Ухвала суду № 39504018, 24.06.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/793/174/14 Справа № 2314/8931/12 Категорія: ч.1 ст. 286 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Макаренко І. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБиби Ю.В. суддів Іваненка І.В., Торопенка М.В. з участю прокурораСвищ Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2014 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уродженець та житель АДРЕСА_1, з середньою освітою, не неодружений, працюючий електромонтером Станції швидкої медичної допомоги м. Черкаси, не судимий

засуджений за - ч.1 ст.286 КК України на 1 (один) рік виправних робіт по місцю роботи строком 01 рік з відрахуванням 20 % заробітної плати в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Зараховано в строк відбуття, як основного так і додаткового покарання засудженому ОСОБА_6 відбуте ним покарання по вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2012 року в виді 05 місяців 09 днів виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням 20% заробітної плати в доход держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 01 рік.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишений попередній -підписка про невиїзд.

Цивільний позов прокурора м. Черкаси задоволений повністю.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_6 на користь Комунального закладу «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради понесені витрати в сумі 990,15 грн., зарахувавши їх до загального фонду міського бюджету м. Черкаси «Інші надходження», розрахунковий рахунок 31419544700002, МФО 854018, ЗКПО 38031150, банк одержувач ГУДКСУ у Черкаської області та Черкаської обласної ради в сумі 4 234,60 грн., які витрачені на лікування потерпілої ОСОБА_7 Комунальним закладом «Черкаська обласна дитяча лікарня» Черкаської обласної ради та зарахувати їх до загального фонду обласного бюджету Черкаської області «інші надходження», розрахунковий рахунок 31410544700001, МФО 854018, Код 37930566, банк одержувач ГУДКСУ у Черкаській області.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 - задоволений повністю.

Стягнуто зі ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_7 1 443,23 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто зі ОСОБА_6 судові витрати в сумі 1 865,80 грн., перерахувавши їх в УДККСУ в Черкаській області, код 255740009, розрахунковий рахунок 31254272210063, МФО 854018 одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, призначення платежу: за експертні роботи.

Вирішено долю речових доказів по справі відповідно до вимог ст. 81 КПК України ( в редакції 1960 року).

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_6 визнано винним за те, що він 27 липня 2012 року близько 15.00 год. керуючи мопедом «Yamaha» номерні знаки НОМЕР_1, та рухаючись біля будинку № 3 по вул. Громова в м. Черкаси, зі сторони вул. Ватутіна в напрямку вул. Ільїна, в порушення п. п. 2.3.6, 12.3 Правил дорожнього руху України, був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, та при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода, якого він об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів до зменшення швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу, в порушення п.18.1 Правил дорожнього руху України, виїхав на нерегульований пішохідний перехід, який зазначений інформаційно - вказівними знаками 5.35.1, 5.35.2 Правил дорожнього руху України, і скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7, яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переході, зліва направо відносно напрямку руху мопеда.

Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_7 згідно висновку судово - медичної експертизи № 1036/190 від 27 вересня 2012 року спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розгляд здоров'я, у вигляді: відкритої непроникаючої черепно - мозкової травми із забоєм головного мозку, забої з набряками та забійну рану голови і її наслідки, легкі тілесні ушкодження у вигляді: забоїв з набряками, садна тулуба та кінцівок. Спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 знаходиться в прямому причинному зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_6 вимог п. п. 2.3 б, 12.3 та 18.1 Правил дорожнього руху України.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 12 лютого 2013 року вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 27.11.2012 року щодо ОСОБА_6 скасований в частині задоволення та розміру цивільного позову, а матеріали справи направлені на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. В іншій частині вирок залишений без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.11.2013 року, вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.11.2012 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 12.02.2013 року - скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.

Не погоджуючись з вироком суду, засуджений ОСОБА_6 вважає, що вирок суду є незаконним, просить його змінити. Вважати його таким, що відбув покарання повністю, а позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити частково, стягнувши в рахунок відшкодування матеріальних та моральних збитків 5000 (п'ять) тисяч гривень.

