Постанова № 39490925, 27.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2014 року № 826/7691/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної фінансової інспекції в м. Києвідо Українського державного науково-дослідного інституту нанобіотехнологій та ресурсозбереженняпрозобов'язання вчинити певні дії встановив:

Позивач, Державна фінансова інспекція в м. Києві, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, Українського державного науково-дослідного інституту нанобіотехнологій та ресурсозбереження, в якому просив зобов'язати Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження (код ЄДРПОУ 00276044) вчинити певні дії, зокрема, виконати в повному обсязі п. 2, п. 4, п. 5, п. 7 та п. 8 письмової вимоги Держфінінспекції в м. Києві від 14 січня 2014 року №26-06-14-14/353.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Українського державного науково-дослідного інституту нанобіотехнологій та ресурсозбереження за період з 01.01.2011 року по 01.11.2013 року встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 30 грудня 2013 року №06-30/2822. Оскільки вжитими в період ревізії заходами не було забезпечено повне усунення виявлених порушень, керуючись п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та п. 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, Держфінінспекцією в м. Києві листом від 14 січня 2014 року №26-04-14-14/353 направлено відповідачу письмову вимогу про усунення виявлених ревізією порушень. У відповідь на вимогу інспекції, відповідач листом від 17 лютого 2014 року №157/16 повідомив про виконання вимоги від 14 січня 2014 року. Однак, опрацювавши надані відповідачем документи, Держфінінспекцією в м. Києві було встановлено, що частина вимог не виконана, зокрема пункти 2, 4, 5, 7 та 8 вимоги. Тому Держфінінспекція в м. Києві звернулась до суду із заявленим позовом та просила задовольнити позовні вимоги повністю.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, при цьому зауважив, що повним виконанням вимог інспекції вважається наявність рішення суду або ж відповідь боржників на претензії відповідача.

Представник відповідача визнав позов щодо вимог Держфінінспекції в м. Києві, викладених в пунктах 2, 5 та 8 і вказав на їх виконання. Щодо вимог, викладених в пунктах 4 та 7 заперечив проти позову, вказавши на неможливість їх виконання. З приводу п. 4 вимоги, представник звернув увагу на причини відсутності належним чином оформлених договірних зобов'язань з контрагентами щодо відшкодування сплаченого земельного податку за площі, що надавалися в оренду. Крім того зауважив, що сам Інститут звільнений від сплати земельного податку. Стосовно п. 7 вимоги, а саме щодо відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг з ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Промтехсервіс К», ТОВ «Деміт Фаундер», то відповідачем направлені претензії цим орендарям, проте відповіді не отримано. Крім того зауважено, що відповідно до умов типового договору оренди, який укладається між Регіональним відділенням ФДМ України по м. Києву та орендарем, саме в обов'язки орендаря входить укладання договору про відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг з Балансоутримувачем. Балансоутримувачу лише надсилається копія укладеного договору оренди, як правило у строк, що перевищує час, відведений для укладання договору про відшкодування комунальних та експулатаційних послуг (15 днів), що унеможливило укладення такого договору в терміни, визначені в договорі оренди. Орендарями не вчинялись дії щодо укладення договорів про відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг, в той час як їх укладення ініціював УкрНДІНанобіотехнологій, який взагалі не є стороною договору оренди майна, що належить до державної власності.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, суд за згодою сторін, подальший розгляд справи здійснив у порядку письмового провадження, відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, пояснення та заперечення сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, Державною фінансовою інспекцією в м. Києві відповідно до п. 1.1.4.1 плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в м. Києві на IV квартал 2013 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Українського державного науково-дослідного інституту нанобіотехнологій та ресурсозбереження за період з 01 січня 2011 року по 01 листопада 2013 року, якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 30 грудня 2013 року №06-30/2822.

Так, ревізією встановлено, що в порушення вимог ст.ст. 509, 610, ч. 1 ст. 611, ст. 950, ст. 951 Цивільного кодексу України Інститутом не вжито заходів щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості, що призвело до втрат активу Інституту, а саме, дебіторської заборгованості на загальну суму 188,2 тис. грн.

В порушення п. 1 ст. 796 Цивільного кодексу України, п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу України, умов договору про оренду майна розділу 5 «Обов'язки Орендаря» Інститутом проведено видатки на покриття витрат сторонніх організацій, а саме сплати земельного податку на суму 152,4 тис. грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Інституту на вказану суму.

В порушення п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.2012 №245, двом сумісникам проведено оплату за фактично невідпрацьований час на загальну суму 8,2 тис. грн. та, як наслідок, зайво перерахований єдиний соціальний внесок в сумі 3,8 тис. грн., чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) Інституту на загальну суму 12,0 тис. грн.

В недотримання вимог ст. 549 Цивільного кодексу України та умов укладених договорів Інститутом не проводилось нарахування пені за прострочену дебіторську заборгованість, що призвело до недоотримання надходжень Інституту на загальну суму 5,0 тис. грн.

В порушення умов договорів оренди майна Інститутом з орендарем ТОВ «Промтехсервіс КО» своєчасно не укладено договір про надання комунальних та експлуатаційних послуг та двом орендарям, а саме: ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Деміт Фаундер» не виставлялись рахунки з дати укладення договорів про оренду майна, пов'язані з утриманням орендованого майна, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Інституту на загальну суму 3,6 тис. грн.

Інститутом в порушення вимог п. 7 ст. 8, п. 5 ст. 9, п. 1 ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 1.4, 1.15 Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.1998 №90, Порядку списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув, затвердженого наказом Державного казначейства України від 08.05.2001 №73, завищено зобов'язання на загальну суму 6,0 тис. грн.

Також, в ході проведеної зустрічної звірки встановлено наявність в обліку заборгованості, яка не відображена по обліку дебіторської заборгованості на відповідну суму.

Крім того, за результатами проведеної в ході ревізії Інституту інвентаризації встановлено лишки матеріальних цінностей на загальну суму 3,3 тис. грн.

З метою усунення виявлених ревізією порушень, Держфінінспекцією в м. Києві на адресу Українського державного науково-дослідного інституту нанобіотехнологій та ресурсозбереження направлено вимогу від 14 січня 2014 року №26-04-14-14/353.

Матеріали справи містять лист Українського державного науково-дослідного інституту нанобіотехнологій та ресурсозбереження від 17 лютого 2014 року №157/16 «Про усунення порушень, виявлених ревізією», адресований Державній фінансовій інспекції в м. Києві, в якому відповідач інформував про вжиті заходи щодо усунення виявлених ревізією порушень згідно акту від 30.12.2013 №06-30/2822. В якості додатків до вказаного листа відповідач надав копії позовних заяв та претензій.

Як вже було зазначено вище, Державна фінансова інспекція в м. Києві, проаналізувавши надані відповідачем документи, вважала вжиті Інститутом заходи не достатніми, а тому звернулась до суду із заявленими позовними вимогами.

Вирішуючи спір суд виходив з такого.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотримання законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

У відповідності з пунктом 10 статті 10 Закону органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Так, в п. 2 вимоги зазначено, що в порушення вимог ст. ст. 509, 610, ч. 1 ст. 611, ст. 950, ст. 951 Цивільного кодексу України Інститутом не вжито заходів щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості, що призвело до втрати активу Інституту, а саме, дебіторської заборгованості на загальну суму 188 182,64 грн., у зв'язку з чим Держфінінспекція в м. Києві вимагала провести претензійно-позовну роботу щодо поновлення строків позовної давності дебіторської заборгованості та забезпечити її стягнення. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведених видатках, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

З метою усунення вимог, викладених в п. 2 вимоги від 14 січня 2014 року №26-04-14-14/353, відповідач звертався: - до господарського суду м. Києва щодо стягнення з ДП «Укрспецпостач» заборгованості на суму 195256,06 грн. Відповідно до ухвали господарського суду м. Києва від 25 квітня 2014 року по справі №910/7485/14 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду; - до господарського суду Черкаської області щодо стягнення з ДО «Комбінат «Дніпро» заборгованості на суму 5403,29 грн. Відповідно до ухвали господарського суду Черкаської області від 06 травня 2014 року по справі №925/672/14 затверджено мирову угоду між УкрНДІНанобіотехнологій та ДО «Комбінат «Дніпро», відповідно до якої ДО «Комбінат «Дніпро» визнав наявність заборгованості на суму 5403,29 грн. та зобов'язався в тридцятиденний строк з дня затвердження мирової угоди здійснити перерахування коштів; - до господарського суду Запорізької області щодо стягнення з ДП «Хлібна база №74» 2701,64 грн. Рішенням господарського суду Запорізької області від 03 червня 2014 року у справі №908/1156/14 позов задоволено частково.

На думку суду відповідач вжив заходів, а саме здійснив претензійно-позовну роботу щодо стягнення коштів. Забезпечення фактичного виконання рішень судів покладено чинним законодавством на Державну виконавчу службу України і не залежить від волі відповідача. Тому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виконати в повному обсязі п. 2 вимоги, суд вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Пункт 4 вимоги вказував на те, що в порушення п. 1 ст. 796 Цивільного кодексу України, ст. 797 Цивільного кодексу України, п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу України, умов договору про оренду майна розділу 5 «Обов'язки Орендаря» Інститутом сплачено кошти на покриття витрат сторонніх організацій, а саме сплату земельного податку на суму 152350,35 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Інтитуту на зазначену суму, у зв'язку з чим позивач вимагав нарахувати та виставити до сплати суми земельного податку та провести претензійно-позовну роботу з орендарями щодо відшкодування сум земельного податку. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведених видатках, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

На виконання п. 4 вимоги Інститут виставив претензії (що не заперечується позивачем) ФОП ОСОБА_1 вих. №134/13 від 13.02.2014, ТОВ «Інтервал-КС» вих. №135/13 від 13.02.2014, ТОВ «Деміт Фаундер» вих. №136/13 від 13.02.2014, ТОВ «Галицькі контракти» вих. №137/13 від 13.02.2014, ТОВ «Промтехсервіс КО» вих. №138/13 від 13.02.2014, ТОВ «Будлак КО» вих. №133/13 від 13.02.2014, ДП «Укррезерв» вих. №139/13 від 13.02.2014 щодо відшкодування сплаченого земельного податку за площі, що надавалися в оренду. Однак, як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Галицькі контракти» листом від 27.02.2014 №06-к у відповідь на претензію та ТОВ «Деміт Фаундер» листом від 24.02.2014 № 1, відмовили у задоволенні претензій. Відповіді від інших суб'єктів господарювання відсутні. За таких обставин, УкрНДІНанобіотехнологій звернувся до Державного агентства резерву України з листом від 27.03.2014 №264/16 щодо коригування видатків шляхом змін до річного кошторису, а саме: просив зменшити надходження по коду 25010200 «Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності на суму 152351,00 грн. і відповідно зменшити видатки по коду 2800 «Інші поточні видатки» на суму 152351,00 грн. Загальна сума надходжень спеціального фонду кошторису на 2014 рік після відповідних змін становитиме 2 847 649 грн.

Відмовляючи у задоволенні претензії УкрНДІНанобіотехнологій, зокрема ТОВ «Деміт Фаундер», вказувало на ту обставину, що договір оренди від 31 січня 2012 року укладений між ТОВ «Деміт Фаундер» (Орендар) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (Орендодавець), а не УкрНДІНанобіотехнологій. Відповідно до п. 1.1 Договору №6103 від 31.01.2012 ТОВ «Деміт Фаундер» прийняло у строкове платне користування нежилі приміщення загальною площею 104,4 кв. м, що перебувають на балансі УкрНДІНанобіотехнологій. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 878 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою. На думку ТОВ «Деміт Фаундер» плата, що встановлена в договорі між ТОВ «Деміт Фаундер» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву вже включає в собі плату за користування земельною ділянкою. Пунктом 5.11 Договору на ТОВ «Деміт Фаундер» було покладено обов'язок щодо укладення з Балансоутримувачем орендованого майна договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг. На виконання покладеного обов'язку між товариством та Балансоутримувачем укладено 23.05.2012 року Договір про надання комунальних та експлуатаційних послуг. Таким чином, товариство вважає, що не порушило прав Балансоутримувача й жодних збитків йому не завдало.

Позивач, вимагаючи в п. 4 вимоги нарахувати та виставити до сплати суми земельного податку та провести претензійно-позовну роботу з орендарями щодо відшкодування сум земельного податку, посилався, зокрема, на п. 3.6 договору оренди, згідно якого орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Згідно п. 3.7 договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати. Відповідно до п. 3.8 договору оренди у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Разом з тим, відповідно до п. 9.1 договору оренди, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України Сторони.

Відповідач, УкрНДІНанобіотехнологій (Балансоутримувач) не є стороною укладених з орендарями приміщень договорів оренди, а відтак не вправі встановлювати та нараховувати плату, що стосується оренди приміщень, в т. ч. і щодо земельного податку. В той же час, УкрНДІНанобіотехнологій, на виконання вимог Держфінінспекції в місті Києві вживав заходів, в силу своїх повноважень, на відшкодування коштів з орендарів.

За наведених обставин позовні вимоги щодо покладення обов'язку на відповідача з приводу виконання п. 4 вимоги Держфінінспекції в місті Києві, суд також вважає необґрунтованими, а відтак такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно п. 5 вимоги, в недотримання вимог ст. 549 Цивільного кодексу України та умов укладених договорів Інститутом не проводилось нарахування пені за прострочену дебіторську заборгованість, що призвело до недоотримання надходжень Інституту на загальну суму 5025,08 грн., у зв'язку з чим позивач вимагав нарахувати та виставити до сплати пеню на суму 5025,08 грн. та провести претензійно-позовну роботу по її стягненню. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведених видатках, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

На виконання вказаного пункту вимоги від 14 січня 2014 року №26-04-14-14/353 УкрНДІНанобіотехнологій виставив претензії (що не заперечується позивачем) щодо стягнення пені за прострочену дебіторську заборгованість на загальну суму 5025,08 грн., а саме: ДП «Укрспецпостач» на суму 2732,52 грн., ДО «Комбінат «Дніпро» - 75.62 грн., ДП «ХБ №74» - 37,81 грн., ТОВ «Будлак КО» - 65,12 грн.; ФОП ОСОБА_2 - 108,89 грн., ДП «Охтирський КХП» - 9,83 грн., Іваньківський цукровий завод - 16,33 грн., ДП «Златодар» - 14,52 грн., ДП «Укррезерв» - 313,52 грн., ФОП ОСОБА_1 - 130,33 грн., ДП «ХБ №73» - 90,74 грн., ДП Чортківський КХП - 14,52 грн., ТОВ «Галицькі контракти» - 776,87 грн., ПП «Інтервал КС» - 695,82 грн.

Оскільки відповідачем вживались заходи з приводу виконання п. 5 вимоги, підстав для задоволення позову в цій частині, судом не встановлено.

Згідно з п. 7 вимоги, в порушення умов договорів оренди майна Інститутом не виставлялись рахунки по комунальним та експлуатаційним послугам орендарям, що призвело до недоотримання коштів Інститутом на загальну суму 3572,65 грн., у зв'язку з чим позивач вимагав провести претензійно-позовну роботу з орендарями щодо відшкодування коштів на оплату комунальних та експлуатаційних послуг. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведених видатках, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Як вже було зазначено вище, пунктом 9.1 договору оренди, встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

При цьому, відповідно до п. 5.11 Розділу 5 «Обов'язки Орендаря» договору оренди на Орендаря покладено обов'язок протягом 15 робочих днів після підписання Договору оренди укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг. Тобто, обов'язок ініціювати укладення договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг покладено саме на Орендаря.

З матеріалів справи вбачається, що Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6062 був укладений між ТОВ «Промтехсервіс Ко» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву 23 листопада 2011 року. На час проведення позивачем ревізії, п. 5.11 Договору оренди Орендарем не виконаний, тобто не укладений з Балансоутримувачем договір про надання комунальних та експлуатаційних послуг.

Договір оренди нерухомого майна між ФОП ОСОБА_1 та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву №6443 був укладений 29 березня 2013 року. В той час, як договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг між ФОП ОСОБА_1 та УкрНДІНанобіотехнологій укладено лише 02 вересня 2013 року.

Договір оренди нерухомого майна між ТОВ «Деміт Фаундер» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву №6103 укладений 31 січня 2012 року, в той час, як договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг між ТОВ «Деміт Фаундер» та УкрНДІНанобіотехнологій укладено лише 23 травня 2012 року.

В судовому засіданні представник відповідача зауважив, що після надходження до Інституту копій договорів оренди, укладених між Орендарями та Орендодавцями, Інститут, в свою чергу, на підставі цих договорів укладав договори з орендарями приміщення про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг. Проте укладені між Орендарями та Орендодавцями договори оренди надходити з порушенням термінів, визначених в п. 5.11 договору оренди, що підтверджується журналом реєстрації вхідної кореспонденції, про що було зауважено під час ревізії, а тому в діях Інституту порушень не вбачає.

Позивач же вважає, що в порушення умов договорів оренди майна Інститутом з орендарем ТОВ «Промтехсервіс КО» своєчасно не укладено договір про надання комунальних та експлуатаційних послуг, а двом орендарям, а саме: ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Деміт Фаундер» не виставлялись рахунки з дати укладення договорів про оренду майна, пов'язані з утриманням орендованого майна, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Інституту на загальну суму 3,6 тис. грн.

Проте, таку думку позивача суд вважає помилковою з підстав вищенаведених положень п. 9.1 та п. 5.11 договору оренди.

Разом з тим, на виконання п. 7 вимоги УкрНДІНанобіотехнологій направив претензії ФОП ОСОБА_1 від 29.01.2014 р. № 71/13 на суму 1989,95 грн.; ТОВ «Промтехсервіс Ко» від 29.01.2014 №79/13 р. на суму 952,92 грн. та ТОВ «Деміт Фаундер» від 29.01.2014 р. № 78/13 на суму 694,78 грн., тобто вжив заходів щодо стягнення коштів.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

В п. 8 вимоги зазначено, що проведеною в ході ревізії інвентаризацією основних засобів встановлено лишки на загальну суму 3251,20 грн., у зв'язку з чим ревізуючий орган вимагав відобразити в обліку наявність активів на загальну суму 3251,20 грн.

Так, під час інвентаризації виявлено огорожу бетонну, оціночна вартість якої згідно акту оцінки УкрНДІНанобіотехнологій від 10.12.2013 року складає 3251,00 грн.

Згідно наказу УкрНДІНанобіотехнологій від 12 червня 2014 року №41 огорожу бетонну загальною площею 502,00 кв.м, загальною оцінювальною вартістю станом на 10.12.2013 р. - 3251,00 грн. взято на баланс Інституту як основні засоби.

Таким чином, матеріалами справи, а саме: довідкою про надходження у натуральній формі за 12 червня 2014 року, довідкою про зміни до кошторису на 2014 рік, розрахунком надходження коштів, що отримуються бюджетними установами від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна) (до кошторису на 2014 рік), розрахунком видатків на капітальне будівництво (придбання) інших об'єктів (до коштористу на 2014 рік), наказом УкрНДІНанобіотехнологій від 12 червня 2014 року №41 «Про взяття на баланс основних фондів» підтверджується виконання відповідачем п. 8 вимоги Держфінінспекції в місті Києві.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем вжито всіх можливих заходів для виконання вимоги Держфінінспекції в місті Києві від 14 січня 2014 року №26-04-14-14/353, а тому позовні вимоги Держфінінспекції в місті Києві суд залишає без задоволення.

Судові витрати, які підлягають стягненню - відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної фінансової інспекції в місті Києві до Українського державного науково-дослідного інституту нанобіотехнологій та ресурсозбереження про зобов'язання в повному обсязі виконати пункти 2, 4, 5, 7 та 8 вимоги Державної фінансової інспекції в місті Києві від 14 січня 2014 року №26-06-14-14/353 - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко