Ухвала суду № 39495423, 27.06.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Копія

Справа № 127/7005/14-ц Провадження № 22-ц/772/2086/2014Головуючий в суді першої інстанції:Овсюк Є.М.Категорія: 54Доповідач: Медяний В. М.

У Х В А Л А

Апеляційного суду Вінницької області

від 27 червня 2014 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: судді Медяного В.М.,

суддів: Пащенко Л.В., Жданкіна В.В.,

при секретарі: Агеєвої Г.В.,

за участю сторін у справі: представників позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача Вінницької обласної Ради - Олійник А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області виділені матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Вінницької обласної Ради про визнання недійсними умови контракту(трудового договору) про строк його дії, визнання трудового договору таким, що укладений на невизначений строк, за позовом ОСОБА_2 до Вінницької обласної Ради про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі,

за апеляційною скаргою Вінницької обласної Ради на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 травня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Вінницької обласної ради про визнання недійсним пункту 31 контракту між Вінницькою обласною Радою в особі Голови обласної Ради Татусяка С.П. та ОСОБА_2 від 30.04.2013 про строк дії контракту з 03.05.2013 по 05.04.2014 року та контракту від 03.05.2012 про строк дії контракту з 03.05.2012 по 03.05.2013, визнання контракту(трудового договору) між Вінницькою обласною Радою в особі Голови обласної Ради Татусяка С.П. та ОСОБА_2 від 30.04.2013 таким, що укладений на невизначений строк та поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи у зв'язку з умовами контракту між Вінницькою обласною радою та ОСОБА_2 від 30.04.2013 таким, що укладений на невизначений строк.

Посилається на те, що 05.05.2014 року розпорядженням Вінницької обласної ради №68 його було звільнено з посади лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи на підставі п.2 ст.36 КЗпП України, про що було зроблено відповідний запис в трудовій книжці. Однак, він вважає, що таке звільнення є незаконним, оскільки при його звільнені не було враховано, що контракт з ним укладався декілька разів (а.с.1).

Разом з поданням зазначеного позову ОСОБА_2 було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Вінницькій обласній Раді приймати рішення та укладати контракт про призначення третьої особи на посаду головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи (а.с.26).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 травня 2014 року відкрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи у зв'язку з визнанням контракту між Вінницькою обласною Радою та ОСОБА_2 від 30.04.2013 року таким, що укладений на невизначений строк.

Відмовлено ОСОБА_2 у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства в частині позовних вимог щодо визнання недійсним пункту 31 контракту між Вінницькою обласною Радою в особі голови обласної Ради Татусяка С.П. та ОСОБА_2 від 30.04.2013 про строк дії контракту з 03.05.2013 по 05.04.2014 року та контракту від 03.05.2012 про строк дії контракту з 03.05.2012 по 03.05.2013, також визнання контракту(трудового договору) між Вінницькою обласною Радою в особі голови обласної Ради Татусяка С.П. та ОСОБА_2 від 30.04.2013 таким, що укладений на невизначений строк (а.с.28).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 травня 2014 року з метою забезпечення позову заборонено Вінницькій обласній Раді приймати рішення та укладати контракт про призначення третьої особи на посаду головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи до вирішення зазначеної цивільної справи (а.с.35).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 червня 2014 року об'єднано в одне провадження справу №127/7005/14-ц за позовом ОСОБА_2 до Вінницької обласної Ради про визнання недійсними умови контракту(трудового договору) про строк його дії, визнання трудового договору таким, що укладений на невизначений строк та цивільну справу №127/9651/14-ц за позовом ОСОБА_2 до Вінницької обласної Ради про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі (а.с.38).

В апеляційній скарзі відповідач у справі Вінницька обласна Рада просить ухвалу суду першої інстанції від 23 травня 2014 року скасувати та відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову. Зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права(а.с.40).

В судовому засіданні представник скаржника - відповідача у справі Вінницької обласної Ради Олійник А.М. апеляційну скаргу повністю підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представники позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнали та заперечили проти її задоволення, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просили ухвалу суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін у справі, що з'явилися до суду, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду від 23 травня 2014 року скасуванню з передачею даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Згідно п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов переконання в тому, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки встановлено, що при вирішенні питання про забезпечення позову, суддею порушені норми процесуального права та відповідно порядок, встановлений для вирішення даного питання.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Так, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Забезпечення позову є процесуальною дією суду, право на вчинення якої надано суду статтями 151 - 152 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується також забороною вчиняти певні дій

Зокрема, відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушенні у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Обмеження можливості господарюючого суб'єкта користування та розпорядження власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст.209 ЦПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Так, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції при розгляді питання про забезпечення позову в оскаржуваній ухвалі взагалі не мотивував необхідність застосування таких засобів забезпечення позову, як заборона Вінницькій обласній Раді приймати рішення та укладати контракт про призначення третьої особи на посаду головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи до вирішення зазначеної цивільної справи, обмежившись лише загальним висновком про те, що не прийняття заходів забезпечення позову у подальшому може зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому судом взято до уваги інтереси тільки позивача, не врахувавши права інших осіб яких можуть бути порушенні у зв'язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення позову та чи будуть при цьому обмежені можливості господарюючого суб'єкта користування та розпорядження власним майном, що може призвести до незворотних наслідків.

За таких обставин, ухвала суду є незаконною, оскільки суд порушив порядок, встановлений для вирішення питання про забезпечення позову, що відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали судді з передачею даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.303, 304, 307, 312- 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Вінницької обласної Ради задовольнити частково.

Ухвалу міського суду Вінницької області від 23 травня 2014 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:підпис. В.М.Медяний

Судді: підписи. Л.В. Пащенко

В.В. Жданкін

З оригіналом вірно.

Суддя: