Ухвала суду № 39500280, 17.06.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22-ц/778/2869/14 Головуючий у 1-й інстанції Турбіна Т.Ф.

Суддя-доповідач Воробйова І.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Кримської О.М.

суддів Воробйової І.А.,

Дашковської О.В.

при секретарі Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ліквідатор Баранова Олена Русланівна, приватний нотаріус Запорізького міською нотаріального округу ОСОБА_7, Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції, Управління земельних ресурсів у м. Запоріжжі про застосування наслідків недійсності нікчемного договору купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року ПАТ «ПУМБ» звернулось до суду з позовом, який в процесі розгляду справи уточнювали, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ліквідатор Баранова О.Р., приватний нотаріус Запорізького міською нотаріального округу ОСОБА_7, Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції, Управління земельних ресурсів у м. Запоріжжі про застосування наслідків недійсності нікчемного договору купівлі-продажу.

В обґрунтування позову, позивач зазначав, що 08 серпня 2007 року між юридичною особою ЗАТ «ПУМБ», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ «ПУМБ», тип якого змінено за рішенням зборів акціонерів (протокол № 53 від 22.04.09) згідно з ЗУ «Про акціонерні товариства», та фізичною особою ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 5571230, на суму 170000, 00 доларів США, на строк до 08 серпня 2027 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Позивачем і ОСОБА_4 укладено договір іпотеки №5571452 від 08 серпня 2007 року посвідчений ОСОБА_8. приватним нотаріусом Запорізькою міського нотаріального округу, за р.н. 1890. Предметом договору іпотеки є будинок та земельна ділянка кадастровий номер: 2310100000:04:008:0040. розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

20 серпня 2009 року Господарським судом Запорізької області постановою по справі №19/166/09 фізичну особу-підприемця ОСОБА_4 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Баранову О.Р. (ліцензія НОМЕР_1 від 31.05.09 (падалі - Ліквідатор). В ході ліквідаційної процедури, без погодження з Позивачем, Ліквідатором з ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу іпотечного майна, посвідчений ОСОБА_7 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, ціна договору купівлі-продажу становила 161600, 00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 07 липня 2010 року у справі №19/166/09 постанову господарського суду Запорізької області від 20 серпня 2009 року про визнання ФОН ОСОБА_4 банкрутом скасовано, а провадження у справі про банкрутство ФОН ОСОБА_4 припинено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14 вересня 2010 року у справі № 19/166/09 за заявою ОСОБА_4 було роз'яснено постанову Вищого господарського суду України від 07 липня 2010 року наступним чином: правовим наслідком скасування постанови про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та припинення провадження у справі про банкрутство №. 19/166/09 з відновленням правового становища (прав та обов'язків) сторін та учасників провадження у справі про банкрутство, що існували до порушення провадження у такій справі, у тому числі і в частині обтяжень та заборон стосовно майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, застосованих до порушення провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин, оскільки ліквідатор не мав права укладати договір купівлі-продажу предмета іпотеки від імені ОСОБА_4, правове становище Позивача та ОСОБА_4 щодо предмета іпотеки повинно бути відновлено у первісний етап, який існував до порушення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи, що договір купівлі-продажу від 31 травня 2010 року за р.№426. в силу положень ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» є нікчемним, позивач просить згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України застосувати до сторін договору купівлі-продажу двосторонню

реституцію: зобов'язати ОСОБА_5 повернути ОСОБА_4 будинок жилий адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1, та земельну ділянку (цільове призначення: для будівництва та обслуговування

житлового будинку і господарських будівель: площа 0.1000 га: кадастровий номер:

2310100000:04:008:0040, за адресою: АДРЕСА_1):

зобов'язати ОСОБА_4 повернули ОСОБА_5 грошові

кошти у сумі 161 600, 00 гри., одержані за договором купівлі-продажу: зобов'язати Реєстраційну службу Запорізького міського управління юстиції скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_5 та поновити право власності ОСОБА_4 на жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий № 2310100000:04:008:0040. за адресою: АДРЕСА_1. та внести відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; зобов'язати Управіління земельних ресурсів у м. Запоріжжі Запорізької області скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_5 та поновити право власності ОСОБА_4 на зазначену земельну ділянку та внести відповідні записи до Книги записів реєстрації державних актів на право власності па землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, а також Державного земельного кадастру, а також стягнути з відповідачів солідарно понесені судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2014 року у задоволенні позову ПАТ «ПУМБ» відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ПАТ «ПУМБ» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 серпня 2007 року між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником всіх прав та обов»язків якого є ПАТ «ПУМБ» та фізичною особою ОСОБА_4 укладено кредитний договір №5571230. Відповідно до умов якого Позивач надав ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 170000,00 доларів США, а ОСОБА_4 зобов»язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за його використання та повернути кредитні кошти Позивачу в порядку та у строки, визначені Кредитним договором, але не пізніше 08.08.2027 року.

У забезпечення виконання зобов»язань за Кредитним договором між Позивачем та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки №557111452 від 08.08.2007 року, посвідчений ОСОБА_8, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за р.№1890.

Згідно з п.п.1.2.2.2. договору іпотеки предметом іпотеки є наступне майно :

1. будинок жилий за адресою АДРЕСА_1. На земельній ділянці, зазначеній в п.1.2.1.2 цього Договору знаходиться жилий будинок, жила прибудова черепашник, обкладений цеглою, житловою площею 83,8 кв.м, позначений в плані літерами «Ж,Ж», гараж, позначений на плані літерою «К», льох з шийкою позначений в плані літерами «пг», паркан, позначений в плані цифрами «7,8,9,10,11,12,13», замощення, позначене в плані літерою «І», підпірна стіна, позначена в плані цифрою « 15». Загальна площа 231,2 кв.м;

2.земельна ділянка цільове призначення : для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель; площа 0,100 га; кадастровий номер 2310100000:04:008:0040, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 20.08.2009 року по справі №19/166/09 фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора Баранову О.Р. Згідно постанови, кредиторська заборгованість ОСОБА_4 перед ПАТ «ПУМБ» склала 163525,00 доларів США (а.с.187).

В рамках ліквідаційної процедури було проведено відкриті торги з продажу нерухомого майна ОСОБА_4, Яке являлось предметом іпотеки за договором іпотеки від 08.08.2007 року.

Згідно протоколу проведення відкритих торгів №1 від 21.12.2009 року було проведено відкриті торги з продажу житлового будинку АДРЕСА_1, переможцем аукціону стала фізична особа ОСОБА_5

Відповідно до розпорядження ліквідатора, 24.12.2009 року грошові кошти від реалізації майна у сумі 142116,51 грн. були перераховані на рахунок ПАТ «ПУМБ» як кредитора третьої черги для погашення кредиторських вимог по справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 і були зараховані банком на погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором.

Ліквідатором Барановою О.Р. з ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений ОСОБА_7, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, 31.05.2010 року за р.№426.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2010 року у справі №19/166/09 постанову господарського суду Запорізької області від 20.08.2009 року про визнання ФОП ОСОБА_4 банкрутом скасовано, а провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 припинено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.09.2010 року у справі 319/166/09 за заявою Позивача було роз»яснино постанову вищого господарського суду України від 07.07.2010 року наступним чином : правовим наслідком скасування постанови про визнання банкрутом фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 та припинення провадження у справі про банкрутство №19/166/09 є відновлення правового становища (прав та обов»язків сторін та учасників провадження у справі про банкрутство, що існували до порушення провадження у такій справі, у тому числі і в частині обтяжень та заборон стосовно майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, застосованих до порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом, однак він не має права без згоди іпотеко держателя відчуджувати предмет іпотеки.

Відповідно п.6ч.1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

Як встановлено судом, спірне майно, що було предметом іпотеки за договором іпотеки,укладеним між Позивачем та ОСОБА_4, відчуджене в процесі ліквідаційної процедури боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. ст. 216, 217 ЦК України, підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсність (нікчемність) окремої частини правочину не має наслідком недійсність інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явленою будь-якою

заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Як роз'яснено в п. п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини - якщо їх недійсність встановлена законом. Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи та дійшов до правильного висновку по те, що до спірного договору купівлі-продажу застосуванню підлягали норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а не норми ч.3 ст.9 Закону України «Про іпотеку», а тому доводо позивача про нікчемність договору купівлі-продажу не заслуговують на увагу.

Доводи апеляційної скарги, на які посилається апелянт були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції було дотримано норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції, та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає обставинам справи, вимогам закону з позиції справедливості, розумності та виваженості. Підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: