Постанова № 39494871, 24.06.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2014 р.Справа № 915/197/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Мацюри П.Ф.

суддів: Лисенко В.А., Ліпчанська Н.В.

При секретарі судового засідання: Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

Від позивача за первісним позовом - Погребної А.О., за довіреністю;

Від відповідача за первісним позовом - Махнової О.В., за довіреністю;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг" та Публічного акціонерного товариства „Дніпрополімермаш"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 12.05.2014р.

по справі № 915/197/14

за первісним позовом: Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг"

про стягнення 561 207,05грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг"

до: Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш

про стягнення пені в сумі 171 86,31грн.,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2014р. Публічне акціонерне товариство "Дніпрополімермаш" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" 561207,05 грн. заборгованості, з яких: 552 250,00 грн. основного боргу, 7277,60 грн. пені та 1679,45 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу товару від 22.03.2013 року за № 2203сх в частині оплати за поставлений позивачем товар.

Та обґрунтовуються тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг" свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № 2203СХ від 22.03.2013р. виконало частково, сплативши суму у розмірі 1207250,00 грн. Таким чином, заборгованість останнього за надані позивачем культиватори К-5 та К-10 становить 552250,00 грн.

У відзиві на первісну позовну заяву Товариствоа з обмеженою відповідальністю "Техноторг" не визнає позовні вимоги, поясняючи тим, що свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № 2203 СХ від 22.03.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг" виконало в повному обсязі, сплативши суму у розмірі 1759500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 59-63)

В березні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг" звернулося до суду з зустрічною позовною заявою в якій просило стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" пеню у розмірі 17186,31 грн. за порушення термінів поставки товару (культиватору К5 та К10).

Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що Публічним акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" в порушення умов договору купівлі-продажу № 2203СХ від 22.03.2013р. було здійснено поставку товару у кількості 6 одиниць. Поставку однієї одиниці техніки (культиватору К5) Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг" станом на момент розгляду справи здійснено не було.

В запереченнях на зустрічний позов Публічне акціонерне товариство "Дніпрополімермаш" зустрічний позов не визнало, з огляду на те, що між сторонами була усна домовленість про поставку меншої кількості товару. Крім того, останнім зазначено, що оскільки представником ТОВ "Техноторг" було надано довіреність на отримання матеріальних цінностей лише на одну одиницю товару, то ПАТ "Дніпрополімермаш" не мало підстав для передачі другої одиниці товару і, як наслідок, до ПАТ "Дніпрополімермаш" не застосовуються санкції за не поставку або прострочення по поставці товару.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.05.2014р. первісний позов Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" задоволено частково, припинено провадження за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" в частині стягнення основного боргу у розмірі 552 250,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш", 7 080,90 грн. пені, 1634,05 грн. трьох процентів річних,11219,29 грн. витрат по сплаті судового збору, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" 17 186,30 грн. пені, 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням товариство з обмеженою відповідальністю „Техноторг" звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 12.05.2014р. по справі № 915/197/14 скасувати, та прийняти нове рішення яким позов в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що господарський судом Миколаївської області дійшовши такого висновку не врахувавши того, що публічне акціонерне товариство "Дніпрополімермаш", при виконанні зобов'язань за договором, саме грубо порушило його умови, а саме - не поставило товариству з обмеженою відповідальністю „Техноторг" всього обсягу товару, про який сторонами було домовлено. У зв'язку із цим товариство з обмеженою відповідальністю „Техноторг" на підставі норм ст.613 ЦК України відстрочив виконання свого обов'язку щодо оплати товару за договором.

Публічне акціонерне товариство "Дніпрополімермаш" також не погодилось з рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.05.2014р. по справі № 915/197/14 та просить його скасувати, а в задоволенні зустрічних позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю „Техноторг" відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що покупець повинен вивезти товар із складу продавця власними силами при наявності відповідних довіреностей. Чого зроблено не було, оскільки була відсутня довіреність на другий культиватор К-5.

У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю „Техноторг" вказує, що згідно п.2.1. договору публічне акціонерне товариство "Дніпрополімермаш" зобов'язувалося здійснити поставку товару на умовах ЕХW згідно правил тлумачення торгових термінів Інкотермс-2000 за зазначеною в договорі адресою. 17.05.2013р. на виконання п.2.1. договору товариство з обмеженою відповідальністю „Техноторг" направило на склад публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" свого уповноваженого представника з метою отримання двох одиниць товару, який мав бути поставлений товариству з обмеженою відповідальністю „Техноторг". Представник товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг" мав при собі дві довіреності на отримання товару, які були оформлені на кожну одиницю товару окремо. Однак, публічне акціонерне товариство "Дніпрополімермаш" замість двох одиниць поставив лише одну одиницю товару.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

Щодо первісного позову.

22 березня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпрополімермаш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг" було укладено договір №2203сх купівлі-продажу товару, відповідно до умов якого позивач зобов'язався продати, а відповідач прийняти та оплатити культиватори К 10 та культиватори К5.

У відповідності до п.2.2. договору, відповідач зобов'язався здійснити поставку товару позивачеві після здійснення останнім авансового платежу за товар на розрахунковий рахунок позивача згідно п.5.1 договору та додатку № 1.

Згідно додатку №1 до договору товар мав поставлятись в наступному порядку:

- культиватор К10 у кількості 3 одиниці - в строк до 26.03.2013р.;

- культиватор К5 у кількості 2 одиниці - в строк до 26.03.2013р.;

- культиватор К5 у кількості 2 одиниці - в строк до 25.05.2013р.

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. договору поставка товару здійснювалась на умовах ЕХW правил Інкотермс - 2000, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 147.

Пунктом 2.3. договору сторони визначили, що зобов'язання позивача по поставці товару відповідачеві (а також передачі відповідачу всіх супровідних документів на товар, включаючи документи, що підтверджують якість товару) вважається виконаним з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі (момент поставки), якщо відповідні документи зазначені в акті прийому-передачі. Підпис уповноваженого представника відповідача на акті приймання-передачі засвідчується печаткою або штампом відповідача.

Розділом п'ятим договору сторони визначили умови платежу. Так, у відповідності до п. 5.1 договору платежі за товар здійснюються відповідачем на користь позивача в 2 етапи:

- 1-й платіж (передплата) в розмірі 1007250,00 грн. з ПДВ у строк до 25.03.2013р.;

- 2-й платіж в розмірі 1007250,00 грн. з ПДВ у строк до 31.12.2013р.

На виконання умов договору та відповідно до видаткових накладних №2507 від 25.03.2013р., № 2508 від 25.03.2013р., № 2604 від 26.03.2013р., № 1701 від 17.05.2013р. позивачем було передано відповідачу три культиватори К-10 вартістю 994 500,00 грн., один культиватор К-5 вартістю 255 000,00 грн., один культиватор К-5 вартістю 255000,00 грн.

Вищевказаний товар було отримано представником відповідача Лобачем В.В. згідно довіреності №199 від 25.03.2013 року.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що відповідачем було частково виконані свої зобов'язання за договором купівлі-продажу, оплату за поставлений товар здійснено частково в сумі 1207250,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 25.03.2013р. за № 73 (а.с.19-22)

За розрахунком позивача, розмір заборгованості станом на момент розгляду справи, що виникла внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару складає 552250,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем після порушення провадження у справі було повністю оплачено суму боргу у розмірі 552250,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок від 18.02.2014 року та від 03.03.2014 року (а.с. 70-71).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як наголошено в п. 4.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення

З огляду на викладене та виходячи з того, що відповідачем після порушення провадження у справі було повністю оплачено суму боргу у розмірі 552 250,00 грн., суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 7277,60 грн. пені за період нарахування з 01.01.2014 року - 06.02.2014 року, 1679, 45 грн. трьох процентів річних за період прострочення з 01.01.2014р. по 06.02.2014 року, то останні підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

Дані вимоги основані на умовах укладеного сторонами договору (п.6.4), відповідно до якого у разі порушення відповідачем строків сплати другого платежу, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної суми, за кожен день прострочення.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 та частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Здійснивши перевірку розрахунку пені та 3 % за допомогою програми "Законодавство" версії 2.8.1 Апеляційним господарським судом та господарським судом першої інстанції встановлено, що позовні вимоги в частині нарахування пені та 3 % підлягають частковому задоволенню - пені, нарахованої за період прострочення з 01.01.2014 року - 06.02.2104 року у розмірі 7080,90 та трьох процентів річних в сумі 1634,05 грн. за період прострочення з 01.01.2014 року - 06.02.2104 року

Щодо зустрічного позову.

22 березня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпрополімермаш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг" було укладено договір №2203сх купівлі-продажу товару, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався продати, а позивач прийняти та оплатити культиватори К 10 та культиватори К5.

Пунктом 2.2. договору купівлі-продажу від 22.03.2013р. за № 2203СХ сторони визначили, що товар буде переданий після проведення покупцем авансового платежу за товар на розрахунковий рахунок покупця згідно п.1 договору та додатку № 1.

Пунктом 3.1. договору сторони визначили, що загальна сума договору складає 2014500,00 грн.

У відповідності до додатку №1 до договору товар мав поставлятись у наступному порядку:

- культиватор К10 у кількості 3 одиниці - в строк до 26.03.2013р.;

- культиватор К5 у кількості 2 одиниці - в строк до 26.03.2013р.;

- культиватор К5 у кількості 2 одиниці - в строк до 25.05.2013р.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 25.03.2013р. позивач було виконано свої зобов'язання щодо сплати авансового платежу за товар у повному обсязі, що підтверджується випискою банку за 25.03.2013р. (а.с.45)

Відповідач свої зобов'язання за договором в частині поставки 7 одиниць техніки позивачу в установлений договором строк не виконав. Так, останнім було поставлено позивачу товару у кількості 6 одиниць, проте поставку ще однієї одиниці техніки (культиватору К5), передбаченої договором, відповідачем здійснено не було.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що відповідач в разі порушення термінів поставки товару сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, який не було поставлено у строк за кожний день прострочення поставки.

За таких обставин, позивачем відповідно до п.6.1. договору купівлі-продажу від 22.03.2013р. було нараховано 17186,31 гри. пені за період прострочення поставки товару.

Згідно п.10.1 договору будь-які зміни до його умов вважатимуться дійсними тільки в тому випадку, якщо вони будуть підписані повноважними представниками сторін і оформлені у письмовому вигляді. Також, згідно ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до цього суд першої інстанції правомірно відхилив твердження відповідача відносно того, що між сторонами була усна домовленість про поставку меншої кількості товару, тому відповідачем було поставлено позивачу один, а не два культиватори К-5.

Отже, відповідач, поставивши меншу кількість товару ніж було зазначено в договорі, при цьому письмово не погодивши це із позивачем, порушив взяті на себе зобов'язання за договором від 22.03.2013р. № 2203сх.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі з договорів.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, інших вимог, що звичайно ставляться; невиконання або неналежне виконання зобов'язання спричиняє настання правових наслідків, встановлених договором або законом.

За статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У своєму відзиві на зустрічну позовну заяву відповідач зазначає, що оскільки представником позивача було надано довіреність на отримання матеріальних цінностей лише на одну одиницю товару, відповідач не мав підстав для передачі другої одиниці товару позивачеві і, як наслідок, до відповідача не застосовуються санкції за не поставку або прострочення по поставці товару. Зазначене не відповідає дійсності з наступних підстав.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Отже, оскільки, відповідач не виконав свого обов'язку щодо передачі товару у встановлений договором строк, має місце прострочення боржника з боку відповідача. На підставі цього відповідач має нести відповідальність перед позивачем за прострочення по поставці товару. Також, згідно ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він зокрема, не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора. Отже, позивач, через невиконання відповідачем обов'язку щодо передачі товару, не міг виконати свого обов'язку по передачі довіреності на матеріальні цінності, оскільки передача довіреності можлива лише після надання у розпорядження, тобто передачі в натурі, товару.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість передати товар через відсутність довіреності є безпідставними і необґрунтованими.

У відповідності до ст. 624 Цивільного кодексу України в разі, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

При перевірці правильності нарахування позивачем суми пені за період з 26.05.2013 р.- 23.11.2013р. за допомогою програми "Законодавство" версія 2.8.6. встановлено, що позовні вимоги в частині нарахування пені підлягають задоволенню частково у розмірі 17 186,30 грн.

При перевірці стягнення суми судового збору з товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг" на користь публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" у розмірі 11219.29 грн. Одеський апеляційний господарський суд встановив, що зазначена в рішенні сума не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" задоволені частково у розмірі 8714.95грн., а отже сума судового збору яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" судовий збір у розмірі 174.30грн.

Враховуючи вищенаведене судова колегія доходить до висновку про часткове змінення рішення господарського суду Миколаївської області від 12.05.2014р. в частині стягнення 11219,29 грн. витрат по сплаті судового збору. Та стягує витрати по сплаті судового збору з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" у розмірі 174.30грн.

Керуючись ст.99, 101 - 105 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Дніпрополімермаш" - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг" задовольнити частково.

Змінити рішення господарського суду Миколаївської області від 12.05.2014р. по справі № 915/197/14 в частині стягнення 11219,29 грн. витрат по сплаті судового збору.

Виклавши п.3 резолютивної частини рішення господарського суду Миколаївської області від 12.05.2014р. по справі № 915/197/14 в наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (54025, м. Миколаїв, пр-т. Героїв Сталінграду,113, ідентифікаційний код 30976452) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш", (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 147, ідентифікаційний код 00218615) 7 080,90 грн. (сім тисяч вісімдесят грн. 90 коп.) пені, 1634,05 грн. (одна тисяча шістсот тридцять чотири грн. 05 коп.) трьох процентів річних,174.30грн. (сто сімдесят чотири грн.30 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині рішення господарського суду Миколаївської області від 12.05.2014р. по справі № 915/197/14 залишити без змін.

Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського Суду України.

Головуючий суддя: П.Ф. Мацюра

Судді: Н.В. Ліпчанська

В.А. Лисенко