Постанова № 39481806, 26.06.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2065/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі судового засідання - Колодяжному Д.В.,

за участю представника позивача - Голуб О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, -

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2014 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг в розмірі 2095,97 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ухвала та повістка суду направленні відповідачу на адресу: Полтавська область, м.Кременчук, пров. Героїв Бреста, 87, повернулись до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого знаходження державному реєстратору не надавав.

Згідно із ч. 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис від 17.05.2011 року 19.05.2011 за №2 585 000 0000 018763. /а.с.8/.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків №42 від 15.04.2014 Відповідач перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ, як суб'єкт господарювання з 19.05.2011 року за №47515. /а.с.9 зворотній бік/.

19.05.2011 року відповідачем подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, згідно якої обрана ставка єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування. /а.с.11/.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень; 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до пунктів 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно розрахунку суми боргу за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 2 095,97 грн., по єдиному податку з фізичних осіб. /а.с.12/.

Заборгованість відповідача по єдиному податку з фізичних осіб виникла внаслідок того, що Платником податків самостійно нараховано, проте не сплачено податкові зобов'язання згідно свідоцтва про сплату єдиного податку від 25.01.2012 року №058378 /а.с.10/, в розмірі 214,60 грн.; а також заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 4164/Д від 16.01.2012 року /а.с.11/ в розмірі 229,4 грн., починаючи з 20.01.13 року в розмірі 229,4 грн.; 20.02.13 року в розмірі 229,4 грн.; 20.04.13 року в розмірі 229,4 грн.; 20.05.13 року в розмірі 229,4 грн.; 20.06.13 року в розмірі 229,4 грн.; 20.07.13 року в розмірі 229,4 грн.; 20.08.13 року в розмірі 229,4 грн.; 20.09.13 року в розмірі 229,4 грн.; 20.10.13 року в розмірі 229,4 грн.; 20.11.2013 року в розмірі 229,4 грн.; 20.12.2013 року в розмірі 229,4 грн.

Заборгованість Відповідача частково зменшена за рахунок наявної переплати у розмірі 4,67 грн., самостійної сплати у розмірі 215,00 грн., згідно платіжного доручення №K6J413FV44 від 19.02.2013 року; у розмірі 215,00 грн., згідно платіжного доручення №ПН2682542М від 19.04.2013 року; у розмірі 220,00 грн., згідно платіжного доручення №N0CUY57190 від 20.05.2013 року.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 №953, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 №1350/18645, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно підпункту 2.1.1 пункту 2.1 вказаної вище Інструкції пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається: - при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Кодексом; - при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Кодексом.

Пунктом 2.2 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби встановлено, що нарахування пені, визначеної підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 цього розділу, здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).

Згідно підпункту 2.3.1 пункту 2.3 вказаної Інструкції нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Пунктом 2.6 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби визначено, що пеня, визначена підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 цього розділу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

На підставі вказаних вище норм, податковим органом платнику податків було нараховано пеню на несплачені в строки грошові зобов'язання в розмірі 9,44 грн.

З огляду на викладене, станом на момент звернення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до суду з даним адміністративним позовом загальна сума узгодженого податкового зобов'язання становить 2095,97 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума несплаченого податкового зобов'язання по єдиному податку в розмірі 2095,97 грн. є сумою податкового боргу.

Відповідно до положень статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, що 28.11.2013 року позивачем сформовано податкову вимогу №441-17/300 /а.с.13/, яку направлено на адресу відповідача, та яка повернулась на адресу Кременчуцької ОДПІ згідно відмітки пошти про неможливість вручення: "за зазначеною адресою не проживає". /а.с.14/.

Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги суду не надано.

Враховуючи, що минуло 60 днів з дня направлення податкової вимоги відповідачу, а також несплату ним податкового боргу в установлений термін в добровільному порядку, суд вважає, що заявлені суми податкового боргу підлягають стягненню.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень проти позову чи доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (іден.код НОМЕР_1) заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 2095 (дві тисячі дев'яносто п'ять) грн. 97 коп. на р/р 31516970700008, код платежу 18050400, одержувач УК у м. Кременчуці /м. Кременчук/, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКС в Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 27 червня 2014 року.

Суддя Г.В. Костенко