Ухвала суду № 39481824, 12.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року Справа № 9104/181580/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2012 року в адміністративній справі за позовом дочірнього підприємства «ГрандЄвроБуд» Товариства з обмеженою відповідальністю «ГрандЄвроБуд Люкс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «ГрандЄвроБуд» Товариства з обмеженою відповідальністю «ГрандЄвроБуд люкс» (далі - ДП «ГрандЄвроБуд») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області (далі -ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2012 року № 0001812300/413 та № 0001822300/412.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області від 22.03.2012 року № 0001812300/413 та № 0001822300/412.

Не погодившись з таким судовим рішенням, його оскаржила Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова, подавши апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просила скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в позові. Обгрунтовуючи свою незгоду із судовим рішенням, апелянт зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акта № 256/23-118/32639254 від 23.02.2012 року, складеного за наслідками позапланової невиїзної документальної перевірки ДП «ГрандЄвроБуд» ТОВ «ГрандЄвроБуд люкс» на предмет правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за січень-лютий 2011 року в частині взаємовідносин з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». Під час перевірки з'ясовано, що контрагент платника податку не мав можливості здійснювати господарські операції в силу відсутності необхідного обсягу виробничих потужностей, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Відповідно до акта № 256/23-118/32639254 від 23.02.2012 року, складеного за наслідками перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», правочини, укладені між ним та ДП «ГрандЄвроБуд» визнано нікчемними. На цій підставі відповідач зазначив, що ДП «ГрандЄвроБуд» завищило валові витрати в сумі 133855 грн. за 1 квартал 2011 року по взаєморозрахунках з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та занизило зобов'язання з ПДВ на сумі 26771 грн..

Судом апеляційної інстанції здійснено заміну відповідача на Державну податкову інспекцію в Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області у зв'язку з реорганізацією.

Представник апелянта Скрипник С.В. у судовому засіданні повністю підтримав апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені.

Представник ДП «ГрандЄвроБуд» ТОВ «ГрандЄвробуд Люкс» Іваницька Р.І. у судовому засіданні заперечила щодо задоволення апеляційної скарги та пояснила, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дав їм належну юридичну оцінку. Оскаржуване судове рішення є законним і підстав для його скасування немає.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ДП «ГрандЄвроБуд» з питань взаєморозрахунків з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року, за наслідками якої складено акт № 256/23-118/32639254 від 23.02.2012 року (далі - акт перевірки від 23.02.2012 року) (а.с. 16-28).

В акті перевірки від 23.02.2012 року зазначено, що платник податку допустив заниження валових доходів при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податкового зобов'язання з податку на додану вартість по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

Такі висновки зроблено на підставі акта Ленінської МДПІ у м. Луганську про результати перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» № 803/23-35554567 від 11.11.2011 року (а.с. 225-229). Згідно з цим актом місцезнаходження ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не встановлено, за цим підприємством не зареєстровано будь-яких транспортних засобів та об'єктів нерухомого майна на території м. Луганськ. Встановлено також відсутність працівників, транспортних засобів для доставки товару та надання послуг, складські приміщення для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання угод неможливим. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не здійснювало і не могло здійснити операції з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) від постачальників та подальшого їх продажу на адресу покупців, а отже всі правочини з придбання та продажу таких товарів (робіт, послуг), укладені ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з постачальниками та покупцями суперечать положенням Цивільного кодексу України та іншим нормативно-правовим актам, а також моральним засадам суспільства, вчинені особами, що не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності та не спрямовано на реальне настання правових наслідків, а отже є нікчемними. Відповідно, такими ж є наступні операції з продажу таких товарів, робіт, послуг для ДП «ГрандЄвроБуд» ТзОВ «ГрандЄвроБуд люкс».

В акті перевірки від 23.02.2012 року податковий орган дійшов висновків про порушення платником податку п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та заниження позивачем податку на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 33464 грн.; порушення п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України та завищення податку на додану вартість в сумі 26771 грн., в тому числі: за січень 2011 року в сумі 14873 грн., за лютий 2011 року в сумі 11898 грн.

На підставі цього акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.03.2012 року за № 0001812300/413 про донарахування позивачу зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 26772 гривні та № 0001822300/412 про донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 33465 гривень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність цих податкових повідомлень-рішень з таких підстав.

Відносини у сфері оподаткування прибутку підприємств до 01 квітня 2011 року регулювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (далі - Закон №334/94-ВР), який містив наступні нормативні положення щодо порядку формування валових витрат з податку на прибуток.

Відповідно до п. 5.1. цього Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.2.10 п. 5.2. ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як передбачено п. 5.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року за № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Отже, валові витрати повинні підтверджуватися первинними обліковими документами, а при встановленні відсутності таких документів при перевірці податковий орган повинен вказати перелік відсутніх документів.

Податковий кодекс України містить наступні нормативні положення щодо порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, слід зазначити, що необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

05 січня 2011 року ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та позивач уклали договір будівельного підряду № 02-11, відповідно до якого ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» зобов'язується протягом дії цього договору виконати ремонтно-будівельні роботи щодо реконструкції дільниці виготовлення і розливу ФХЦ «Галичфарм», а позивач зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, визначених договором. Вартість зазначених ремонтно-будівельних робіт встановлена договірною ціною та локальним і зведеним кошторисом (а.с. 61-74).

На виконання умов цього договору ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» у січні та лютому 2011 року виконало ремонтно-будівельні роботи, що підтверджується:

1) довідкою про вартість виконання будівельних робіт від 28.01.2011 року (а.с. 80) та актом № 28/01-01 приймання виконаних будівельних робіт від 28.01.2011 року (а.с. 81-87) на суму 89237 грн., в т.ч. ПДВ 14873 грн. По факту виконання операції ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» виписано податкову накладну № 1394 від 28.01.2011 року суму 89237 грн., в т.ч. ПДВ 14873 грн. (а.с. 88);

2) довідкою про вартість виконання будівельних робіт від 28.02.2011 року (а.с. 75) та актом № 28/02-06 приймання виконаних будівельних робіт від 28.02.2011 року (а.с. 76-78) на суму 27050 грн., в т.ч. ПДВ 4508 грн. ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» виписано податкову накладну № 1411 від 28.02.2011 року на суму 27050 грн., в т.ч. ПДВ 4508 грн. (а.с. 79).

01 січня 2011 року між ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та позивачем укладено договір будівельного підряду № 03-11, відповідно до якого ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» зобов'язується виконати ремонтні роботи приміщень СТО ТОВ «Торговий дім «Будшяхмаш», а позивач зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, визначених договором. Вартість зазначених ремонтних робіт встановлена договірною ціною та локальним і зведеним кошторисом (а.с. 48-54). По факту виконання договірних зобов'язань ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» щодо виконання ремонтно-будівельних робіт сторони підписали у лютому 2011 року довідку про вартість виконання будівельних робіт від 28.02.2011 року (а.с. 55) та акт № 28/02-07 приймання виконаних будівельних робіт від 28.01.2011 року (а.с. 56-59) на суму 44339 грн., в т.ч. ПДВ 7390 грн. ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» виписано податкову накладну № 1412 від 28.02.2011 року суму 44339 грн., в т.ч. ПДВ 7390 грн. (а.с. 60).

Вартість придбаних протягом січня - лютого 2011 року будівельних робіт на загальну суму 160626 грн. позивач відніс до складу валових витрат за 1 квартал 2011 року. На підставі перерахованих вище податкових накладних, отримані по факту передачі будівельних робіт на загальну суму 160626 грн., в т.ч. ПДВ - 26771 грн., позивач відніс до складу податкового кредиту за січень 2011 року 14873 грн., за лютий 2011 року 11898 грн..

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за отримані будівельні роботи були здійснені в безготівковому порядку, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 169, 171, 173), копіями банківських виписок (а.с. 168, 170, 172) та не заперечується відповідачем.

У бухгалтерському обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за 01.01.2011-14.03.2012 року по ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» відображено отримання та оплату будівельних робіт, заборгованість станом на 14.03.2012 р. становить 53626 грн. (а.с. 89).

Отримані позивачем роботи безпосередньо пов'язані з основним видом господарської діяльності підприємства і надалі підприємством використано у господарській діяльності ДП «ГрандЄвроБуд».

Так, у подальшому будівельні роботи, виконані ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», включено в акти виконаних робіт та передані контрагентам-замовникам таких робіт з відповідним нарахування податкових зобов'язань, а саме на виконання умов договору укладеного між позивачем та АТ «Галичфарм» № 92/08/10ТГ від 31.08.2010 року ремонтно-будівельні роботи щодо реконструкції дільниці виготовлення і розливу ФХЦ, були включені в: 1) акт № 4 приймання виконання будівельних робіт від 23.02.2011р (а.с. 141-144) та відображені в довідці про вартість виконання будівельних робіт від 23.02.2011 року (а.с. 140) на загальну суму 44560 грн., в т.ч. ПДВ - 7426,67 грн.; 2) акт № 31 приймання виконання будівельних робіт від 22.09.2011р (а.с. 146-154) та відображені в довідці про вартість виконання будівельних робіт від 22.09.2011 року (а.с. 145) на загальну суму 227415 грн., в т.ч. ПДВ - 37902,50 грн..

На виконання умов договору укладеного між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Будшляхмаш» № 06-10 від 15.09.2010 року (а.с. 98-101), ремонтні роботи приміщень СТО, були включені в: 1) акт № 3 приймання - виконання будівельних робіт від 27.01.2011р (а.с. 112-113) та відображені в довідці про вартість виконання будівельних робіт від 27.01.2011 року (а.с. 111) на загальну суму 30950 грн., в т.ч. ПДВ 5158,33 грн.; 2) акт № 5 приймання виконання будівельних робіт від 21.02.2011 р. (а.с. 115-117) та відображені в довідці про вартість виконання будівельних робіт від 21.02.2011 року (а.с. 114) на загальну суму 26124 грн., в т.ч. ПДВ 4354 грн..

Про реальне здійснення господарської діяльності позивачем свідчить те, що ДП «ГрандЄвроБуд» має у своєму розпорядженні офісні приміщення (м. Львів, вул. Під Голоском, 15), є власні транспортні засоби та спеціалізована техніку: автокран КАМАЗ, самоскид МАЗ, легковий ВАЗ, екскаватор Zepelin та екскаватори Борекс-2201 та Борекс-2101, що підтверджується копіями відповідних свідоцтв про власність та реєстрацію транспортних засобів (а.с. 210-215). Для організації своєї роботи ДП «ГрандЄвроБуд» використовує найману працю фізичних осіб, що підтверджується штатним розкладом підприємства (а.с. 116).

Для виконання власних зобов'язань за договорами будівельного підряду платник податку для виконання певних робіт залучав субпідрядників та відображав такі господарські операції в бухгалтерському та податковому обліку. Так, підставою для формування валових витрат з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року ДП «ГрандЄвроБуд» в сумі 133855 грн. були акти приймання виконаних будівельних робіт встановленої форми та змісту, виписані ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за наслідками господарських операцій щодо здійснення будівельних робіт з реконструкції дільниці виготовлення і розливу ФХЦ та ремонту приміщень СТО, про які зазначено вище. Підставою для формування податкового кредиту позивача за січень 2011 року в сумі 14873 грн.; за лютий 2011 року в сумі 11898 грн. на загальну суму 26771 грн. були податкові накладні встановленої форми та змісту, виписані ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за наслідками операцій з виконання будівельних робіт.

Акти приймання виконаних будівельних робіт відповідають вимогам, встановленим до первинних документів, передбаченим у п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 року. Форма цих актів затверджена Наказом Міненергобуду України № 554 від 04.12.2009 року, а тому вони є належними підтверджуючими документами про отримання робіт, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку та формуються валові витрати в податковому обліку.

ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» підтвердило факт своїх господарських взаємовідносин з позивачем, на підтвердження чого надало копії документів, що підтверджують вище зазначені господарські операції (а.с. 230-253).

Посилання податкового органу на акт перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську № 803/23-35554567 від 11.11.2011 року спростовуються висновками, викладеними в постанові Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року в адміністративній справі № 2а-10972/11/1270 за позовом ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» до Ленінської МДПІ м. Луганськ (а.с. 173-185).

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2012 року немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст.195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова - залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2012 року по справі № 2а-6262/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст ухвали виготовлено17 червня 2014 року.