Рішення № 39502473, 26.06.2014, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Єдиний унікальний номер № 254/10503/13-ц

Провадження № 2/254/423/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:

головуючої судді : Тараньової В.С.,

при секретарі судового засідання: Запорожець О.П.,

за участю позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Лізенко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору розірваним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Будьоннівського районного суду м. Донецька з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», з урахуванням уточнень, про визнання кредитного договору розірваним, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 12 лютого 2008 року між нею та ЗАТ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», був укладений кредитний договір б/н шляхом підписання заяви, відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит в сумі 1 400,00 доларів США, зі сплатою за користування кредитом у розмірі 19,20 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, строк дії картки - 3 роки. З 2009 року позивачка ОСОБА_1 знаходиться у тяжкому матеріальному стані. Рішеннями Будьоннівського районного суду від 17.10.2011 року та від 02.10.2013 року з позивачки ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за кредитним договором б/н від 12 лютого 2008 року. Не зважаючи на її звернення до відповідача, Банк відмовляється розірвати кредитний договір, прострочки за цим договором продовжуються. Посилаючись на ст. 651 ЦК України, просить визнати кредитний договір розірваним з 22.04.2014 року, оскільки карткою вона не користується з 2009 року та банк був неодноразово проінформован про розірвання карт-рахунку в однобічному порядку.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та додала, що двічі рішенням суду з неї були стягнути суми заборгованості по кредиту, у тому числі й штрафні санкції. Незважаючи на передбачений договором порядок розірвання договору, яким вона декілька разів скористалася, банк не надає їй конкретної відповіді щодо розірвання договору, а тільки повідомляє про необхідність сплатити заборгованість, з якою вона також не згодна. Проте вона втратила роботу, самостійно виховує двох неповнолітніх дітей, один з яких тяжко хворіє.

Представник відповідача Лізенко Г.В., що діє на підставі довіреності юридичної особи, у судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що позивачкою не виконуються зобов'язання, встановленні договором та не виконані судові рішення.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) суд встановив наступне.

12 лютого 2008 року між ЗАТ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», і ОСОБА_1 укладений кредитний договір б/н, згідно з яким ЗАТ "ПриватБанк" надає відповідачу кредит на споживчі потреби у сумі 1 400,00 доларів США, зі сплатою за користування кредитом у розмірі 19,20 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (строк дії картки 3 роки). Даний кредитний договір укладений у письмовій формі шляхом подання заяви позивача про надання йому кредиту, узгодженої з відповідачем, що відповідає ст. 638, 1047, 1054 ЦК України.

Згідно з умовами даного договору банк надає позичальнику строковий кредит з умовами сплати за користування кредитом 1,6 % в місяць на залишок заборгованості за кредитом (із розрахунку 360 днів в році).

Умови надання споживчого кредиту фізичним особам є невід'ємною частиною заяви позичальника.

Будьоннівський районний суд м. Донецька рішенням від 17 листопада 2011 року та від 02 жовтня 2013 року стягнув зі ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 12 лютого 2008 року у сумі 19 876 гривень 60 копійок та рішенням від 02.10.2013 року - заборгованість по процентам за користування кредитом по цьому ж договору в сумі 6 584 гривні 87 копійок. Рішення набрали законної сили.

Із наданої Банком за ухвалою суду інформації про рух коштів по картковому рахунку, відкритому на ОСОБА_1 вбачається, що з 2009 року ОСОБА_1 припинила користування цією карткою.

Листом ПАТ КБ «ПриватБанк» № 30.1.0.0/2 - 2900013423 від 12.01.2014 року на її заяву, ОСОБА_1 пропонувалось погасити прострочену заборгованість за кредитним договором б/н від 12 лютого 2008 року у розмірі 30 537,62 доларів США.

16.04.2014 року позивачкою ОСОБА_1 була надіслана заява відповідачу про розірвання кредитного договору б/н від 12 лютого 2008 року з посиланням на п. 9.12 кредитного договору, яка була отримана ПАТ КБ «ПриватБанк» 22 квітня 2014 року що підтверджено копією її заяви, копією поштового повідомлення про вручення, відповіддю відповідача та поштовим конвертом.

Згідно з відповіддю ПАТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-20140424/3275 від 24.04.2014 року, ОСОБА_1 на теперішній час не виконала покладенні на неї умови кредитного договору та їй пропонується підтвердити намір закрити картрахунок та повернути карту в банк, перед чим погасити всі види заборгованості перед банком.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до п. 9.12 умов та правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку ні одна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такій же строк.

Згідно зі ст.. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані в силу вимог ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки позивачка ОСОБА_1 проінформувала відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» про одностороннє розірвання кредитного договору відповідно до п. 9.12 умов та правил надання банківських послуг шляхом надіслання відповідної заяви поштою, яку відповідач отримав 22 квітня 2014 року, то позов ОСОБА_1. обґрунтований та підлягає задоволенню. В зв'язку з чим суд вважає доцільним застосувати приписи ч. 3 ст. 651 ЦК України та визнати кредитний договір б/н, укладений 12 лютого 2008 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 розірваним з 23 квітня 2014 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 212-215 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору розірваним задовольнити повністю.

Визнати кредитний договір б/н, укладений 12 лютого 2008 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 розірваним з 23 квітня 2014 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: