуючи те, що корпоративні спори підвідомчі господарським судам, не можна залишити поза увагою, що статтею 6 Установчого договору визначено, що внесками засновників товариства поряд з іншим, можуть бути право власності на земельні ділянки, права користування землею (а.с. 48 т.2), в той час, як статтею 13 Закону України « Про господарські товариства» № 1576 від 19.09.1991 р. у редакції, чинній на час створення товариства вкладами учасників та засновників товариства можуть бути права користування землею, а також інші майнові права.

Як слідує із матеріалів справи, Установчим договором чітко передбачено, що внески до статутного фонду здійснюються на підставі оригіналу документу, що свідчить про належність відповідних прав у Засновника. На підтвердження внеску уповноважений представник видає засновнику тимчасове свідоцтво про одержання від нього відповідного внеску. Свідоцтво мусить містити опис внеску, його грошову оцінку, дату, підпис засновника та підпис уповноваженого представника. Майно, яке вносять засновники, передається по акту прийому передачі. Право власності на майно, яке передається, переходить до ПАТ з моменту підписання акту прийому передачі. Конкретний внесок кожного засновника зазначається у Додатках 2,3, 4,5, які є невід'ємною частиною Договору. (а.с.49 т.2)

Однак доказів того, що уповноважений представник ПАТ «Дніпровець» (на виконання умов Установчого договору) прийняв по акту прийому-передачі від засновника товариства - ОСОБА_6, оригінал документу - Державний акт на право власності на земельну ділянку та видав їй тимчасове свідоцтво про одержання від неї відповідного внеску за підписом як уповноваженого представника, так і ОСОБА_6 - Позивачем до суду не надано, навіть не заявлено про існування таких доказів (акту прийому-передачі). Тим більше, не надано до суду таких документів і стосовно заявника апеляційної скарги - ОСОБА_1, що є додатковим доказом порушення його прав. Наявний у матеріалах справи Додаток № 2 до Установчого договору неможливо визнати належним доказом дотримання Позивачем виконання вимог статті шостої договору, оскільки він не містить ні дати його складання, ні підписів осіб, які б засвідчували його достовірність та виражали згоду засновників на підтвердження відомостей, у ньому зазначених (а.с.94-106 т.2), в той час, як Додаток № 3 - внесок ВАТ «Дніпроенерго» - містить і підпис і печатку засновника під переліком майна, яке передається до Статутного фонду ( а.с.107-11 т.2).

З огляду на зазначене висновок суду першої інстанції про те, що Установчий договір від 23.12.1999 року було укладено у відповідності до вимог діючого на той час законодавства та оформлено належним чином, а факт державної реєстрації товариства 25.01.2000 року є підтвердженням виниклих прав та обов'язків ПАТ «Дніпровець» , який став власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу, визнається колегією суддів безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Безпідставним колегія суддів вважає і посилання представника ПАТ «Дніпровець» на те, що ОСОБА_1 незаконно отримав свідоцтво про право власності на земельні ділянки у порядку спадкування після смерті засновки товариства - ОСОБА_6, та що його права ніяким чином не порушено ні оскаржуваним судовим рішенням від 25.04.2012 року, ні рішенням Петриківської РДА від 20.09.2011 року, оскільки його право власності на спірну земельну ділянку у передбаченому законом порядку не оскаржувалось.

Крім того, судом встановлено, що за вирішенням питання щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації на об'єднання земельних ділянок, які внесені у Статутний капітал ПАТ «Дніпровець» та виготовлення держаних актів, що посвідчують право власності на земельні ділянки саме за ПАТ «Дніпровець», товариство звернулось до Петриківської РДА лише 15 вересня 2011 року, тобто, в той час, коли Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III хоча і дозволяє внесення земельних часток (паїв) до статутних фондів юридичних осіб, які є господарськими товариствами відповідно до Закону України "Про господарські товариства", однак встановлює мораторій на таке внесення. (а.с.20 т.2)

При цьому на розгляд Петриківській РДА було надано лише клопотання ПАТ «Дніпровець», згода власників земельних ділянок - фізичних осіб-засновників товариства не надавалась та РДА не з'ясовувалась, як не з'ясовувалась ні їх думка при наданні згоди на розробку технічної документації, ні згода суміжних землевласників, у тому числі, і заявника апеляційної скарги - ОСОБА_1, власника земельної ділянки у порядку спадкування після ОСОБА_6

Щодо визнання судом першої інстанції протиправними дій Петриківської РДА про відмову Позивачу у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на територіях Єлізаветівської, Курилівської, Миколаївської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області та зобов'язання Петриківської РДА вирішити питання про затвердження технічної документації на підставі розпорядження № 535-р-11 від 20.09.2011р., колегія суддів також вважає, що такий висновок суду протирічить правовим нормам, що регулюють спірні правовідносини.

Відмовляючи ПАТ «Дніпровець» у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право ПАТ «Дніпровець» на земельні ділянки на територіях Єлізаветівської, Курилівської, Миколаївської сільської ради, Відповідач посилався на приписи підпункту «б» пункту 15 розділу Х Земельного кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до яких до 01 січня 2013 року не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а тому оформлення прав за даним на зазначені земельні ділянки за даним підприємством є передчасним. (а.с.81).

Колегія суддів вважає таке обґрунтування Петриківською РДА правомірності своїх дій при розгляді клопотання представника ПАТ «Дніпровець» та відмови у його задоволенні таким, що узгоджується з приписами правових норм, що регулюють спірні правовідносини.

При цьому слід зазначити і наступне.

Ні на час укладання Установчого договору від 23.12.1999 року, коли фізичні особи - засновники ПАТ «Дніпровець» мали б внести до статутного фонду підприємства право власності на свої земельні ділянки, ні після реєстрації Товариства 25.01.2000 року та до 01 січня 2002 року, ПАТ «Дніпровець» не вирішив питання щодо належного набуття права власності на спірні земельні ділянки, не встановлював їх меж в натурі та не отримав Державного акту на своє ім'я, як це визначалось статтею 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р.

Більш того, як зазначає заявник апеляційної скарги, державні акти, оформлені на фізичних осіб-засновників товариства, так і залишились у цих осіб і право власності щодо них не переоформлено, не скасовано, адже саме за державним актом на ім'я матері після її смерті він і отримав у спадок спірну земельну ділянку.

Вказане підтверджується і листом Відділу Держземагенства, із якого слідує, що згідно державних актів на право приватної власності на землю, виданих громадянам - членам КСРП «Придніпровець» (зараз - ПАТ «Дніпровець), які на даний час залишаються діючими, та державних актів на право власності на цю ж земельну ділянку, виданих ПАТ «Дніпровець» (на підставі оскаржуваного судового рішення), вказані пайові земельні ділянки належать на праві власності і громадянам і ПАТ «Дніпровець» одночасно. (а.с.130 т.2)

Оскільки пунктом 14 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до 1 січня 2013 року забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств, а Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу (п.3 Прикінцевих положень), тому дії Петриківської РДА щодо відмови у задоволенні клопотання представника ПАТ «Дніпровець» про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право ПАТ «Дніпровець» на земельні ділянки на територіях Єлізаветівської, Курилівської, Миколаївської сільської ради слід визнати правомірними та такими, що узгоджуються з приписами частини 3 статті 2 КАС України та частиною 2 статті 19 Конституції України.

Посилання суду першої інстанції на те, що закон не має зворотної дії, а отже, ПАТ «Дніпровець» і в 2011 році має право на отримання державного акту на право власності на своє ім'я на земельні ділянки, що, як з'ясувалось, до цього належать на праві власності фізичним особам - засновникам товариства, визнається колегією суддів помилковим та таким, що не узгоджується з вищевказаними правовими нормами.

Як наслідок - у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення вимог ПАТ «Дніпровець» про визнання протиправними дій Петриківської РДА.

Тим більше, були відсутні підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, зазначене судом, а саме - вирішити питання про затвердження технічної документації на підставі розпорядження № 535-р-11 від 20.09.2011р. (прийняття конкретного рішення є виключною компетенцією суб'єкта владних повноважень).

У подальшому, на виконання вказаного рішення, Петриківською РДА 19 вересня 2012 року прийнято розпорядження, яким затверджено книги 1 та 2 технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право ПАТ «Дніпровець» на вказані ділянки, у тому числі, щодо земельних ділянок на території Курилівської селищної ради, де знаходиться земельна ділянка ОСОБА_1 (а.с.119 т.2), що є додатковим доказом порушення його прав у зв'язку з прийняттям судом оскаржуваного рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції, як прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні вимог ПАТ «Дніпровець» у повному обсязі.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітні 2012 року у справі № 2а/0470/4316/12 - скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дніпровець» - відмовити у повному обсязі.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня його складення у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 24 червня 2014 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник