Рішення № 39503134, 26.06.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Сп.№ 22-ц-796/6271/2014 Головуючий у 1-ін.- Яровенко Н.О.

Доповідач - Слободянюк С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк С.В.,

суддів - Лапчевської О.Ф., Оніщука М.І.,

при секретарі - Трофименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну м.Києві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриваБанк» на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 лютого 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі БАНК) звернулись в суд з вищенаведеним позовом і просили суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором про відкриття карткового рахунку і обслуговування платіжної картки від 19 серпня 2004 року в сумі 19144,88 грн. та судовій збір.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 19 лютого 2014 року відмовлено у позові.

На рішення суду першої інстанції БАНКом подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового - про задоволення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Справу розглянуто без участі сторін, які належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові зворотні відправлення від 03 червня 2014 року (а.с.79). Повідомлення відповідачу направлено за адресою, яка зазначена в апеляційній скарзі та копії паспорту громадянина України (а.с.8).

Відповідно до положення ч.3 ст. 76 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову розписку, не виявлено в місці проживання, повістка під розписку вручають будь-куму з повнолітніх членів сім*ї.

Повідомлення про час та місце розгляду справи, направлено на адресу відповідача ОСОБА_2, отримано дружиною останнього.

Відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи у позові, послався на положення, ст. 257 ЦК України, якою загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. На положення п. 7 ч.13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» про те, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна з таких підстав.

19 серпня 2004 року між Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 укладено договір № SAMDH03000001132962 про відкриття карткового рахунку і обслуговування платіжної картки, відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 4000,00 грн. у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 3% річних за користування кредитом строком на два року (п.1.1.а.с.7).

Як вбачається з наданого розрахунку, заборгованість за умовами спірного договору станом на 30 вересня 2013 року складається з суми кредиту у розмірі 3262,59 грн., суми відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 15882,29 грн., а всього - 19144,88 грн. (а.с.4-6).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України банк зобов'язаний надати кредит позичальнику в розмірі та на умовах, що передбачені кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умови договору відповідачем належним чином не виконувалися, в наслідок чого виникла заборгованість.

Статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може бути встановлена позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Пунктом 7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У системному зв`язку з ч.11 ст. зазначеного Закону, стосується позасудовий порядок повернення споживачого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

Відповідно до роз`ясення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» та постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 7 від 07 лютого 2014 року «Про несення змін і доповнень до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» п.31 викладено в новій редакції, відповідно до положення якого при застосування положення п.7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суди мають виходити з того, що у системному зв`язку з ч.11 ст. зазначеного Закону ця вимога стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

У зв*язку із цим та враховуючи, що ЦК не передбачає заборони пред*явлення окремих вимог у зв*язку з пропущенням строку позовної давності, при вирішення таких спорів, суди повинні враховувати положення ЦК про позовну давність.

Відповідно до ч.3 ст.. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України). Якщо суд визнає поважними причинами пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Разом з тим, при вирішенні спору в судовому порядку позовна давність застосовується судом лише за заявою стороною у спорі і є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними пропущення строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Судом першої інстанції ухвалено заочне рішення.

За таких обставин не вбачалось підстав для самовільного застосування судом першої інстанції строку позовної давності та відмови у позові.

Як вбачається з наведеного вище розрахунку заборгованості, заборгованість за кредитним договором складається з суми боргу кредиту та відсотків за користування кредитними коштами ( 3262,59 грн. + 15882,29 грн. = 19144,88 грн.), яка підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги; скасуванню оскаржуваного рішення, як того, що ухвалено з порушення норм матеріального права; ухвалення нового рішення, яким стягнути з відповідачу на користь позивача загальну суму заборгованості у розмірі 19144,88 грн. за кредитним договором № SAMDH03000001132962 від 19 серпня 2004 року та судовий збір - 229,40 грн.

Керуючись ст..ст.303,307,309, 313 ЦПК України колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 лютого 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, іден.номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ № 14360570, 49094, м.Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50) 19144,88 грн. заборгованість за кредитним договором та 229,40 грн. судового збору 229,40 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: