Ухвала суду № 39498848, 23.06.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3353/14 Справа № 203/7246/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Маймур Ф. Ф. Доповідач - Черненкова Л.А. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Петешенкової М.Ю., Дерев`янка О.Г.

при секретарі - Бойко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

29 жовтня 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернулися до суду із зазначеним позовом, за яким просили суд стягнути солідарно з відповідачів на їх користь 79 067,86 грн. - заборгованість за кредитним зобов'язанням; судові витрати покласти на відповідачів, посилаючись на те, що 05.03.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», який у подальшому змінив назву на ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11309165000, згідно якого позичальнику ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 80 200 грн. з кінцевим терміном повернення 04.03.2015 року та з оплатою 14 % річних за користування кредитом, які позичальник зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування кредитом згідно з графіком погашення заборгованості. 25.02.2009 року між вказаними сторонами договору було укладено додаткову угоду до договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11114744000, згідно якої сторони домовились, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, зазначений при його укладені, а саме: № 11309165000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме: 113091165001. Позичальник умови кредитного договору не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 19.03.2013 року у сумі 79 067,86 грн., з яких: 55 553,94 грн. - заборгованість за кредитом; 23 513,92 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом. Згідно з договором поруки № 11309165000/П1 від 05.03.2008 року відповідач ОСОБА_3 поручився перед банком за виконання позичальником обов'язків, що виникли на підставі вказаного кредитного договору. Згідно з договором поруки № 11309165000/П2 від 05.03.2008 року відповідач ОСОБА_4 поручився перед банком за виконання позичальником обов'язків, що виникли на підставі вказаного кредитного договору. 08 грудня 2011 року своє право вимоги, що виникло з кредитного договору у ПАТ «УкрСиббанк», останнім передано позивачу ПАТ «Дельта Банк», що підтверджується договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2014 року ухвалено: стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» у рахунок повернення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11309165000 від 05 березня 2008 року, яка складається із заборгованості за кредитом - 55 553,94 грн. та заборгованість по відсоткам - 23 513,92 грн., а разом - 79 067,86 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» у рахунок повернення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11309165000 від 05 березня 2008 року, яка складається із заборгованості за кредитом - 55 553,94 грн. та заборгованість по відсоткам - 23 513,92 грн., а разом - 79 067,86 грн.; стягнути в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» у рахунок повернення судових витрат - 790,68 грн., а саме з кожного - 263,56 грн.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2014 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення від 14 січня 2014 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.03.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», який у подальшому змінив назву на ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11309165000, згідно якого позичальнику ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 80 200 грн. з кінцевим терміном повернення 04.03.2015 року та з оплатою 14 % річних за користування кредитом, які позичальник зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування кредитом згідно з графіком погашення заборгованості. 25.022009 року між вказаними сторонами договору було укладено додаткову угоду до договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11114744000, згідно якої сторони домовились, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, зазначений при його укладені, а саме: № 11309165000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме: 113091165001. Позичальник умови договору не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором станом на 19.03.2013 року у сумі 79 067,86 грн., з яких: 55 553,94 грн. - заборгованість за кредитом; 23 513,92 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом. Згідно з договором поруки № 11309165000/П1 від 05.03.2008 року відповідач ОСОБА_3 поручився перед банком за виконання позичальником обов'язків, що виникли на підставі вказаного кредитного договору. Згідно з договором поруки № 11309165000/П2 від 05.03.2008 року відповідач ОСОБА_4 поручився перед банком за виконання позичальником обов'язків, що виникли на підставі вказаного кредитного договору. 08 грудня 2011 року своє право вимоги, що виникло з кредитного договору у ПАТ «УкрСиббанк», останнім передано позивачу ПАТ «Дельта Банк», що підтверджується договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року. Позивачем на адресу відповідачів направлялись листи від 30.04.2013 року щодо неналежного виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим позивач вимагав від відповідачів погасити наявну заборгованість у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, оскільки з кожним поручителем укладено окремий договір поруки, то кожний з поручителів несе солідарну відповідальність з боржником, а поручителі не несуть солідарної відповідальності, так як відсутня їх спільна порука. В судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання боржником та поручителями своїх зобов'язань за укладеними договорами щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом, а також факт наявності у позивача права вимагати повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір.

Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі щодо стягнення заборгованості за кредитними зобов'язаннями.

Відповідно до вимог ст. ст. 526,530 ЦК України, - зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Боржником ОСОБА_2 неналежним чином виконувались умови кредитного договору у зв'язку з чим виникла у нього перед банком заборгованість, право вимоги якої придбав позивач на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року.

За змістом статті 553 ЦК України ч.1 - за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до вимог статті 554 ЦК України, ч 1 - у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; ч.2 - поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Поручитель з боржником несуть солідарно відповідальність у відповідності до укладеного кредитного договору і договору поруки.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, ч.1 - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апелянта про те, що дострокове стягнення кредиту зв'язано з припиненням зобов'язань по договору, однак позивачем не заявлено вимогу про розірвання договору, що передбачено ч.2 ст. 651 ЦК України, на що суд не звернув увагу, судова колегія вважає безпідставними, оскільки сам позивач вибирає спосіб захисту порушених прав та із вказаних підстав не може бути скасоване правильне по суті рішення суду.

Доводи апелянта про те, що позивач порушив умови кредитного договору, а саме: встановлену процедуру пред'явлення позичальнику та поручителям вимоги про дострокове повернення кредиту, - судова колегія вважає неспроможними бо вони спростовуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач незаконно не виключив гроші одержані після реалізації заставного майна з основної суми боргу, - судова колегія вважає неспроможними бо вони спростовуються розрахунком боргу позивача, доказами матеріалів справи, та апелянт не надав докази, які б підтверджували зазначені обставини неправильного розрахунку боргу або відсутності заборгованості за кредитним договором позичальника.

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед установленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судова колегія приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2014 року відстрочено апелянту ОСОБА_2 сплату судових витрат за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у розмірі 395,34 грн., який визначено згідно ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2014 року

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь держави підлягає сплаті несплачений судовий збір у розмірі 395,34 гривень відповідно до вимог ч.2 ст.82 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, 317,319, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2014 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави судовий збір несплачений за подачу апеляційної скарги у сумі 395,34 гривень (триста дев'яносто п'ять гривень 34 копійок) на рахунок: отримувач - управління Державної казначейської служби України у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, р/р 31218206780004 (КБКД 22030001), код ЄДРПОУ - 37989274, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код банку отримувача - МФО 805012, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ суду 02891291, пункт 1.14.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді