Ухвала суду № 39485000, 29.04.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 253/10989/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2092/2014

Головуючий в 1 інстанції Федько С.П.

Доповідач Ткачук С.С.

категорія 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осипчук О.В.,

суддів Смєлік С.Г.,Ткачук С.С.,

при секретарях:Руденко Д.В.,Біляєві М.О.,Щербюк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13 січня 2014 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» ( далі банк) звернулось до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в сумі 22481,99 грн., яка утворилась станом на 31.07.2013 року, мотивуючи свої вимоги тим, що банком з відповідачем 31.10.2007 укладено кредитний договір за яким останній отримав кредит в розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36% на рік. В порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання належним чином не виконав у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка складається зі: заборгованості за кредитом - 7076,17 грн.; несплачені проценти за користування кредитом - 10952,67 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом 3144,48 грн.; штрафи в сумі 250 грн. фіксована частина і 1058,67грн. - процентна складова.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13 січня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволені: стягнуто з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в сумі 22481 грн. 99 коп. та судові витрати понесені банком по оплаті судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп. Стягнуто на користь держави судовій збір у розмірі 14 грн. 40 коп.

Задовольняючи позовні вимоги банка суд виходив з того, що останній платіж за кредитним договором відповідачем було зроблено у жовтні 2010 року, тому визнав цю дію як підтвердження визнання останнім боргу, внаслідок чого відбулось переривання перебігу позовні давності. Позов пред'явлено до суду 30.08.2013 року, т.т. в межах строку позовної давності. Крім того, відповідно до п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг, що є невід'ємною частиною договору, передбачено пролонгування строку дії договору у разі неповідомлення стороною про припинення договору. Відповідач обставин щодо направлення заяви про припинення дії договору суду не надав.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, де посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Зазначає, що судом не взято до уваги той факт, що з розрахунку заборгованості наданого банком не вбачається, що він здійснив останній платіж у жовтні 2010 року, а навпаки підтверджують, що останній платіж був здійснений ним 30.07.2009 року. В матеріалах справи відсутні докази щодо внесення ним коштів на картковий рахунок в жовтні 2010 року.

Відповідач не з'явився до апеляційного суду, але про час проведення судових засідань по розгляду його апеляційної скарги повідомлявся відповідно до ст.76 ЦПК України телефонограмою зареєстрованою у журналі телефонограм №1 за № 3307; телеграмою від 25.04.2014, яка отримана матір'ю за адресою його реєстрації.

Представник банку заперечив по доводам скарги і просив рішення залишити без змін, пояснив що строк дії кредитної платіжної картки відповідача 2 роки.

Апеляційний суд визнає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до норми ч.1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до договору №б/н від 31 жовтня 2007 року, укладеного сторонами, відповідач отримав кредит в сумі 1000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, який відповідає строку дії картки. 31.10.2007 ним була подана заява про збільшення ліміту кредитування до 7000грн.

У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на 31 липня 2013 року розмір заборгованості за кредитом складає 22481,99грн., в т.ч., заборгованість за кредитом в сумі 7076,17 грн.; несплачені проценти за користування кредитом - 10952,67 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 3144,48 грн.; штрафи в сумі 250 грн. фіксована частина; 1058,67грн. - штраф процентна складова.

Відповідач під час судового розгляду подав заяву про застосування позовної давності.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимогбанку, суд виходив з того, що відповідач здійснивши в жовтні 2010 року платіж в рахунок погашення заборгованості, т.т. вчинив дію, яка свідчить про визнання ним існуючого боргу і як наслідок відбулось переривання перебігу позовної давності.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції і визнає його таким, що відповідає нормі матеріального закону.

Відповідачем 31.07.2007 року укладено кредитний договір зі строком дії 12 місяців, який цього ж дня отримав кредитну карту. Спочатку кредитний ліміт становив 1000грн., а за його заявою від 31.10.2007 збільшено кредитний ліміт до 6800грн.

Апеляційним судом було перевірено виписку з особистого рахунку за №НОМЕР_1за даними якої у 2010 році відповідачем було внесено на депозит карткового рахунку 25 червня 100грн.; 06 серпня, 07 вересня і 07 жовтня по 50грн.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Таким чином, суд першої інстанції правильно визнав, що внесенням на депозит карткового рахунку коштів відповідач визнав існування боргу по якому на день звернення банку до суду строк позовної давні ще не сплинув, а тому на законних підставах не застосував за заявою відповідача строк позовної давності і згідно статей 1049,1054 ЦК України задовольнив позов у повному обсязі.

До складової боргу банком нарахована сума штрафів у розмірі 250 грн. фіксована частина та в сумі 1058,67грн. - штраф процентна складова ( 5% від суми позову), т.т. розмір штрафів є фіксованою величиною, яка не залежить від періоду нарахування.

Доводи скарги щодо спливу позовної давності по заборгованості пред'явленої банком спростовуються матеріалами справи.

Суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судом постановлено обґрунтованерішення з дотриманнямвимогматеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріальногочипроцесуального права, яке призвелоабо могло призвести до неправильного вирішеннясправи, тому до уваги не приймаються.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини 1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 307,308,315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: