Рішення № 39480106, 27.06.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 244/3307/13-ц Номер провадження 22-ц/775/362/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Жданової В.С.

суддів: Іванової А.П., Тимченко О.О.,

при секретарі Баранчикові Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

11.07.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ТОВ «АВТО ПРОСТО» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що 31.03.2011 року між ним та відповідачем було укладено Угоду на придбання автомобіля №344854. Згідно ст. 1 зазначеної Угоди її предметом є надання учаснику послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля. Угода укладається шляхом підписання сторонами Угоди, додатку №1 та додатку № 2, які є невід'ємними частинами Угоди. Строки, що використовуються в Угоді та системі АвтоТак, визначаються в додатку №2 до Угоди.

Позивач зазначив, що в день укладення угоди ним була сплачена плата за послуги, пов'язані зі вступом до системи у розмірі 3020,40 грн., що складає 3% від вартості автомобілю. Також відповідно до додатку №1 були визначені розміри щомісячних платежів, серед яких передбачалися цілий чистий внесок - 0,8333%, внесок в оплату послуг - 0,5% та ПДВ, внесок в оплату страхового платежу - 0,065%, всього сплачено внесків на загальну суму 53 041,66 грн. Під час укладання угоди представник відповідача переконав його у тому, що він укладає кредитний договір та отримає автомобіль на дуже вигідних умовах у найближчий час.

Позивач просив визнати договір №344854 від 31.03.2011 року зі всіма додатками недійсним та стягнути з відповідача на його користь сплачені грошові кошти за даним договором у розмірі 56062,06 грн.

Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені: визнано недійсною угоду №344854 від 31.03.2011 року, укладену між ТОВ «АВТО ПРОСТО» та ОСОБА_1 Стягнуто з ТОВ «АВТО ПРОСТО» на користь ОСОБА_1 сплачені грошові кошти за угодою №344854 від 31.03.2011 року, укладеною між ТОВ «АВТО ПРОСТО» та ОСОБА_1 в розмірі 56062 грн. 06 коп. Вирішено питання про судовий збір.

В апеляційній скарзі ТОВ «АВТО ПРОСТО» просить скасувати рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2013 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, ТОВ «АВТО ПРОСТО» зазначає, що висновки суду першої інстанції про «експлуатацію пірамід» відповідачем є безпідставними, бо судом не враховано норми закону, які передбачають такий вид діяльності, як адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах.

У судовому засіданні апеляційного суду позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення законним і обґрунтованим.

Представник ТОВ «АВТО ПРОСТО» у судове засідання апеляційного суду не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 на підставі ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.ст. 215-216 ЦК України суд виходив з того, що умови Угоди на придбання автомобіля є несправедливими та непрозорими, унаслідок чого утворюється істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачеві і що ТОВ «АВТО ПРОСТО» здійснює нечесну підприємницьку практику, оскільки діяльність товариства вводить споживача в оману, фонди групи з придбання автомобіля формуються виключно за рахунок внесків інших учасників системи, без залучення коштів ТОВ «АВТО ПРОСТО», а розподіл коштів фонду групи між учасниками являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.

Проте такі висновки є помилковими, суперечать фактичним обставинам, умовам укладеного між сторонами договору та вимогам діючого цивільного законодавства.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2011 року між сторонами була укладена Угода №344854, предметом якої є надання учаснику - позивачу послуг системи «Авто Так», спрямованих на придбання автомобіля ЗАЗ Форза, вартістю 83 900 грн.

ОСОБА_1 виконувалися умови вказаної Угоди у повному обсязі, зокрема, ним сплачено фіксований платіж у розмірі 3020,40 грн. та до 13.06.2013 року ним було сплачено щомісячні внески на загальну суму 53 041,66 грн.

Відповідно до ст. 2 угоди ТОВ «АВТО ПРОСТО» гарантує учаснику право на отримання автомобіля за умови виконання учасником всіх зобов'язань, передбачених Угодою.

Статтею 2 Угоди передбачено, що ТОВ «АВТО ПРОСТО» зобов'язується забезпечити отримання автомобіля учасником системи згідно з умовами Угоди.

Оспорювана позивачем Угода укладена в рамках створеної відповідачем системи продажу автомобілів «Авто Так», яка полягає у створенні групи покупців, які бажають придбати товар високої вартості, зокрема автомобіль, та які стають учасниками системи. Системою встановлені відповідні механізми, які забезпечують придбання кожним із учасників автомобіля шляхом сплати його ціни невеликими щомісячними внесками протягом декількох років.

Відповідач надає учасникам послуги, що направлені на придбання автомобіля на основі системи Авто Так, та полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах асигнаційних активів, та інших послуг, передбачених угодою.

Після формування групи учасників залучення інших учасників (споживачів) не відбувається.

Тобто, кінцевим результатом укладених Угод з учасником певної групи є отримання автомобіля всіма учасниками, за умов дотримання ними встановлених договором умов. Споживач сплачує саме за одержання послуги, яка споживається в процесі її виконання.

Право на отримання автомобіля надається за механізмами, передбаченими Угодою та відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, здійснених іншими учасниками групи.

Відповідач отримує оплату саме за рахунок продажу продукції - надання послуг, а не за рахунок залучення інших споживачів.

Крім того, після отримання учасником автомобіля та реєстрації його на власне ім'я останній зобов'язаний і надалі сплачувати внески до повного виконання зобов'язань за угодою - повної оплати вартості автомобіля, оплати послуг відповідача та страхових внесків.

Таким чином, зобов'язання відповідача щодо передачі позивачу автомобіля чітко передбачені умовами Угоди.

Висновки суду про те, що розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, при цьому, саме одержання автомобіля, який передається у власність учаснику системи до повної оплати і є компенсацією за рахунок коштів інших учасників системи, не обґрунтовані, не узгоджуються зі змістом укладеного договору, а тому підстав вважати, що розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі немає.

Предметом оспорюваної Угоди є надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля. Відповідач не продає за Угодою автомобіль позивачу. Таке придбання здійснюється учасником безпосередньо у виробника або імпортера шляхом укладення окремої Угоди, що і гарантує відповідач.

Зі змісту умов Угоди вбачається, що всі платежі за нею розраховуються і сплачуються від вартості автомобіля, обраного позивачем. Після надання позивачу права на отримання автомобіля, останній особисто обирає автомобіль, який бажає придбати, тобто може бути обраний інший автомобіль ніж вказаний у додатку №1, відповідно вартість якого може бути меншою або більшою за попередньо обраний. При цьому, відповідач лише має право відмовити у виборі автомобіля, придбання якого позивач не може забезпечити.

Вказані умови Угоди не порушують прав позивача, як споживача та відповідають вимогам ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, для віднесення схеми до пірамідальної необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ТОВ "АВТО ПРОСТО" з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття "фінансова послуга".

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» під поняттям «фінансова послуга» розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував і до правовідносин, що виникли між сторонами в результаті укладеної Угоди № 344854 не застосував.

Законом України від 2 червня 2011 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг" (введено в дію з 9 січня 2012 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» та доповнено п. 11-1 , відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Згідно з Ліцензійними умовами провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, затвердженими розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 9 жовтня 2012 року №1676 діяльність таких груп направлена на легітимне використання фінансової схеми із залученням грошових коштів споживачів для придбання певного виду товарів та/або послуг.

Відповідно до п. 1.2 ч. 1 Ліцензійних умов адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.

Враховуючи те, що договір між сторонами укладено 31.03.2011 року, тому при укладанні договору від відповідача не вимагалося мати ліцензію на надання такої послуги. Висновок суду першої інстанції з цього питання є помилковим.

Відповідно до додатку № 2 Угоди система «Авто Так» - це торговельна марка зареєстрована згідно із законодавством України та використовується для позначення послуг АВТО ПРОСТО з адміністрування системи придбання автомобілів у групах. Кожна укладена угода включається в групу, кожній сформованій групі надається порядковий номер, кожному учаснику системи - порядковий номер його в групі. Після формування групи учасників залучення інших учасників не відбувається. Право на отримання автомобіля здійснюється в порядку, передбаченому Угодою (ст. ст. 5, 6 додатку № 2 до Угоди), і відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, здійснених іншими учасниками групи.

Отже, отримання кожним споживачем автомобіля здійснюється виключно відповідно до платежів, здійснених ним самим, і незалежно від платежів інших клієнтів відповідача.

Помилковим є й висновок суду першої інстанції про введення позивача в оману з підстав оплати ним не самого товару, а права купівлі товару та відсутності залучення власних коштів відповідача.

Такий висновок суперечить нормам чинного законодавства й суті самого правочину, визначеного в ч. 5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

З матеріалів справи вбачається, що під час укладення Угоди ОСОБА_1 отримав примірник Угоди та додатки до неї, які містять опис послуг ТОВ «АВТО ПРОСТО».

Відповідно до ст. 10 Угоди підписання цієї Угоди та додатків до неї є підтвердженням факту ознайомлення, розуміння сторонами її умов та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом Угоди й додатків до неї.

Згідно з п. 13.8 ст. 13 додатку № 2 до Угоди учаснику надається 7 днів для того, щоб він міг детально ознайомитися з Угодою та прийняти її чи відмовитись від участі в системі «Авто Так». При цьому в разі розірвання Угоди протягом семи днів з дати її підписання учаснику повертається сума всіх коштів, внесених ним на рахунок ТОВ «Авто Просто». Для цього необхідно письмово повідомити ТОВ «Авто Просто» про розірвання Угоди. Однак, встановлено, що ОСОБА_1 із заявою про розірвання Угоди в семиденний термін до ТОВ «Авто Просто» не звертався, що свідчить про його розуміння та згоду з усіма умовами Угоди.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність обману та ознак «пірамідальної схеми» у діях ТОВ «АВТО ПРОСТО» під час укладення Угоди є помилковим і не узгоджується з положеннями п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з нормами Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг».

Вищевказані обставини свідчать про те, що суд першої інстанції у порушення вимог статей 212, 214 ЦПК України на зазначені вимоги закону і встановлені обставини увагу не звернув, на свій розсуд витлумачив умови спірного договору, дав неправильну оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами та неправильно застосував норми ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів».

За таких обставин судом першої інстанції ухвалено помилкове рішення внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову про захист прав споживача.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» задовольнити.

Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2013 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Судді: