Постанова № 39494503, 23.06.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2014 року справа № 813/3288/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді: Крутько О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір» про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір» про стягнення податкового боргу у розмірі 35 708,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача існує заборгованість внаслідок несплати податкових зобов’язань по податку на прибуток у розмірі 2563,24 грн., по єдиному податку з юридичних осіб у розмірі 27 503,06 грн. та зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 5642,11 грн. Враховуючи те, що відповідачем тривалий час не вживаються заходи щодо погашення заборгованості самостійно, просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суд відкрив скорочене провадження у даній справі, надав відповідачу строк для подання заперечення проти позову або заяви про визнання позову та роз’яснив наслідки такого неподання.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи в порядку скороченого провадження.

З врахуванням того, що на адресу суду від відповідача не надходило заперечення проти позову та заяви про визнання позову, суд вважає за можливе, у відповідності до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапфір» зареєстроване 12.08.1994 року як юридична особа, з присвоєнням коду в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України – 13800920 та взято на облік в органах державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість у ТзОВ «Сапфір» з податку на прибуток складають самостійно задекларовані підприємством податкові зобов’язання згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток від 31.01.2014 року №J0100112, якою визначено суму з податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету за 2013 рік у розмірі 2628,00 грн.

Враховуючи переплату, згідно картки особового рахунку платника станом на 31.03.14 р. в розмірі 64,76 грн., податковий борг відповідача по податку на прибуток склав 2563,24 грн.

Заборгованість по єдиному податку з юридичних осіб виникла внаслідок несплати ТзОВ «Сапфір» самостійно задекларованих підприємством податкових зобов’язань згідно поданих податкових декларацій з єдиного податку – юридичної особи, а саме:

- від 29.10.2013 року №J0103505, якою визначено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 25 999,73 грн.;

- від 29.10.2013 року №J0103505, якою визначено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 824,10 грн.;

- від 04.02.2014 року №J0103505, якою визначено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1993,16 грн.

Враховуючи переплату, згідно картки особового рахунку платника станом на 28.02.14 р. в розмірі 1315,15 грн., з врахуванням пені в розмірі 1,22 грн. податковий борг відповідача по єдиному податку з юридичних осіб склав 27503,06 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що у ТзОВ «Сапфір» наявна також заборгованість, яка виникла внаслідок несплати нарахованих платежів згідно звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, а саме згідно звітів:

- від 16.10.2013 року, якою визначено суму єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1227,04 грн.;

- від 19.11.2013 року, якою визначено суму єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1085,90 грн.;

- від 09.12.2013 року, якою визначено суму єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1064,71 грн.;

- від 10.01.2014 року, якою визначено суму єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1146,43 грн.;

- від 17.02.2014 року, якою визначено суму єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 959,66 грн.;

- від 11.03.2014 року, якою визначено суму єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 958,91 грн.

Враховуючи переплату, що обліковувалась по особовому рахунку платника в розмірі 800,54 грн., податковий борг відповідача по єдиному соціальному внеску станом на 31.03.2014 року склав 5642,11 грн.

Згідно довідки Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області б/н у відповідача станом на 17.04.2014 року наявний податковий борг у розмірі 42449,16 грн. (в тому числі по податку на прибуток у розмірі 2563,24 грн., по єдиному податку з юридичних осіб у розмірі 27 503,06 грн., з єдиного соціального внеску у розмірі 5642,11 грн.).

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 вищезазначеного Кодексу вбачається, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 41.1, 41.2 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Стаття 307 Податкового кодексу України встановлює особливості оподаткування платників податку окремими податками і зборами. Податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (надалі - Закон України №2464-VI).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 13 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, якийякий має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Положеннями п.п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем була сформована та надіслана на адресу відповідача податкова вимога №1458 від 02.11.2012 року на суму 6800,00 грн., але вказаний захід не привів до погашення податкового боргу.

Згідно із п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.1. статті 95 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу.

Частиною 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 158, 159, 160-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір» (79053, м.Львів, вул. В. Великого, 71/83, код ЄДРПОУ: 13800920) у банках, обслуговуючих цього платника податків, до бюджету 35 708 (тридцять п’ять тисяч сімсот вісім) грн. 41 коп. податкового боргу.

Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі протягом десяти днів з дня одержання копії постанови апеляційної скарги, яка подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Крутько О.В.