Постанова № 39495292, 22.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 р. Справа № 804/4022/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач з урахуванням уточнень позовних вимог від 17.04.2014 року просить:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000121703 від 11.11.2013 року щодо збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 51 293,66 грн. (основний платіж - 41 698,58 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9595,08 грн.);

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000131703 від 11.11.2013 року щодо стягнення адміністративного штрафу - 510 грн.;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000151703 від 11.11.2013 року щодо збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 3272,50 грн. (основний платіж - 2618 грн., штрафні (фінансові) санкції - 654,50 грн.);

- визнати протиправним і скасувати вимогу про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 86573,71 грн. за № 7555/10/04-03-17-01 від 03.04.2014 року та рішення № 00004251703 від 03.04.2014 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 6486,92 грн., винесених відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.10.2013 року відповідачем складено акт № 975/04-03-170/НОМЕР_4 про результати документальної планової невиїзної перевірки ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, на підставі якого податковим органом прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає вказані рішення протиправними, необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на висновках, які не відповідають фактичним обставинам, а тому просить суд їх скасувати.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали пояснення відповідно до позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду були надані письмові заперечення.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та дослідивши письмові докази, встановив.

В період з 01.10.2013 року по 21.10.2013 року працівниками Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну планову невиїзну перевірку діяльності ОСОБА_1 за період з 01.10.2013 року по 31.12.2012 року, за результатами якої 28.10.2013 року складено Акт № 975/04-03-170/НОМЕР_4 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року».

Відповідно до висновків вказаного акту встановлено наступні порушення:

1. п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, з урахуванням п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, в частині ненадання до перевірки документів у повному обсязі;

2. п.7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в частині не надання Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій за липень 2011 року;

3. розділу ІV ст.13 Декрету № 13-92, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за період, що перевірявся всього у сумі 41 698, 59 грн. у тому числі за звітні (податкові) періоди:

за ІV кв.2010 року в сумі 3318,27 грн.;

за 2011 рік в сумі 19408,53 грн.;

за 2012 рік в сумі 18971,78 грн.

4. п.б) п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.51.1 ст.51, п.176.2 (б) ст.176 Податкового кодексу України, в частині не включення до Податкових Розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за ІV квартал 2010 року, І квартал 2011 року, ІІ квартали 2011 року, суми доходів, виплачених фізичним особам-підприємцям.

5. п.2 ст.7, п.11 ст.8 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», з урахуванням п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з єдиного соціального внеску на загальну суму 86573,71 грн., у т.ч. за звітні (податкові) періоди:

за 2011 рік на суму 43 164,57 грн.

за 2012 рік на суму 43 409,14 грн.

6. наявність ознак відсутності реального здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Південні Традиції» (філія «Партнери» ТОВ «Південні Традиції» та філія «Алкоклуб» ТОВ «Південні Традиції») у травні - вересні 2011 року та ТОВ «ТД «Вікові Традиції» у листопаді 2011 року.

7. п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.3 ст.5, п.1 ст.7 Господарського кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 2618 грн.,у тому числі за періоди:

за травень 2011 року в сумі 243 грн.

за червень 2011 року в сумі 433 грн.

за липень 2011 року в сумі 440 грн.

за серпень 2011 року в сумі 613 грн.

за вересень 2011 року в сумі 488 грн.

за листопад 2011 року в сумі 401 грн.

Не погодившись з висновками викладеним у акті перевірки від 28.10.2013 року № 975/04-03-170/НОМЕР_4 позивачем було подано письмові заперечення.

Листом від 08.11.2013 року № 8496/10/04-03-17-03 позивача повідомлено, що за результатами розгляду заперечень висновки акту від 28.10.2013 року № 975/04-03-170/НОМЕР_4 залишено без змін.

11.11.2013 року податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення № 0000121703, яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 51 293,66 грн. (основний платіж - 41 698,58 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9595,08 грн.), № 0000131703 яким до відповідача застосовано штрафну санкцію в розмірі 510 грн. та № 0000151703, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3272,50 грн. (основний платіж - 2618 грн., штрафні (фінансові) санкції - 654,50 грн.).

27.12.2013 року працівниками Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт № 2211/04-03-17/03/НОМЕР_4 «Про результати документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань, що стали предметом оскарження, а саме: щодо встановлених документальною плановою невиїзною перевіркою порушень в частині не надання до перевірки документів у повному обсязі, збільшення суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності, єдиного соціального внеску та податку на додану вартість, за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року».

Вказаним актом висновки викладені у п.1-7 розділу ІІІ «Висновки» акту перевірки від 28.10.2013 року № 975/04-03-170/НОМЕР_4 залишено без змін.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 19.02.2014 року № 1053/К/99-99-10-01-0314 податкові повідомлення - рішення №№ 0000121703, 0000131703, 0000151703 від 11.11.2013 року залишено без змін.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 12.02.2014 року № 861/к/99-99-10-01-07-15 було скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000161703, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного соціального внеску на загальну суму 93 060,62 грн. проте, на підставі вказаного рішення та з урахуванням висновків, викладених у акті перевірки від 28.10.2013 року № 975/04-03-170/НОМЕР_4 відповідачем сформовано та виставлено позивачеві вимогу № 7555/10/04-03-17-01 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 86 573,71 грн. та винесено рішення № 00042511793 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 6486,92 грн.

Вирішуючи правомірність винесених податкових повідомлень-рішень суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Порядок проведення податковим органом перевірок та оформлення результатів її проведення визначені главою 8 Податкового кодексу України (статті 75 - 86) та Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 395 від 14.03.2013 року (далі - Порядок № 395).

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно ст. 86 цього Кодексу результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до Порядку № 395 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пункт 1.5.).

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пункт 1.6.).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 1.7.).

Результати документальної перевірки діяльності платника податків складаються таким чином - у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення (пункт 2.3.2.2.).

З акту перевірки судом з'ясовано, що висновки податкового органу про заниження грошових зобов'язань ґрунтуються на наступних обставинах.

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у декларації про доходи за 2010 рік (ІV квартал 2010 року), у додатку № 7 до податкової декларації про доходи та майновий стан за 2011 рік, у додатку № 5 до податкової декларації про доходи та майновий стан за 2012 рік, встановлено їх завищення на загальну суму 271 613,74 грн., у т.ч. за ІV квартал 2010 року на суму 22 121,77 грн., за 2011 рік на суму 124 393,57 грн., за 2012 рік на суму 125 098,40 грн.

Перевіркою правильності визначення суми чистого оподаткованого доходи, відображеного у декларації про доходи за 2010 рік (ІV квартал 2010 року), у додатку 7 до податкової декларації про доходи та майновий стан за 2011 рік, у додатку 5 до податкової декларації про доходи та майновий стан за 2012 рік, встановлено його заниження на загальну суму 276 470,20 грн., у т.ч. за ІV квартал 2010 року на суму 22 497,03 грн., за 2011 рік на суму 126 284,29 грн., за 2012 рік на суму 127 688,88 грн.

Вказані обставини стали підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000121703 від 11.11.2013 року щодо збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 51 293,66 грн. (основний платіж - 41 698,58 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9595,08 грн.).

При цьому податковим органом не було зазначено ані в актах перевірки ані в запереченнях на позовну заяву у зв'язку із чим податковий орган дійшов висновку про завищення валових доходів та заниження валових витрат позивача, по яким операціям вказані порушення допущенні, які документи були дослідженні під час перевірки, за результатами аналізу яких були зроблені відповідні висновки.

Тобто з акту перевірки неможливо дійти висновку про будь-яке порушення позивачем вимог податкового законодавств при формуванні податкового обліку.

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат та порядок їх визначення передбачені статтею 138 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу (пункт 138.1.).

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2.).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4).

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Перевіривши надані до матеріалів справи первинні документи, книгу обліку доходів і витрат, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, виписки з банку, чеки, акти закупівлі і виконаних робіт, а також документи, що надавалися для огляду в судовому засіданні, судом встановлено, що сума завищення витрат позивача за періоди ІV квартал 2010 року, 2011 рік та 2012 рік складає 44 144,85 грн. Вказаний факт також не заперечується позивачем.

Таким чином податкове повідомлення - рішення № 0000121703 в частині донарахування грошового зобов'язання в розмірі 35 076,85 грн. за основним платежем та в розмірі 8 069,71 грн. за штрафними санкціями підлягає скасуванню, оскільки донарахування вказаних сум здійснено необґрунтовано.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0000151703 від 11.11.2013 року щодо збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 3272,50 грн. (основний платіж - 2618 грн., штрафні (фінансові) санкції - 654,50 грн.) суд зазначає наступне.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року встановлено його завищення всього на суму 2618 грн. в т.ч. за травень 2011 року в сумі 243 грн., за червень 2011 року в сумі 433 грн., за липень 2011 року в сумі 440 грн., за серпень 2011 року в сумі 613 грн., за вересень 2011 року в сумі 488 грн., за листопад 2011 року в сумі 401 грн.

Вказаний висновок податкового органу ґрунтується на припущенні щодо відсутності реального здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Південні Традиції» (філія «Партнери» ТОВ «Південні Традиції» та філія «Алкоклуб» ТОВ «Південні Традиції») у травні - вересні 2011 року та ТОВ «ТД «Вікові Традиції» у листопаді 2011 року.

