Рішення № 39484987, 18.06.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 0523/14027/2012 Номер провадження 22-ц/775/3826/2014

Головуючий в 1 інстанції Чальцева Т.В.

Доповідач - Ткачук С.С.

категорія 34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осипчук О.В.,

суддів Кіянової С.В.,Ткачук С.С.,

при секретарі Біляєві М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом про відшкодування шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1 належить їм в розмірі 2/3 частки квартира, а дружині відповідача в розмірі 1/3 частки.

05 вересня 2012 року ОСОБА_1, який знаходився у квартирі вибив вхідні двері в квартиру у зв'язку з чим, вони понесли матеріальні затрати на заміну зруйнованих дверей на металеві, витративши на їх виготовлення 2925грн.Крім того, неправомірними діями відповідача їм була завдана моральна шкода через великі незручності та небезпеку, яку вони зазнали в період тижня, коли виготовлялися металеві двері. Позивачі змушені проживати у квартирі без вхідних дверей, внаслідок чого перенесли емоційне потрясіння та стрес у зв'язку із порушенням їх звичного укладу життя. Просили стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди - 2925грн., моральної шкоди - 3000грн.

Заочним рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 14 січня 2014 року позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 2925,00 грн. і моральної шкоди 500 грн.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що через порушення відповідачем громадського порядку під час перебування у квартирі, останнім були вибиті вхідні двері у квартиру і позивачі змушені замінити пошкоджені двері на металеві, на виготовлення яких сплатити 2925грн. Щодо відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що визнав завдання позивачам моральної шкоди через негативні наслідки які наступили у зв'язку зі зруйнуванням вхідних дверей в квартиру.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачем принесена апеляційна скарга, де посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування доводів скарги вказує, що судом розглянуто справу без його належного повідомлення про дату судового засідання. Його дружина, перебуваючи з ним у шлюбі, придбала 1/3 частки спірної квартири на публічних торгах, тому вважає себе власником цієї частки. Судом не взято до уваги той факт, що позивачі чинять перешкоди у користуванні квартирою, тому його проступок не носить противоправних дій, бо відповідно до ст. 1169 ЦК України шкода, завдана особою при здійсненні нею права на захист від протиправних посягань, у тому числі у стані необхідній оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі, не відшкодовується. Зазначає, що дверей він не вибивав, а тільки пошкодив додатково встановлений замок на вхідних дверях,від якого у нього не було ключів. Старі двері зберегли свою функціональність ( закривались і відкривались). Вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки за рішенням суду він зобов'язаний сплатити шкоди завдану його майну.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, пояснив, що того дня він не знаходився у квартирі,

бо не міг увійти через закриття дверей на додатково встановлений замок , тому звертався до органі міліції і тільки після прибуття їх працівників став смикати дверима.

Представник відповідача ОСОБА_3, який також підтвердив про обізнаність ОСОБА_2 про час судового засідання, по скарзі заперечив, просив рішення залишити без змін.

Апеляційний суд визнає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що трикімнатна квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності по 1/3 частки ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Згідно договору, укладеному 07.09.2012р.ОСОБА_3 з СПД ОСОБА_1 на виготовлення металевих дверей, їх вартість складає 2925грн, строк виготовлення 9-10 днів. Оплата вартості товару засвідчена товарним чеком від 07.09.2012р.без зазначення прізвища покупця

З представленої позивачами постанови дільничного інспектора Київського РВ ДГУ ГУ МВС України в Донецькій області від 06.09.2012р. про відмову у порушені кримінальної справи вбачається, що дільничним інспектором проводилась перевірка за заявою ОСОБА_2 з приводу вибиття ОСОБА_1 05.09.2012 року о 16 годині вхідних дверей у квартиру, де заявник проживає разом з матір'ю ОСОБА_3 Під час перевірки був опитаний тільки заявник, який пояснював, що діями ОСОБА_1 їх завдана матеріальна шкода на суму 4000грн.

Вирішуючи спір на підставі представлених позивачами доказів суд першої інстанції визнав доведеним факт завдання позивачам матеріальної шкоди через зруйнування відповідачем вхідних дверей у квартиру де проживають позивачі та їх заміну на металеві, вартість яких на замовлення ОСОБА_3 становить 2925грн.На підставі цих обставин суд визнав доведеним завдання і моральної шкоди.

Але висновки суду щодо завдання позивачем матеріальної та моральної шкоди є передчасними і не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичною особою, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

За змістом ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Заперечуючи на позов, відповідачем представлено протокол огляду місця події від 07.09.2012р., складений слідчим Московко Є.С., за участю понятих ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_8, згідно якого об'єктом огляду були нібито вхідні двері вказаної квартири. Але у протоколі вказано, що фактично було оглянуто тільки дверний пройм, в якому двері були відсутні, та виявлено зліва відсутність фрагмент обшивки, а справа пошкодження на лутці.

Цей документ не спростовує заперечення відповідача того, що ним вхідні двері не були пошкоджені, а навпаки двері зберегли свою функціональність. Факт відсутності вхідних дверей в день проведення їх огляду після не дає підстав зробити суду висновок про їх зруйнування внаслідок неправомірних дій відповідача, який стверджує, що від його дій був зламаний накладний замок від якого ключі його дружині не були передані в присутності держвиконавця в порядку примусового виконання рішення. Київського районного суду м. Донецька від 16 листопада 2011 року, про усунення позивачами перешкод у користуванні ОСОБА_4 спірної квартири.

Позивачами не представлено переконливих доказів того, що через пошкодження відповідачем накладного замка на дерев'яних вхідних дверях, відбулось зруйнування самих дверей у зв'язку з чим вони стали непридатними для їх подальшої експлуатації і внаслідок чого заявники були змушені їх зняти і проживати у квартирі без дверей до виготовлення металевих дверей. Задовольняючи позов в частині відшкодування матеріальної шкоди шляхом стягнення з відповідача повної вартості металевих дверей, судом не була з'ясована вартість втраченого майна - дерев'яних дверей та питання передачі винній особі залишків пошкодженої речі.

Як роз'яснено у пункті 9 постанови пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, зокрема, слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку з заподіянням шкоди майну. Постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Позивачами під час розгляду справи клопотання про призначення судової експертизи з метою повного з'ясування причин зруйнування дверей, якщо такий випадок мав місце, вартості відновлювального ремонту або вартості виготовлення нових рівнозначних дверей, не було заявлено, а на час перевірки рішення апеляційним судом проведення такої експертизи неможливо через відсутність пошкоджених дверей.

Представлені суду договір на виготовлення металевих дверей і квитанція про оплату її вартості не містять даних про непридатність існуючих вхідних дверей квартири до експлуатації після поломки відповідачем накладного замка 05.09.2012.

Постанови органів досудового слідства про відмову в порушенні кримінальної ухвалені за результатами перевірки численних заяв як позивачів, так і відповідача через конфлікти з приводу виникнення у сторін неприязних стосунків у зв'язку з вселенням сім'ї ОСОБА_1 у квартиру, а також обставини встановлені вище вказаним рішенням суду не доводять обґрунтованість заміни позивачами старих вхідних дверей у квартиру на металеві через пошкодження відповідачем накладного замку та неможливості використовувати старі двері за їй функціональним призначенням, т.т не дають підстав для визнання доведеним завдання позивачам як матеріальної, так і моральної шкоди.

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи приведене апеляційний суд визнає, що рішення суду першої інстанції не відповідає ст. 213 ЦПК України через неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права і тому на підставі ст. 309 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким відмовляє у позові через недоведеність позивачами належними та допустимими доказами факту завдання їм матеріальної і моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача.

Керуючись ст.ст. 307,309,316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне Київського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2013 року скасувати.

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: