Ухвала суду № 39491168, 17.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 р. Справа № 14785/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.

при секретарі судового засідання - Гелецького П.В.,

за участю:

представника позивача - Худзія Д.М.

представника позивача - Мазур У.П.

представника відповідача - Книгиницької М.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Даноша" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 05.03.2013 року за №000025220 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 13257,00 грн. та від 01.06.2013 року за №000053220, -

ВСТАНОВИЛА:

ТзОВ "Даноша" звернулося з позовом до Калуської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від: 05.03.2013 року за №000025220 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 13 257,00 грн. та від 01.06.2013 року за № 000053220.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки №248/22-0/32464900 від 08.02.2013 року та встановленими у зв'язку з цим податковими зобов'язаннями з податку додану вартість на загальну суму 42620,00 грн., оскільки дані порушення не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать нормам законодавства України, що регулюють правовідносини в сфері оподаткування. Договори з контрагентами позивача були укладені відповідно до вимог закону, оформлені належним чином та підтверджені первинними бухгалтерськими документами. Тому, висновки податкового органу щодо нереальності угод не відповідають нормам законодавства України та є безпідставними. Рішень судів щодо визнання недійсними договорів позивача з його контрагентами немає. За результатами розгляду скарги позивача, рішенням ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області від 23.05.2013 року податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ від 05.03.2013 року за №000025220 скасовано, в частині визначення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 29 363,00 грн. У зв'язку з цим, вважає податкові повідомлення-рішення Калуської ОДПІ від 05.03.2013 року за №000025220 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 13257,00 грн. та від 01.06.2013 року за №000053220 протиправними, які підлягають скасуванню.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 01.06.2013 року за №000053220.

В задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 05.03.2013 року за №000025220, в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 13257,00 грн. - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Калуська ОДПІ Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва №200073087, виданого Калуською ОДПІ, Товариство зареєстроване як сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

21 січня 2013 року апелянтом проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Даноша" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП "Лакі Трак" за квітень-червень 2010 року, ТОВ "Хімтрейд" за квітень-листопад 2011 року та ТОВ "Хосагро-Юг" за березень-квітень 2012 року.

08 лютого 2013 року податковим органом за результатами перевірки позивача складено акт №248/22-0/32464900, встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ "Даноша" занижено суму податку на додану вартість на 26 514,00 грн., яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства. Крім того, за результатами перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Хосагро-Юг" при придбанні товарів.

На підставі зазначеного акту Калуською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 05.03.2013 року за №000025220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за штрафною (фінансовою) санкцією на 42 620,00 грн. (а.с. 14 т.1).

Рішенням ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області від 23.05.2013 року за №17/10/10-319/125/310 податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ від 05.03.2013 року за №000025220 скасовано в частині визначення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за штрафною (фінансовою) санкцією на 29363,00 грн. У зв'язку з чим, Калуською ОДПІ винесено нове податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 року за №000053220, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за штрафною (фінансовою) санкцією на 13 257, 00 грн. (а.с. 16, 55-59). Зазначена сума штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ встановлена позивачу по господарських операція з поставки ячменю ТОВ "Хорсагро-Юг" у березні 2012 року.

Відносно вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2013 року за №000025220, в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 13257,00 грн., слід зазначити, що відповідно до норм п.п. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання.

А тому, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Калуської ОДПІ від 05.03.2013 року за №000025220, в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 13257,00 грн., судом відмовлено правомірно.

Стосовно спірних правовідносин позивача в частині нарахування ним податку на додану вартість в сумі 26 514,00 грн. (звітний податковий період - квітень 2012 року), який залишається у розпорядженні Товариства та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства по господарських операціях з ТОВ "Хорсагро-Юг" у березні 2012 року, слід зазначити наступне.

Пунктом 198.1 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, серед іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.1, 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках відповідні, установлені цим пунктом Кодексу, обов'язкові реквізити. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Кодексу, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Пунктом 201.8 встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо посилань податкового органу в акті перевірки на те, що операції купівлі-продажу з ТОВ "Хорсагро-Юг" не спричинили реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нереальності та на акт перевірки Арцизької МДПІ Одеської області від 20.08.2012 року за №530/22-38066822, слід зазначити що ці висновки податкового органу є невірними та не можуть братися до уваги зважаючи на наступне.

ТОВ "Хорсагро-Юг" на момент укладання з ТОВ "Даноша" договорів поставки товарів було зареєстроване в ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 38066822) та перебувало на обліку як платник податків, у тому числі ПДВ, в Татуринському відділенні Арцизької МДПІ Одеської області (а.с. 211 т.1). Між позивачем та ТОВ "Хорсагро-Юг" укладені наступні договори поставки зерна ячменю: від 20.01.2012 року за №6 та від 27.01.2012 року за №17 (а.с. 115-121, 122-125).

Зазначені угоди оформлені відповідно до вимог закону, підписані сторонами та завірені гербовими печатками суб'єктів господарювання. Договори не суперечать нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Вони не порушують публічний порядок, оскільки не спрямовані на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави чи незаконне заволодіння ним.

Виконання вказаних вище угод підтверджено первинними бухгалтерськими документами.

Поставка зерна ячменю позивачу підтверджується належно оформленими оригіналами первинних бухгалтерських документів: видатковими накладними від 31.03.2012 року №57, від 28.03.2012 року №51, від 28.03.2012 року №50, від 26.03.2012 року №46, від 12.03.2012 року №25 (а.с. 88, 92, 96, 100, 104 т.1, 44, 46, 45, 48, 47 т.2). Оплата коштів підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку про прийняття їх до виконання та проведення коштів банком (а.с. 90, 94, 98, 102, 106 т.1).

Перевезення зерна ячменю здійснювалося транспортом, що був орендований продавцем товару та підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними (а.с. 89, 93, 97,101, 105).

Податкові накладні від 31.03.2012 року за №40, від 28.03.2012 року за №34, від 28.03.2012 року за №33, від 26.03.2012 року за №29, від 12.03.2012 року за №8 оформлені відповідно до норм статті 201 Кодексу (а.с. 87, 91, 95, 99, 103 т.1, 39-43 т.2).

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні бухгалтерські документи по господарських операціях з ТОВ "Хорсагро-Юг" оформлені відповідно до вимог ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Потреба великої кількості зерна ячменю підтверджується господарською діяльністю позивача, пов'язаною з відгодівлею свиней (а.с. 147-161 т.1).

Відповідно до пунктів 209.1, 209.2 та 209.3 статті 209 ПК України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з нормами п. 123.2 ст. 123 ПК України, при повторному, протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зменшення суми бюджетного відшкодування на платника податків накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не може впливати на нарахування позивачем (покупцем товару) податку на додану вартість, який залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Визначення податковим органом позивачу фінансових зобов'язань, як наслідок встановлених порушень в акті перевірки від 08.02.2013 року за №248/22-0/32464900, є недотриманням принципу індивідуалізації відповідальності. За таких обставин, правопорушенням є несплата податків, неправомірне їх декларування, відповідальність за які передбачена чинним законодавством. При цьому, відповідальність контрагента, у даному випадку, не може покладатися на покупця - позивача в справі.

У рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 року справа "Інтерсплав проти України" зазначено, що у разі якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Зазначені обставини справи та наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що висновки Калуської ОДПІ, викладені в акті перевірки №248/22-0/32464900 не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать вимогам закону, а тому, податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 року за №000053220 слід визнати протиправним та скасувати.

Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року у справі №809/2611/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 23.06.2014 року