Постанова № 39476901, 06.08.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

06 серпня 2013 року Справа № 814/2626/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провдаження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор "Прометей", вул. Дніпровська, 1 (вул. Пушкінська, 8, 54030), м. Миколаїв, 54000

доДержавної податкової інспекції у Ленінському р-ні м. Миколаєва Миколаївської обл. Державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000532360, № 0000482360 від 06.02.13р., В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.02.2013 року № 0000532360, № 0000482360.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перевіряючі дійшли хибних висновків щодо заниження податку на прибуток та податку на додану вартість у перевіряємому періоді з 01.07.2009 року по 30.09.2012 року по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Авроратрейд», ТОВ «Арагон торг», ТОВ «Айсберг пром» ТОВ «Базисстандарт», ТОВ «Арсаон», що стало підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у запереченні.

Представником позивача Гарасютою І.О. та представником відповідача Бойко О.В. заявлені клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вислухав пояснення сторін, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить частковому задоволенню, виходячи з наступного:

ДПІ з 04.01.2013 по 11.01.2013 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Елеватор «Прометей» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Авроратрейд», ТОВ «Арагон торг», ТОВ «Айсберг пром» ТОВ «Базисстандарт», ТОВ «Арсаон».

Перевіркою встановлено заниження позивачем податку на додану вартість всього у сумі 386054,99 грн., у тому числі у січні 2011 року у сумі 100000,00 грн., у квітні 2012 року у сумі 106550,00 грн., у травні 2012 року у сумі 95833,33 грн., у червні 2012 року у сумі 83671,66 грн.; заниження податку на прибуток за І півріччя 2012 року на суму 300357,00 грн.

Перевіряючі прийшли до таких висновків у зв'язку з тим, що по операціями купівлі -продажу товарів з постачальниками ТОВ «Арагон торг», ТОВ «Айсберг пром» ТОВ «Базисстандарт», ТОВ «Арсаон» позивачем не надано для перевірки документальних доказів фактів походження та поставки товарів, а відтак проведені господарські операції з купівлі продажу між позивачем та вищезазначеними контрагентами не мали реального товарного характеру. Таким чином, у позивача відсутні об'єкти оподаткування в розумінні п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, що позбавляє його права на формування валових витрат по операціях з контрагентами ТОВ «Арагон торг», ТОВ «Айсберг пром» ТОВ «Базисстандарт», ТОВ «Арсаон». Стосовно контрагента ТОВ «Авроратрейд» відповідачем було отримано від ДПІ у Кіровоградській області ДПС акт від 09.10.2012 року № 727/1520/37231609 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Авроратрейд» з питання повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за січень-березень 2011 року», крім того позивачем не надано до перевірки договір, укладений з ТОВ «Авроратрейд».

У листі Вищого Адміністративного суду України від 01.11.2011 року вих. № 1936/11/13-11, наголошується, що суд, під час розгляду справ повинен ретельно перевіряти всі доводи сторін, документи та інші данні, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

За даним адміністративним позовом суд не розглядає питання щодо недійсності або нікчемності правочину, він з'ясовує, чи мали місце порушення законодавства, що стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, чи воно винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно положень статей 134, 138 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ані під час проведення перевірки, ані під час розгляду справи судом, не надано жодних документів на підтвердження реальності господарських операцій за правочинами, укладеними між позивачем та його контрагентами ТОВ «Авроратрейд», ТОВ «Арагон торг», ТОВ «Базисстандарт», ТОВ «Арсаон».

Так, позивачем не надано ані перевіряючим, ані суду таких документів первинного бухгалтерського обліку як договір, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконання робіт, тощо, які б підтверджували реальність та товарність господарської операції по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Арагон Торг»

Крім того, у січні 2011 року позивачем на 93,5 % сформовано податковий кредит за рахунок накладних, виданих у січні 2011 року постачальником ТОВ «Авроратрейд». Так, згідно податкової накладної № 262 від 31.01.2011 року та акту здачі-прийняття робіт № 262 ТОВ «Авроратрейд» були проведені роботи щодо сушки та очистки соняшника, а ТОВ «Елеватор «Прометей» зазначені роботи були оплачені в сумі 60000,00 грн. у графі «Вид цивільно-правового договору» в податковій накладній зазначено «договір поставки». Проте ані під час проведення перевірки, ані під час розгляду справи судом, позивачем не надано договору на виконання даного виду робіт між ТОВ «Елеватор «Прометей» та ТОВ «Авроратрейд».

Відповідно до положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Проте, акт здачі-прийняття робіт та відомості у податковій накладній свідчать не про отримання товару та його оплату, як того передбачає договір поставки, а про виконання робіт. Таким чином, відомості, зазначені у податковій накладній є недостовірними та такими, що не відповідають дійсності.

20.04.2012 року між позивачем та ТОВ «Базисстандарт» було укладено договір-купівлі-продажу нафтопродуктів, за яким позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар, поставлений продавцем (ТОВ «Базисстадарт»). За умовами договору, поставка товару здійснювалась автотранспортом продавця. Проте, позивачем не надано суду жодних документів про прийняття вказаного виду товару, його зберігання та використання у межах господарської діяльності.

Також позивачем не надано доказів на прийняття, зберігання і використання товару за договором поставки з контрагентом ТОВ «Арсаон», за яким позивачу було поставлено труби. Крім того, не надано і сам договір як під час проведення перевірки, так і під час розгляду справи судом.

Стосовно господарських взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «Айсберг Пром», суд зазначає, що ДПІ під час проведення перевірки не встановлено безтоварність проведених господарських операцій позивача з ТОВ «Айсберг Пром», про що не заперечує і представник відповідача в судовому засіданні. Однак, перевіркою встановлено, що контрагенти ТОВ «Айсберг Пром» по ланцюгу мають ознаки фіктивності, а відтак, ДПІ ставиться під сумнів сума ПДВ у розмірі 219421,66 грн. по господарським операціям позивача з ТОВ «Айсберг Пром» з квітня по червень 2012 року.

Суд критично оцінює таку позицію відповідача, оскільки статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тобто підприємство-позивач не може бути притягнуте до відповідальності за порушення, яке ним не було вчинене.

Статті 9, 10 Закону України «Про систему оподаткування» для платників податків не передбачають обов'язку та не надають права вимагати від інших платників податків будь - які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку та інше).

Тобто, позивач не може нести відповідальність за порушення іншими підприємствами певних норм законодавства (за умови належної доведеності такого порушення).

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 року вих. № 11/13-11 роз'яснив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, висновки перевіряючих щодо недійсності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом ТОВ «Айсберг пром» з підстав недобросовісності контрагентів останнього, не мають правового обґрунтування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Елеватор «Прометей» - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення рішення від 06.02.2013 року № 0000532360 в частині стягнення основного платежу - 219421,66 грн., в частині стягнення штрафних (фінансових) санкцій - 54855,42 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Повернути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Елеватор «Прометей» сплачений судовий збір у сумі 757,02 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська