Постанова № 39492532, 17.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 р. Справа № 820/6408/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014р. по справі № 820/6408/14

за позовом Прокурора Борівського району Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Борівського комунального підприємства теплових мереж

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Борівського району Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просить суд: стягнути на користь бюджету з рахунків Борівського комунального підприємства теплових мереж податковий борг у розмірі 365355,00 грн. з розрахункових рахунків платника відкритих у банківських установах.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.14р. відмовлено в задоволенні адміністративного позову Прокурора Борівського району Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, заступником прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області та Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області подано апеляційні скарги, в яких посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просили суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі

В обґрунтування своїх апеляційних скарг заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області та Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області зазначили, що Борівське комунальне підприємство теплових мереж має податковий борг перед бюджетом у сумі 365355,00 грн. з податку на додану вартість, що виник внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків. У зв'язку з несплатою у встановлений строк узгодженої суми податкового зобов'язання, Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області направила відповідачу першу податкову вимогу від 01.07.2005 року №1/21, а 26.08.2005 року другу податкову вимогу №2/30.

Представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином про причини неявки суд не повідомили.

Крім того, від представника Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Борівське комунальне підприємство теплових мереж пройшло державну реєстрацію, про що свідчить відповідний запис у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців (а.с. 28-30).

Відповідач має податковий борг перед бюджетом в розмірі 365355,00 грн. з податку на додану вартість, що виник внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків, а саме: декларації від 18.04.2013 року №9021686099 в сумі 117100,00 грн., декларації від 16.05.2013 року №9028066080 в сумі 163574,00 грн., декларації від 19.06.2013 року №9036336151 в сумі 18260,00 грн., декларації від 15.08.2013 року №9050454085 в сумі 15706,00 грн., декларації від 18.11.2013 року №9073937999 в сумі 12957,00 грн., декларації від 17.12.2013 року №9081204856 в сумі 37758,00 грн. (а.с. 15-26).

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що до матеріалів справи не надано доказів здійснення встановлених Податковим кодексом України заходів, які дають контролюючому органу право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, оскільки податкові вимоги №1/21 від 01.07.2005 року та №2/30 від 26.08.2005 року не стосуються податкового боргу відповідача, який виник у квітні-грудні 2013 року.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.п. 14.1.175. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням і штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Борівським комунальним підприємством теплових мереж самостійно визначені суми податкових зобов'язань та зобов'язання визначені податковим органом сплачені не були.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області направлено на адресу відповідача податкові вимоги №1/21 від 01.07.2005 року яка була отримана відповідачем 05.07.2005 року, та №2/30 від 26.08.2005 року яка біла отримана 30.08.2005 року, про що свідчить підпис у зворотних поштових повідомленнях (а.с. 9-10 зі зворотного боку).

Пунктом 59.5. ст. 59 встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Крім того, пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України зазначено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

В ході розгляду адміністративної справи сторонами по справі не надано доказів оскарження прийнятих податковою установою рішень, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони є узгодженими.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач має податковий борг перед бюджетом в розмірі 365355,00 грн. з податку на додану вартість, що виник внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків, а саме: декларації від 18.04.2013 року №9021686099 в сумі 117100,00 грн., декларації від 16.05.2013 року №9028066080 в сумі 163574,00 грн., декларації від 19.06.2013 року №9036336151 в сумі 18260,00 грн., декларації від 15.08.2013 року №9050454085 в сумі 15706,00 грн., декларації від 18.11.2013 року №9073937999 в сумі 12957,00 грн., декларації від 17.12.2013 року №9081204856 в сумі 37758,00 грн. (а.с. 15-26).

Як вбачається з матеріалів справи на час розгляду справи сума податкової заборгованості відповідача не сплачена.

Суд апеляційної інстанції вважає хибним висновок суду першої інстанції щодо недотримання податковим органом порядку стягнення податкового боргу, а саме: не направлення платнику податкової вимоги, оформленої згідно вимог Податкового кодексу України, оскільки податкові вимоги №1/21 від 01.07.2005 року та №2/30 від 26.08.2005 року були направлені на адресу відповідача, що також підтверджено матеріалами справи.

Колегія суддів зазначає, що ані Податковим кодексом України, ані Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1037 не передбачено обов'язку податкового органу направляти платнику податкову вимогу, у разі якщо борг існував до набрання чинності Податковим кодексом України та збільшився після 01.01.2012 року.

Отже, в даному випадку контролюючий орган не зобов'язаний повторно направляти податкову вимогу у разі збільшення податкового боргу після набрання чинності Податковим кодексом України.

Пунктом 95.3 ст. 93 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки загальна сума заборгованості за період з квітень-грудень 2013 року перед бюджетом відповідачем добровільно в повному обсязі сплачена не була та складає 365355,00 грн., вищезазначені позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014р. по справі № 820/6408/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Прокурора Борівського району Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Борівського комунального підприємства теплових мереж про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути до Державного бюджету України кошти в рахунок погашення податкового боргу з Борівського комунального підприємства теплових мереж (код 32468926), юридична адреса платника: вулиця Поштова, будинок 3. смт. Борова Борівський район, Харківська область, 63801; відкриті розрахункові рахунки № 260086871, 260426871 в ПАТ ''МЕГАБАНК", Харків, МФО 351629; № 26005300135484, 26038300135484, 26037301135484 в ФХАРКІВСЬКЕ ОБЛАСНЕ У АТОЩАД, м.Харків, МФО 351823; № 26003010070679 в АТ ''БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", МФО 351931; № 26008168425, 2604920752 в АТ РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ, МФО 380805; № 37120004003308, 37122002003308, 37129005003309 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011 в загальному розмірі 365355,00 гривень по податку на додану вартість на розрахунковий рахунок 31113029700105 одержувач платежу - УДКСУ у Борівському районі Харківської області, код одержувача - 37880458, банк отримувача - ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.