В обґрунтування своїх вимог засуджений ОСОБА_6 зазначає, що з вироком районного суду від 17.04.2014 року в частині призначення аналогічного покарання він погоджується, а саме з 1 роком виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. При цьому засуджений ОСОБА_6 зазначає, що дане покарання частково відбув, а саме 5 місяців 09 днів, а від частини покарання, що залишилася, він був звільнений ухвалою Соснівського районного суду від 06 листопада 2013 року умовно-достроково на не відбуту частину покарання 6 місяців 21 день та знятий з обліку Соснівського РП Черкаського МВ КВІ 15.11.2013 року. Дана ухвала ніким не скасована.

Тому вважає, що на час винесення вироку 17.04.2014 року, він повністю відбув покарання, тому суд повинен був повністю звільнити його від відбуття покарання.

Разом з тим, засуджений ОСОБА_6 зазначає, що ним вже добровільно виплачено на користь потерпілої 5000 (п'ять тисяч) гривень, а тому вважає, що суд першої інстанції повинен був стягнути з нього не 10000 (деять тисяч) гривень, а 5000 гривень.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, міркування прокурора, який заперечив проти апеляції, просив вирок суду залишити без змін, колегія судів приходить до висновку про залишення апеляції без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 323 КПК України (в редакції 1960 року), вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вказані вимоги законну судом першої інстанції в повній мірі було дотримано та постановлено законне та обґрунтоване рішення в справі

Так, висновок суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи та підтверджується сукупністю зібраних і досліджених в судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і які не оспорюються в апеляції.

Дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286 КК України кваліфіковано вірно з чим і погоджується колегія суддів.

Призначаючи покарання суд відповідно вимог ст. 65-67 КК України достатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який законодавець відносить до злочину невеликої тяжкості, дані про особу засудженого, які характеризують його з позитивного боку, раніше не судимий, щиро розкаявся, частково відшкодував завдані збитки та за відсутністю обставин, що обтяжують його покарання, суд вірно призначив ОСОБА_6 покарання у вигляді 1 (один) рік виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням 20 % заробітної плати в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Крім того, Придніпровський районний суд вірно зарахував в строк відбуття, як основного так і додаткового покарання засудженому ОСОБА_6 відбуте ним покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2012 року в виді 6 місяців 21 днів виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням 20% заробітної плати в доход держави з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.

Посилання засудженого ОСОБА_6 на те, що вищезазначене покарання частково він відбув, а саме 6 місяців 21 день, а від частини покарання, що залишилася, він був звільнений ухвалою Соснівського районного суду від 06 листопада 2013 року умовно-достроково на не відбуту частину покарання 5 місяців 9 днів, а тому він повністю відбув покарання є надуманим.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Соснівського районного суду про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 була винесена 06.11.2013 року, в якій суддя посилається на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.11.2012 року, тоді, як матеріали відносно даного засудженого знаходилися на розгляді у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ і ухвалою цього ж суду від 12.11.2013 року вказаний вирок суду був скасований, а отже у вказаному кримінальному провадженні було скасовано всі прийняті судові рішення і по відбуттю покарання.

Таким чином ухвала Соснівського районного суду від 06 листопада 2013 року, якою звільнено ОСОБА_6 умовно-достроково на не відбуту частину покарання 5 місяців 9 днів за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2012 року не має юридичної сили.

Тому посилання засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Соснівського районногого суду від 06.11.2013 року про умовно-дострокове звільнення є безпідставним.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком судді про стягнення з засудженого 10 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, оскільки потерпіла ОСОБА_7 зазнала негативних емоцій і переживань, які вплинули на реалізацію її намірів та суттєво погіршили її життєві зв'язки. Отже, стягнення з засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_7 10 000 гривень є в повній мірі об'єктивною сумою для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів вважає, що доводи засудженого щодо стягнення з нього 5000 (п'ять тисяч) гривень є надуманими та необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні будь які докази того що останнім було відшкодовано потерпілій як моральну так і матеріальну шкоду завдану внаслідок злочину.

Тому, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляції засудженого ОСОБА_6 не підлягають до задоволення з наведених вище підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 367 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.04.2014 року, стосовно засудженого ОСОБА_6 - залишити без змін.

Головуючий :

Судді :