Як вбачається з акту перевірки підставами для вказаних висновків стали обставини, викладені в акті перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 18.10.2012 року № 6314/22-4/37550936 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Південні Традиції» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.03.2011 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 09.03.2011 року по 20.09.2011 року» та акті Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 07.06.2013 року № 2277/224/36572896 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ТД «Вікові Традиції» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за листопад 2011 року, жовтень 2012 року - січень 2013 року».

Вирішуючи правомірність визначеного податковим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.

Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

Згідно наданих позивачем первинних документів, було укладено договори поставки № 64 від 14.04.2011 року між позивачем (покупець) та філія «Партнер» ТОВ «Південні Традиції» (постачальник), договір поставки № 116 від 10.06.2011 року між позивачем (покупець) та філія «Алкоклуб» ТОВ «Південні Традиції» (продавець), договір постачання № ДН/2-23035 від 01.09.2009 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Вікові Традиції» (постачальник). Згідно вказаних договорів позивачем здійснено придбання товару (вино-горілчані вироби, соки), що підтверджується податковими, видатковими накладними.

Позивачем надано до суду як первинні бухгалтерські документи так і всі інші документи, якими оформлені операції, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у вказаних контрагентів. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган ані в Акті перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Податковим органом не надано суду доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагентів позивача, зокрема відсутності реєстрації їх як платників податку на додану вартість або припинення як юридичних осіб на час укладання та виконання угод.

Посилання на відсутність інформації щодо послуг з розвантаження товару, довіреності, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості (відповідності) по взаємовідносинам позивача та ТОВ «Південні Традиції» (філія «Партнери» ТОВ «Південні Традиції» та філія «Алкоклуб» ТОВ «Південні Традиції») у травні - вересні 2011 року та ТОВ «ТД «Вікові Традиції» у листопаді 2011 року не можуть вважатись як обставини, що підтверджують нереальність укладених правочинів.

Окремо суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, відповідач прийшов помилкового висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за наслідками укладених правочинів з ТОВ «Південні Традиції» (філія «Партнери» ТОВ «Південні Традиції» та філія «Алкоклуб» ТОВ «Південні Традиції») та ТОВ «ТД «Вікові Традиції».

Вказане призвело до неправомірного визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та накладення штрафних санкцій.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що документальна перевірки позивача проведена не на підставі первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, акт перевірки не містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства, в ньому не викладені всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового законодавства, а факти виявлених порушень викладені не чітко та не повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, суд доходить висновку, що висновки податкового органу за результатами такого акту перевірки є необґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення № 0000151703 від 11.11.2013 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо твердження представника відповідача, що позивачем надані суду документи під час перевірки податковому органу не надавалися, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 85.6. ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Згідно пункту 2.3.2.2. Порядок № 395 встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Таким чином, єдиним доказом ненадання платником податків під час перевірки документів є складений у довільній формі акт про вказану обставину, про який зазначено в акті перевірки.

Оскільки в акті перевірки від 28.10.2013 року № 975/04-03-170/НОМЕР_4 не відображений факт складання акту, що засвідчує факт відмови ФОП ОСОБА_1 у наданні документів, а також вказаний акт не було надано представником відповідача в судовому засіданні, суд вважає вказане твердження не обґрунтованим та таким, що не береться до уваги.

З зазначених обставин суд вважає необґрунтованим та безпідставним податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 року № 0000131703, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн. за ненадання до перевірки документів.

Щодо правомірності винесення вимоги про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску за № 7555/10/04-03-17-01 від 03.04.2014 року в розмірі 86573,71 грн. та рішення № 00004251703 від 03.04.2014 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 6486,92 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є в т.ч. фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для нарахування єдиного внеску в розмірі 86573,71 грн. став висновок податкового органу про заниження позивачем чистого оподаткованого доходу.

Враховуючи те, що в ході судового розгляду справи встановлено заниження позивачем чистого оподаткованого доходу на суму 44 144,85 грн., що не заперечується позивачем, суд вважає вимогу про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску за № 7555/10/04-03-17-01 від 03.04.2014 року в частині визначення розміру єдиного соціального внеску в сумі 72 458,94 грн. необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Вказане призвело до неправомірного визначення позивачеві штрафних санкцій на суму 5 545,16 грн.

Таким чином, рішення № 00004251703 від 03.04.2014 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 5 545,16 грн. підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.11.2013 р. №0000131703 та №0000151703.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 р. №0000121703 в частині 35076,85 грн. за основним платежем та 8069,71 грн. штрафних санкцій.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 27.05.2014 року згідно з вимогами ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 27.05.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля