Постанова № 39483064, 24.06.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 819/1090/14-a

"24" червня 2014 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Найко Н.І.,

представника позивача - Плохоцької Г.І.,

за відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Бережанського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно виплачених коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Бережанський районний центр зайнятості (надалі позивач, Бережанський РЦЗ), звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2070,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, як застрахована особа, в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", перебуваючи на обліку в Гусятинському районному центрі зайнятості як безробітний безпідставно одержав допомогу по безробіттю, оскільки одночасно перебував у трудових відносинах ТОВ «СЕ Борднетце-Україна», що підтверджується актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до законодавства про зайнятість від 24.12.2013 року №104. Про вказаний факт відповідач не повідомив позивача при постановці на облік, надавши неправдиві відомості при зверненні до центру зайнятості з метою отримання допомоги по безробіттю, а, отже, отримана ним допомога - є такою, що виплачена безпідставно та, відповідно, підлягає поверненню.

Направлена на адресу відповідача рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою пункту поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з положеннями статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином відповідача про наявність судової справи з її участю та можливість реалізації нею права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, - суд визнав за можливе проводити розгляд даної справи за відсутності відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити за наведених в ньому підстав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідач - ОСОБА_2, перебував на обліку в Бережанському районному центрі зайнятості як безробітний з 11.09.2013 року по 24.12.2013 року та отримував допомогу по безробіттю.

Також, з 29.11.2013 року по 24.12.2013 року, за направленням центру за йнятості, ОСОБА_2 проходив професійну підготовку за професією «оператор комп'ютерного набору» у відокремленому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут».

В період перебування відповідача на обліку в центрі зайнятості 02.12.2013 року позивачем було проведено звірку інформації з Управлінням Пенсійного фонду України, за результатами якої було встановлено, що перебуваючи на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 перебував у трудових від носинах з ТОВ «СЕ Борднетце-Україна» (18 днів вересня 2013 року).

03 грудня 2013 року Бережанським РЦЗ на ім'я керівника ТОВ «СЕ Борднетце-Україна» надіслано запит за №05-1112 з проханням надати інформацію та підтверджуючі документів щодо перебування ОСОБА_2 трудових відносинах з вказаним товариством.

Згідно відповіді ТОВ «СЕ Борднетце-Україна» від 16.12.2013 року №2913 (вхідний № ЦЗ 05-3006 від 23.12.2013 року) встановлено, що громадянин ОСОБА_2 з 02.09.2013 року по 19.09.2013 року дійсно працював в даному това ристві на посаді комплектувальника проводів відділу монтажу кабельних мереж підрозділу виро бництво, про що свідчать копія витягу з наказу №439-к від 27.08.2013 року про прийняття ОСОБА_2 на роботу з 02.09.2013р. та копія витягу з наказу №517-к від 19.09.2013р. про звільнення відповідача з роботи 19.09.2013 року.

За результатами даної відповіді центром зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до законодавства про зайнятість №104 від 24.12.2013 року, та встановлено, що громадянин ОСОБА_2 на день реєстрації в центрі зайнятості та в період перебування на обліку був зайнятою особою.

Також, з наявних у справі матеріалів судом встановлено, що відповідно до наказу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» 24.12.2014 року №534-с та листа Бережанського РЦЗ №05-2203 від 24.12.2013 року - слухача ОСОБА_2 з 24.12.2013 року за порушення вимог законодавства про зайнятість населення відраховано з навчання за робітничою професією комп'ютерного набору»

25.12.2013 року директором центру зайнятості видано наказ за №153 «Д» про повернення ОСОБА_2 суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в сумі 2070,00 грн., в тому числі: 1727,34 грн. - допомога по безробіттю за період з 18.09.2013 року по 24.12.2013 року та 342,66 грн. - витрати на професійну підготовку.

Як видно з матеріалів справи, від ознайомлення з вищевказаними актом та наказом - ОСОБА_2, відмовився, про що складено акт про відмову від підпису №1 від 25.12.2013 року.

У зв'язку з цим, 26.12.2013 року центр зайнятості направив ОСОБА_2 акт №104 від 24.12.2013 року та копію наказу №153«Д» від 25.12.2013 року - рекомендованим листом за вих. №05-2208, із повідомлення про необхідність повернення коштів в сумі 2070,00 грн. протягом 30 календарних днів, однак, поштове відправлення повернулось на адресу центру зайнятості з відміткою пункту поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Зважаючи на викладене, - позивач і звернувся до суду із даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. №803-XІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Пунктом 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року № 232/16248 (далі - Порядок) встановлено, що розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду його перебування на обліку як безробітного.

Відповідно до пп. 4 п. 3 вищезазначеного Порядку здійснення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним шляхом перевірки проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості) у разі, коли: під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Згідно із п. 6 Порядку №60/62 - у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пп. 1 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 № 307 - виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою бо іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами.

Крім цього, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення» є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Якщо громадянин відмовляється добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку - відповідно до ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст.69 та ч. 1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

З наявних у справі матеріалів встановлено, що в даному випадку, у відповідності до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», - на відповідача покладається обов'язок повернути суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг.

Станом на дату розгляду справи судом, суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в сумі 2070,00 грн. (в тому числі допомога по безробіттю за період з 18.09.2013 року по 24.12.2013 року в сумі 1727, 34 грн. та витрати на професійну підготовку в сумі 342,66 грн.) - відповідачем в добровільному порядку - не повернуті.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують заявлені в позові вимоги, - суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення в судовому порядку з відповідача коштів в сумі 2070,00 грн.

У відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 128, 153, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (і.п.н. - НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Бережанського районного центру зайнятості (вул.Л.Українки, 16, м. Бережани, Тернопільська область, р/р 37170300901003 ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 21157852) кошти, виплачені як забезпечення та надані соціальні послуги, - в сумі 2070,00 грн. (дві тисячі сімдесят гривень).

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Постанова в повному обсязі складена 27 червня 2014 року/.

Головуючий суддя Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.